Чому мозок «зависає» після поганих новин: вчені пояснили ефект інформаційного удару
Постійний потік тривожних новин дедалі сильніше впливає на психологічний стан людей, а науковці вже говорять про формування окремого феномену інформаційного виснаження.
Про це повідомляє «ПЛ».
Фахівці у сфері нейропсихології пояснюють, що людський мозок еволюційно налаштований реагувати на небезпеку значно активніше, ніж на позитивні сигнали.
Дослідження показують, що негативна інформація здатна довше утримувати увагу та сильніше закарбовуватися у пам’яті. Після перегляду тривожних новин мозок продовжує перебувати у стані підвищеної настороженості, навіть якщо реальної загрози поряд немає.
Саме через це людина може відчувати емоційне “зависання”, втрату концентрації або внутрішнє виснаження.
Психологи зазначають, що особливо небезпечним є безперервне споживання новин через смартфон.
Постійне оновлення стрічки створює ефект нескінченної тривоги, коли нервова система не встигає повернутися до стабільного стану. У результаті зростає рівень кортизолу, погіршується сон та знижується продуктивність.
Фахівці рекомендують встановлювати часові межі для споживання інформації та уникати постійного моніторингу новин перед сном. Це дозволяє нервовій системі швидше відновлюватися та знижує ризики емоційного виснаження.
У сучасному світі інформація перетворюється не лише на ресурс, а й на фактор фізичного та психологічного навантаження, що змушує науковців по-новому оцінювати вплив цифрового середовища на здоров’я людини.
Також досі актуальним може бути питання про те, як запахи викликають спогади сильніше за фотографії.



