Чого не вистачає організму, якщо тягне до солоного: думка вчених

Прагнення до солоного — на перший погляд нешкідлива звичка, яка часто сприймається як проста гастрономічна вподобанка.

Про це повідомляє «ПЛ».

Однак у медичній практиці тяга до солі може мати набагато глибші фізіологічні корені. За даними клінічних досліджень, проведених в Університеті Джонса Гопкінса, така поведінка організму нерідко свідчить про дефіцит окремих мінералів, зміну водно-сольового балансу або порушення в роботі певних ендокринних систем.

Організм, що втрачає натрій у результаті надмірного потовиділення, фізичного виснаження чи зневоднення, інстинктивно намагається відновити електролітну рівновагу через підвищене бажання вживати солоні продукти. У жінок у період передменструального синдрому або при наявності легкої форми анемії, тяга до солі може бути пов’язана з нестачею заліза.

Солоне в таких випадках виконує роль умовного стимулятора, який активує смакові рецептори та сприяє покращенню настрою шляхом вивільнення дофаміну.

Окрему увагу медики приділяють зв’язку між тягою до солоного та функціонуванням наднирників. У разі хронічної втоми, синдрому вигоряння або гіпотонії, організм може подавати сигнали про потребу в регуляції обміну речовин саме через підвищену потребу в солі.

У таких випадках звичайна зміна раціону не є вирішенням проблеми — необхідна комплексна діагностика, що включає біохімічний аналіз крові, оцінку гормонального фону та вивчення стану водно-сольового обміну.

Регулярне надмірне споживання солі без медичних показань, навпаки, створює ризики для серцево-судинної системи, зокрема провокує гіпертензію, підвищує навантаження на нирки та сприяє затримці рідини в організмі. Тому важливо диференціювати: коли організм справді потребує солі, а коли мова йде лише про звичку або емоційний тригер.

Самоспостереження, баланс у харчуванні та періодичні медичні обстеження — ось ключ до правильного розуміння потреб власного тіла.

Окрім того, психологи порадили, який є вихід з кризи у відносинах.