Найактуальніші професії в Україні після війни: Держслужба зайнятості презентувала прогноз

Післявоєнна Україна стикається з одним із наймасштабніших викликів за часи своєї незалежності — відновлення держави в усіх сферах життєдіяльності.

Про це повідомляє «ПЛ» із посиланням на офіційний сайт Держслужби зайнятості.

Мова йде не лише про інфраструктуру, яку потрібно відбудовувати з нуля у багатьох регіонах, але й про перезавантаження економіки, реформування сектору безпеки, трансформацію освітніх програм, адаптацію медичної системи до нових реалій.

У центрі цього процесу стоятиме не техніка, не технології, а люди — кваліфіковані фахівці, спроможні працювати в умовах післявоєнної трансформації.

Аналітики Державної служби зайнятості вже зафіксували тенденції, що окреслюють майбутню структуру попиту на ринку праці. За підсумками першого півріччя 2025 року найактивніше шукають працівників у галузях послуг, виробництва, медицини, освіти та сфери обслуговування.

Потреба в робітничих кадрах, включно з некваліфікованою працею, не зникає, однак особливо гостро відчувається дефіцит фахівців зі спеціальними технічними навичками, досвідом або вищою освітою.

Після перемоги ця картина не лише не зміниться — вона поглибиться. Очевидно, що найбільше вакансій припадатиме на три напрямки: будівництво, енергетику та інформаційні технології. Це ті галузі, що формують скелет будь-якої національної економіки і водночас є основою її стійкості.

Будівельна сфера вже сьогодні відчуває дефіцит мулярів, штукатурів, слюсарів, зварювальників, теслярів і сантехніків. Це не лише працівники для звичайних об’єктів — відновлення зруйнованих житлових масивів, шкіл, лікарень, адміністративних споруд — а й кадри для будівництва стратегічної інфраструктури: мостів, тунелів, фортифікацій.

Енергетичний фронт — не менш критичний. Війна завдала удару по об’єктах енергосистеми, яких потребуватимуть тисячі інженерів, електромонтерів, техніків, хіміків, проєктантів та фахівців з альтернативної енергетики.

Водночас, зростатиме попит на ІТ-спеціалістів — як тих, хто відповідає за цифровізацію державних сервісів і економіки, так і тих, хто захищає країну у кіберпросторі. Кіберзахист, шифрування, системи безпеки — це пріоритетна сфера, яка вимагатиме кадрового укріплення не на роки, а на десятиліття.

Окремий кадровий контур — це оборонно-промисловий комплекс. У новій військовій доктрині передбачено значне посилення вітчизняного ВПК.

Україна розширюватиме співпрацю з міжнародними оборонними компаніями, що потребуватиме інженерів-конструкторів, техніків, операторів складного обладнання, аналітиків, логістів і розробників інноваційних технологій. Залучення науковців до цієї сфери стане ключовим.

Окрім промислового ядра, залишиться надзвичайно високий попит на спеціалістів правоохоронного сектору — працівників судової системи, поліції, слідчих, співробітників СБУ, прокуратури, НАЗК. Вони мають забезпечити правопорядок на деокупованих територіях, відновити довіру до системи правосуддя та закласти підвалини стабільності у регіонах.

У повоєнний період значно зросте роль медичних працівників, зокрема хірургів, кардіологів, фізіотерапевтів, фахівців з реабілітації. Відновлення здоров’я нації, включаючи лікування бойових травм, ПТСР, інвалідизації, потребуватиме від медичних закладів розширення штату та ресурсів.

Слідом за медиками постануть і психологи, кризові консультанти, психотерапевти — ті, хто працюватиме з наслідками глибоких психологічних травм.

Сфера освіти також трансформується: державі потрібні нові викладачі, майстри виробничого навчання, методисти, здатні не лише передавати знання, а й адаптувати підготовку до реалій нової економіки.

Післявоєнна Україна — це не лише країна, що відбудовується, а й країна, яка змінюється концептуально. І саме підготовка фахівців, здатних адаптуватися до цих змін, стане фундаментом для стійкого майбутнього.

До того ж наразі з’явився повний список нового Кабміну на затвердження Радою.