Що станеться, якщо прісноводну рибу випустити у море і навпаки: думка вчених
Більшість риб жорстко прив’язані до свого природного середовища через механізм осморегуляції — здатність організму підтримувати сталу концентрацію солей.
Про це повідомляє «ПЛ».
Прісноводні види існують у середовищі з низьким солевим вмістом, тому їхні тканини мають інший баланс іонів, ніж у морських риб, які живуть у багатосольовій воді. Якщо прісноводну рибу раптово випустити у море, високий рівень солоності спричинить швидку дегідратацію її клітин: вода інтенсивно виходитиме з організму, порушуючи життєво важливі процеси.
Аналогічно морські риби в прісній воді починають втрачати необхідні солі і не можуть стабілізувати внутрішнє середовище, що веде до швидкого ослаблення і загибелі.
Винятки існують, але вони нечисленні. Деякі види відносять до еуригалінних — їхній організм здатен адаптуватися до різного рівня солоності, поступово перебудовуючи роботу нирок, зябер і клітинних мембран.
До них належать окремі види акул, а також риби, що здійснюють природні міграції між річками та морями. Проте навіть вони не витримують різкої зміни середовища: процес адаптації потребує часу та поступового збільшення або зменшення солоності води.
Науковці додають, що експерименти з переміщенням видів між екосистемами часто мають небажані екологічні наслідки.
Навіть у випадку виживання окремих особин будь-яке втручання в природний баланс може створити проблеми для місцевої фауни, порушити харчові ланцюги або призвести до розмноження інвазивних видів. Тому така практика недопустима і з природоохоронної, і з наукової точки зору.
Цікаво те, що вчені й відповіли на питання про те, чи розмовляли люди раніше тільки однією мовою.
