Як правильно писати слово «стовпчик» чи «стовбчик»: пояснення від філологів

Українська мова, як і будь-яка інша жива мовна система, постійно розвивається, але водночас базується на чітких нормах, закріплених у словниках та правописі.

Про це повідомляє «ПЛ».

Одне з поширених питань останніх років — як правильно: «стовпчик» чи «стовбчик»? В умовах гібридного мовного впливу та активного цифрового спілкування українці все частіше губляться в орфографічних деталях, які ще кілька десятиліть тому не викликали жодних сумнівів.

Станом на 2025 рік, філологи одностайно визнають правильним лише варіант «стовпчик». Ця форма закріплена у всіх нормативних словниках української мови, зокрема в «Орфографічному словнику української мови» під редакцією Л. С. Паламарчука, а також у ресурсі «МОВА.ІН.УА», який використовується в українських школах як офіційне джерело.

Варіант «стовбчик» не відповідає сучасним орфоепічним і орфографічним правилам, і, попри свою побутову поширеність, вважається ненормативним.

Деякі мовознавці вказують, що така форма з’явилася внаслідок фрагментарного фонетичного спотворення, обумовленого впливом південно-західних діалектів або фонетично подібного російського слова «столбик».

Але у літературній нормі української мови діє сталий принцип милозвучності та традиційності, що обґрунтовує вживання саме форми «стовпчик».

Професорка кафедри сучасної української мови КНУ ім. Т. Шевченка Олена Єрмоленко наголошує, що правильне вживання мовних форм — не лише питання грамотності, а й маркер національної ідентичності.

Вона зазначає, що «у слові ‘стовпчик’ ми маємо морфему ‘стовп’, яка є історичною і семантичною основою поняття. Поява літери ‘б’ — це лише наслідок механічної помилки, а не мовна еволюція».

Отже, попри часте побутове вживання ненормативної форми, українці повинні свідомо обирати лінгвістично правильний варіант. Мова — це код нації, і навіть такі дрібні деталі як літера в слові «стовпчик» мають значення у збереженні її чистоти.

Для деяких також важливо буде дізнатися про те, як правильно писати слово «будь ласка» чи «будь-ласка».