Содержание
Валерій Залужний назвав Будапештський меморандум одним із ключових уроків для України за роки незалежності. У своїй новій авторській колонці дипломат і колишній головнокомандувач ЗСУ наголосив: головний висновок полягає не лише в історії ядерного роззброєння, а в необхідності мати власну спроможність захищати державу.
Про це повідомляє «ПЛ».
За словами Залужного, безпека країни не може ґрунтуватися виключно на зовнішніх запевненнях. Міжнародні союзи та домовленості важливі, але їхня ефективність, на його думку, має підкріплюватися власною силою, економічною стійкістю та технологічним розвитком.
Головний урок, який Залужний виводить із Будапештського меморандуму, — державі необхідно мати власну спроможність захищати себе, а міжнародні домовленості мають підкріплюватися реальними можливостями.
Що саме сказав Залужний про Будапештський меморандум
У своїй колонці, опублікованій 23 серпня 2026 року, Валерій Залужний розглянув 35 років незалежності України та спробував визначити стратегічні висновки, які держава має зробити з власного історичного досвіду. Окремий розділ він присвятив Будапештському меморандуму.
Залужний зазначив, що сьогодні цей документ варто розглядати не тільки крізь призму ядерної зброї. На його думку, сучасні технології створюють нові типи озброєнь і систем, які здатні істотно змінювати характер майбутніх воєн.
Тому, за його логікою, питання полягає передусім у тому, наскільки сама держава здатна забезпечити власну безпеку.
Який урок Україна має винести
Позицію Залужного можна звести до кількох основних тез.
| Головний висновок | Що це означає |
|---|---|
| Власна обороноздатність | Держава повинна мати можливість захищати себе |
| Надійні міжнародні союзи | Партнерства важливі, але не повинні бути єдиною опорою |
| Економічна стійкість | Без сильної економіки складно підтримувати систему безпеки |
| Технологічний розвиток | Наука та інновації стають частиною національної безпеки |
| Готовність суспільства | Спроможність держави залежить і від готовності людей до тривалого спротиву |
| Стратегічне планування | Без довгострокової стратегії навіть окремі сильні рішення можуть бути недостатніми |
У своїй колонці Залужний підкреслює, що міжнародні безпекові союзи він не відкидає. Водночас він вважає, що користь від них можлива тоді, коли за ними стоять власна сила, економічна стійкість і технологічна перевага.
Чому Залужний говорить не лише про ядерну зброю
Будапештський меморандум був підписаний 5 грудня 1994 року Україною, Росією, США та Великою Британією. Документ стосувався безпекових запевнень у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
У сучасних дискусіях навколо меморандуму часто виникає питання: чи справді він був гарантією безпеки України у тому самому значенні, у якому сьогодні вживають поняття «гарантії безпеки».
Це важлива відмінність.
Документ передбачав, зокрема, повагу до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Водночас він не створював автоматичного механізму військового захисту України у разі агресії.
Саме цю різницю між політичними запевненнями та реальним механізмом захисту Залужний фактично ставить у центр свого висновку.
Залужний назвав ще одну проблему — недооцінювання Росії
У своїй попередній колонці, опублікованій у жовтні 2025 року, Залужний уже називав надмірну довіру до безпекових положень Будапештського меморандуму однією з головних помилок української зовнішньої політики.
Він також говорив про недооцінювання Росії та зазначав, що війна стала результатом комплексу помилок, накопичених після здобуття Україною незалежності.
Тоді Залужний наголошував на іншому принциповому моменті: міжнародні домовленості, які не мають конкретних безпекових інструментів, можуть виявитися недостатніми перед лицем агресії.
Для Залужного проблема полягає не в самому факті міжнародних домовленостей, а в небезпеці сприймати їх як повну заміну власній оборонній спроможності.
Якою має бути нова система безпеки України
Із заяви Залужного випливає ширше питання — якою повинна бути українська система безпеки у майбутньому.
На його думку, її не можна будувати навколо одного фактора. Йдеться про комплексну модель, у якій поєднуються:
- сильні Збройні сили;
- стійка економіка;
- сучасні технології;
- власна наукова база;
- підготовлені фахівці;
- міжнародні союзи;
- стратегічне планування;
- готовність суспільства до тривалих викликів.
У новій колонці дипломат окремо наголосив, що фактор безпеки — це не тільки армія. Він також пов’язаний із підготовкою фізиків, інженерів і математиків, розвитком науки, технологій та освіти.
Чому технології стають частиною безпеки
Ще один важливий аспект заяви Залужного — його оцінка характеру сучасної війни.
Він звернув увагу на стрімкий розвиток безпілотних систем, штучного інтелекту, автономних систем управління, аналізу даних, роботизованих комплексів і супутникових комунікацій. На його думку, технологічний прогрес уже безпосередньо впливає на те, як держави мають планувати власну оборону.
Це змінює і саме розуміння військової переваги.
Якщо раніше безпека значною мірою асоціювалася з кількістю традиційного озброєння, то тепер дедалі більшу роль відіграють:
- швидкість технологічного розвитку;
- здатність масштабувати виробництво;
- наукові кадри;
- інженерні компетенції;
- цифрова інфраструктура;
- здатність швидко адаптуватися до нових загроз.
Будапештський меморандум як урок для майбутнього
Урок, про який говорить Залужний, стосується не тільки України. Він має ширше значення для міжнародної політики.
Історія меморандуму показує, наскільки важливо відрізняти:
запевнення → політичну домовленість → союз → конкретний механізм захисту.
Це не тотожні поняття.
Саме тому дискусія про майбутню архітектуру безпеки України сьогодні виходить далеко за межі питання про один документ 1994 року. Йдеться про те, які механізми здатні реально стримувати потенційного агресора та як зробити так, щоб нова система безпеки була стійкою до політичних змін.
Міністерство закордонних справ України у своїй заяві до 30-річчя меморандуму також наголошувало на необхідності створення надійної системи безпеки для України.
Що це означає для України
Заява Залужного фактично зводиться до принципу «не покладатися на одну опору».
Міжнародні партнери потрібні. Союзи потрібні. Дипломатія потрібна. Але одночасно держава повинна мати власні ресурси для захисту та розвитку.
Це стосується не лише військової сфери.
| Сфера | Значення для національної безпеки |
|---|---|
| Армія | Безпосередня оборона держави |
| Економіка | Фінансування довгострокової стійкості |
| Наука | Створення нових технологій |
| Освіта | Підготовка фахівців |
| Промисловість | Можливість виробляти необхідні ресурси |
| Дипломатія | Формування міжнародних союзів |
| Суспільство | Стійкість та здатність проходити тривалі кризи |
Сильна система безпеки — це не один документ і не одна зброя, а ціла екосистема державної спроможності.
Висновок
Валерій Залужний назвав Будапештський меморандум одним із ключових уроків незалежної України. У своїй новій колонці він підкреслив, що безпека держави не може будуватися лише на зовнішніх запевненнях.
На його думку, основою мають бути власна обороноздатність, економічна стійкість, технологічний розвиток, наука, освіта та готовність суспільства до тривалих викликів. Міжнародні союзи при цьому залишаються важливими, але повинні підкріплюватися реальною спроможністю держави.
Таким чином, головний урок Будапештського меморандуму в трактуванні Залужного — необхідність перетворити історичний досвід на довгострокову державну стратегію, у якій безпека є не додатком до розвитку, а його фундаментом.
Окрім того, експерти пояснили, для чого потрібно читати щодня.
