Содержание
У Польщі знову загострили питання історичної пам’яті у контексті майбутнього членства України в Європейському Союзі.
Про це повідомляє «ПЛ».
Віцепрем’єр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не погодиться на вступ України до ЄС за збереження нинішнього ставлення до Степана Бандери та Української повстанської армії. Політик також розкритикував рішення назвати український військовий підрозділ на честь героїв УПА. Водночас він наголосив, що Польща не повинна припиняти допомогу Україні у війні проти Росії. Отже, Варшава намагається одночасно підтримувати українську оборону та посилювати політичний тиск у питаннях історії.
Що саме заявив польський міністр
Резонансна заява прозвучала в інтерв’ю польському виданню Wirtualna Polska, опублікованому 26 липня 2026 року. Відповідаючи на запитання про європейську інтеграцію України, Косіняк-Камиш сказав: «До Європейського Союзу з Бандерою на прапорі Україна не увійде». За його словами, європейська спільнота не може будуватися навколо історичних постатей і рухів, які спричиняють біль у сусіднього народу. Польський урядовець порівняв ситуацію з оцінюванням діяльності хорватських усташів, французького маршала Філіппа Петена та військових діячів нацистської Німеччини. Таким чином він дав зрозуміти, що історична політика Києва може стати предметом жорстких переговорів із Варшавою.
Які вимоги Польща висуває Україні
Польський віцепрем’єр окреслив кілька кроків, яких Варшава очікує від української сторони. Йдеться не лише про ставлення до Бандери, ОУН та УПА, а й про оцінювання Волинської трагедії 1943–1944 років. Окреме місце посідають пошук, ексгумація та належне поховання польських жертв. Косіняк-Камиш заявив, що слова української влади мають підтверджуватися практичними рішеннями. За його версією, лише виконання конкретних дій дозволить поступово зменшити напруження між державами.
Позиція польського посадовця передбачає такі основні вимоги:
- визнання злочинів проти польського цивільного населення;
- відмову від героїзації осіб, яких Варшава пов’язує з цими подіями;
- надання дозволів на пошукові роботи та ексгумації;
- встановлення пам’ятників і знаків на місцях поховань;
- продовження офіційного історичного діалогу між країнами.
Чому позиція Варшави має значення
Заява міністра оборони ще не є формальним рішенням польського уряду про блокування переговорів. Однак Косіняк-Камиш обіймає посаду віцепрем’єра, очолює Міністерство національної оборони та керує Польською селянською партією, яка входить до урядової коаліції. Тому його слова мають суттєву політичну вагу й демонструють позицію впливової частини польської влади. Крім того, рішення щодо розширення Європейського Союзу потребують одностайної підтримки держав-членів. Це означає, що Польща справді має юридичну можливість заблокувати окремі етапи переговорів або фінальне приєднання України.
| Питання | Позиція Польщі | Можливий вплив на Україну |
|---|---|---|
| Ставлення до Бандери та УПА | Вимагає зміни історичної політики | Політичне блокування рішень |
| Волинська трагедія | Очікує офіційного визнання та вшанування жертв | Загострення двосторонніх відносин |
| Сільське господарство | Планує жорстко захищати польських фермерів | Складні переговори щодо аграрного ринку |
| Боротьба з корупцією | Вказує на необхідність подальших реформ | Уповільнення переговорного процесу |
Не лише Бандера: які ще претензії має Польща
Косіняк-Камиш попередив, що історичні суперечки будуть не єдиною складністю на шляху України до ЄС. Польща планує жорстко захищати власні інтереси під час переговорів щодо сільського господарства та доступу української продукції до європейського ринку. За словами міністра, українські виробники повинні не лише пропонувати конкурентні товари, а й повністю виконувати стандарти Євросоюзу. Ще одним складним напрямом він назвав боротьбу з корупцією, верховенство права та реформування державних інституцій. Польський політик припустив, що переговори про повноправне членство України триватимуть багато років.
На якому етапі перебуває вступ України до ЄС
Попри гострі заяви польських політиків, переговорний процес України з Європейським Союзом продовжується. У червні 2026 року держави ЄС погодили відкриття кластера «Основи», який охоплює судову систему, права людини, демократичні інституції, державне управління та економічні критерії. Уже 14 липня сторони відкрили переговори за кластером зовнішніх відносин, до якого належать торговельна, зовнішня, безпекова та оборонна політика. Загалом переговорна система містить шість тематичних кластерів і 33 розділи законодавства. Заява Варшави не зупинила євроінтеграцію автоматично, однак вона показала, де може виникнути серйозне політичне вето.
Як історична суперечка впливає на відносини
Косіняк-Камиш визнав, що розрив співпраці з Україною суперечив би інтересам самої Польщі. Він наголосив, що українська армія стримує російський військовий потенціал, а поразка України створила б безпосередню загрозу для польської безпеки. Водночас міністр назвав рішення про найменування військового підрозділу на честь героїв УПА серйозною помилкою українського керівництва. Польський посадовець також заявив, що на зростання антиукраїнських настроїв впливають втома від війни, внутрішня політична боротьба та російські інформаційні кампанії. Тому питання Бандери й Волині дедалі частіше перетворюється з історичної дискусії на інструмент тиску під час переговорів про майбутнє України в ЄС.
Тим часом Лубінець розкритикував примусову мобілізацію в Україні.
