Содержание
Україна опинилася на останній позиції у категорії «Якість життя» міжнародного дослідження Best Countries Index 2026.
Про це повідомляє «ПЛ».
У цьому підрейтингу наша держава посіла 85-те місце та отримала 0 балів за шкалою, де результат лідера прирівняли до 100. Новина викликала активне обговорення, адже формулювання про «найгіршу якість життя у світі» може сприйматися як оцінка реальних умов для всіх українців. Насправді дослідження переважно показує, як країну уявляють та оцінюють респонденти з інших держав. Тому нульовий результат потрібно розглядати як показник міжнародної репутації, а не як буквальне твердження про повну відсутність нормального життя в Україні.
Що відомо про Best Countries Index 2026
Best Countries Index 2026 підготували за участю Уортонської школи бізнесу Пенсильванського університету та компанії WPP. Дослідження охопило 85 держав, які оцінювали за 73 характеристиками, об’єднаними у 10 тематичних напрямів. Серед них були якість життя, сила та вплив держави, підприємництво, культурна спадщина, відкритість для бізнесу й соціальна спрямованість. Окремі показники формували загальні позиції країн і результати в конкретних підрейтингах. Місце в категорії «Якість життя» не слід автоматично прирівнювати до загального місця держави у всьому індексі.
У загальному рейтингу Best Countries Index 2026 Україна посіла 82-ге місце серед 85 представлених країн. Водночас у категорії сили та міжнародного впливу вона опинилася значно вище — на 18-й позиції. Такий розрив демонструє, наскільки по-різному світова аудиторія сприймає військово-політичне значення України та її привабливість як місця для повсякденного життя. Держава може мати помітну роль у міжнародній політиці, але водночас асоціюватися з небезпекою, руйнуваннями й економічною невизначеністю. Саме ця суперечність стала однією з головних особливостей українського результату.
Як формували рейтинг якості життя
В основу результатів поклали відповіді 15 131 дорослого респондента із 33 країн. Учасники дослідження зазначали, наскільки сильно вони пов’язують певні характеристики з кожною державою. У категорії якості життя враховувалося сприйняття безпеки, економічної та політичної стабільності, ринку праці, освіти, медицини й державних послуг. Отже, респонденти не обов’язково жили, працювали або тривалий час перебували в усіх країнах, які оцінювали. Фактично йдеться про глобальний образ держави, сформований новинами, політичними подіями, особистими враженнями та загальними стереотипами.
Швеція стала базовою країною рейтингу та отримала максимальні 100 балів. Оцінки інших держав розраховувалися відносно її результату, тому 0 балів України не є абсолютною математичною оцінкою умов життя. Це нижня точка конкретної нормованої шкали в межах вибірки з 85 країн. Такий спосіб подання робить різницю між лідерами та аутсайдерами більш помітною, але водночас створює ризик надто категоричних заголовків. Результат не означає, що в Україні немає освіти, медицини, роботи, громадських послуг або безпечних громад.
Які країни очолили та замкнули список
Першу позицію у рейтингу сприйняття якості життя посіла Швеція. Друге місце дісталося Данії, а третє — Канаді. До першої п’ятірки також увійшли Швейцарія та Фінляндія, а загалом серед 30 лідерів було 20 європейських держав. Найнижчі результати, крім України, отримали Іран і Ліван, які також асоціюються з тривалою нестабільністю та безпековими ризиками.
| Місце | Країна | Оцінка якості життя |
|---|---|---|
| 1 | Швеція | 100,0 |
| 2 | Данія | 98,2 |
| 3 | Канада | 95,0 |
| 4 | Швейцарія | 94,8 |
| 5 | Фінляндія | 92,4 |
| 83 | Ліван | 4,1 |
| 84 | Іран | 1,8 |
| 85 | Україна | 0,0 |
Позиції лідерів пояснюються їхньою сталою репутацією безпечних, соціально захищених і політично стабільних держав. Скандинавські країни традиційно асоціюються з доступними державними послугами, розвиненою освітою, соціальною довірою та балансом між роботою й особистим життям. Для України міжнародний інформаційний фон упродовж останніх років майже повністю визначається війною. Через це до оцінки якості життя потрапляють уявлення про обстріли, вимушену міграцію, економічні ризики та пошкоджену інфраструктуру. Водночас рейтинг не показує суттєвих відмінностей між регіонами, містами та окремими громадами всередині країни.
Чому Україна отримала найнижчу оцінку
Найочевиднішим чинником стала повномасштабна війна, яка впливає на всі складові міжнародного сприйняття країни. Повідомлення про ракетні удари, загибель людей, перебої з електроенергією та руйнування регулярно з’являються у світових медіа. На цьому тлі іноземним респондентам складно асоціювати Україну зі стабільністю, безпекою та комфортним повсякденним життям. Додатково на імідж можуть впливати економічні труднощі, скорочення населення, корупційні скандали та залежність від міжнародної допомоги. Рейтинг передає не тільки наслідки війни, а й те, наскільки сильно війна витіснила інші образи України зі світового інформаційного простору.
Серед можливих причин низької позиції України варто виділити кілька взаємопов’язаних факторів. Перед їх оцінюванням важливо враховувати, що дослідження не встановлювало прямий причинно-наслідковий зв’язок між кожною подією та результатом. Воно фіксувало асоціації респондентів, а не проводило аудит українських лікарень, шкіл, зарплат або соціальних програм. Тому наведені причини є поясненням сформованого міжнародного образу держави. Найбільше на нього могли вплинути такі обставини:
- тривала війна та регулярна загроза обстрілів;
- пошкодження житла, енергетики й транспортної інфраструктури;
- економічна невизначеність і складний ринок праці;
- вимушене переміщення мільйонів громадян;
- домінування воєнної тематики у міжнародних новинах.
Чому результат не можна вважати остаточним вироком
Best Countries Index 2026 не є єдиним глобальним дослідженням якості життя. Наприклад, у рейтингу Numbeo за 2026 рік Україна мала індекс 117,1 та розташовувалася вище Росії, Марокко, Азербайджану, Ірану й низки інших країн. Numbeo використовує інший набір показників, серед яких купівельна спроможність, безпека, медицина, вартість життя, доступність житла, транспорт, забруднення та клімат. Відмінність результатів показує, наскільки позиція держави залежить від методології, складу вибірки та способу розрахунку. Одна таблиця не може повністю описати життя понад 30 мільйонів людей у країні з великими регіональними відмінностями.
Український результат варто сприймати як сигнал про серйозну репутаційну проблему, посилену війною. Він показує, що міжнародна аудиторія погано бачить стійкість громад, роботу бізнесу, культурне життя, цифрові послуги та повсякденну адаптацію населення. Для зміни сприйняття недостатньо лише інформаційних кампаній, адже головними умовами залишаються безпека, відновлення інфраструктури та економічна стабільність. Водночас коректне висвітлення рейтингу потребує уточнення, що Україна стала останньою саме у підрейтингу міжнародного сприйняття якості життя. Формулювання про «найгіршу країну для життя у світі» виходить за межі того, що насправді вимірювало дослідження.
До того ж корисно буде дізнатися про те, у які валюти вкладати гроші у липні.
