Содержание
Місцеві вибори обійшлись без обговорення зовнішньої політики. Проте нинішні вибори стали свого роду «матчем-реваншем» змагань між партіями, що входять у нинішню коаліцію, та тепер вже опозиційною партією «Право і справедливість» («ПіС).
За результатами можна побачити, що і «ПіС», і політсила прем’єр-міністра Дональда Туска «Громадянська коаліція» ці вибори не виграли, але й не програли.
Важливим є те, що вибори проходили на тлі численних суперечок з Україною. Тож чи варто очікувати їх завершення чи хоча б зниження градуса напруги між Варшавою та Києвом, пише Первая Лента з посиланням на «Європейську правду».
Як пройшов перший тур місцевих виборів
7 квітня мешканці Польщі обрали майже 40 тисяч депутатів муніципальних і міських рад, 824 мери та 107 президентів міст. Загалом список складався з понад 200 тисяч кандидатів.
Вибори мали б відбутися торік, адже термін повноважень органів місцевого самоврядування в Польщі триває п’ять років, але через збіг з парламентськими виборами 2023 року голосування було перенесено на квітень 2024-го.
Теоретично основне завдання місцевих посадовців у Польщі не є політичні протистояння, а турбота про добробут громади, розв’язування господарських питань, асфальтування доріг, відкриття нових осередків для дітей. Проте у жовтні 2023 року поляки поділились на чіткі політичні табори. Тоді поляки зробили демократичну революцію, перевівши в опозицію керівну партію «ПіС».
Хто приймає участь у виборах
- «Право і справедливість» (Prawo I Sprawedliwość), лідером якої є Ярослав Качинський. Він виступає за підтримку традиційних сімейних цінностей, націоналізму, заборони абортів.
- «Громадянська коаліція» (Koalicja Obywatelska), позиціонується як проєвропейська політична сила, що виступає за поновлення повноцінної співпраці Польщі з ЄС. Очолює її Дональд Туск.
- «Ліві» (Levica), створювалась для участі у парламентських виборах 2019 року. Окрім традиційних для лівих передвиборчих обіцянок щодо збільшення державного регулювання та видатків на соціальні послуги. Партія обіцяє легалізувати аборти, запровадити інститут цивільного партнерства, провести секуляризацію шкільної освіти.
- «Третій шлях» (Trzecia Droga) – блок, створений перед парламентськими виборами 2023 року. Складається з правоцентристської партії «Польща 2050» (на чолі з телеведучим, журналістом Шимоном Головнею) та Польської селянської партії (на чолі з Владиславом Косіняком-Камишем).
- «Конфедерація свободи та незалежності» (Konfederacja Wolność I Niepodległość) – євроскептична права коаліція, яка також вважається антиукраїнською. На її сайті зустрічаються статті начебто уряд Польщі вирішив допомагати Україні, жертвуючи розвитком польської економіки. Лідером руху є Кшиштоф Босак, що активно підтримує вихід Польщі з ЄС. Також «Конфедерація» дотична до страйків фермерів на кордонах.
Окремо також можна виділити асоціацію «Позапартійне місцеве самоврядування» та місцеві виборчі комітети, які висувають кандидатів у конкретних місцевих радах.
Зазначається, що місцева виборча кампанія, у порівнянні з парламентською, проходила спокійно. В основному це через втому політиків на фоні парламентських виборів.
Місцеві кандидати у своїй передвиборчій агітації, окрім обіцянок покращити життя своїх виборців, не оминули питання фермерських протестів, абортів, трудового законодавства, медичного страхування.
Хто здобув перемогу
На місцевих виборах у Польщі зареєструвалися 29 мільйонів виборців. Явка склала 51,5%.
За результатами остаточного підрахунку голосів, «Право і справедливість» загалом отримає перемогу вибори до воєводських сеймиків з результатом 34,27%. Це дає можливість говорити про дев’яту поспіль здобуту електоральну перемогу.
Але незважаючи на найкращий результат у країні, ПіС тримає лідерство лише у шести воєводствах (досі партія мала більшість у дев’яти воєводствах).
Натомість у десяти воєводствах перемагає «Громадянська коаліція», яка лідирує у більшості воєводських сеймиків, чим посилила своє представництво у місцевій владі (досі вони мали більшість лише у шести воєводствах).
При цьому «ГК» посилює свою підтримку, набравши 30,59% проти 26,9% у 2018 році.
Як результати вплинуть на відносини з Україною
Місцеві вибори не повинні вплинути на українсько-польські відносини у розрізі співпраці міст та регіонів.
Зазначається, що потенційну загрозу може становити подальше зростання впливу «Конфедерації», партії, яку голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на з’їзд Європейської народної партії у Бухаресті виділила як ту політичну силу, яка є загрозою для Європи та має мету розтоптати цінності Європи і знищити її.
Проте на місцевому рівні просувати ці наративи вкрай складно.
Польські громади і надалі продовжують допомагати українцям. Ба більше, сильна підтримка громадян України новою місцевою владою може стати ще одним сигналом для центральної влади, щоб якнайшвидше вирішити проблеми, які виникли між нашими державами.
Українці чекають закінчення виборчого процесу в Польщі, оскільки сподіваються, що після завершення місцевих виборів польська влада нарешті врегулює конфлікт у відносинах з Україною. В першу чергу – зробить все можливе для відновлення безперешкодного перетину кордонів.
Однак навряд це може статись найближчим часом. Як показує практика, вирішення питань, пов’язаних з експортом зерна та проблемами на кордоні, не стільки залежить від виборчих перегонів, скільки вимагає розробки взаємоприйнятних правил та умов співжиття для обох зацікавлених сторін.
А в ситуації, коли нинішні вибори не показали однозначного переможця, політичні сили навряд чи підуть на непопулярні кроки, які можуть посварити їх із чималою частиною електорату.
Найбільше, на що українці можуть сподіватися, що закінчення виборів підштовхуватиме польську владу до швидшого пошуку компромісу з українською стороною.
Раніше ПЛ писала про те, що НАТО прийняло рішення про створення місії в Україні.
