Содержание
Україна та Норвегія 23 серпня 2026 року підписали одразу дві важливі домовленості, які мають посилити двосторонню співпрацю у сфері оборони, безпеки, енергетики та технологій. Документи у Києві підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере.
Йдеться про Угоду про оборонне співробітництво у форматі Drone Deal та Спільну декларацію про стратегічне партнерство, яку назвали «Угодою Єлизавети».
Фактично Київ та Осло переводять уже тривалу підтримку України у більш системний формат — від окремих пакетів допомоги до довгострокового технологічного та стратегічного партнерства.
Які саме угоди підписали Україна та Норвегія
Нові домовленості охоплюють різні, але взаємопов’язані напрямки.
| Документ | Основний напрямок | Що передбачає |
|---|---|---|
| Drone Deal | Оборонно-технологічна співпраця | Розвиток безпілотних технологій, виробничої кооперації та обмін досвідом |
| Декларація «Єлизавета» | Стратегічне партнерство | Поглиблення співпраці у сферах оборони, енергетики та стійкості |
| Спільні проєкти | Довгострокова взаємодія | Посилення технологічних та промислових зв’язків |
Про підписання обох документів повідомили українська та норвезька сторони.
Що передбачає Drone Deal
Окрему увагу привертає угода у форматі Drone Deal. Її суть полягає у поглибленні оборонно-технологічної співпраці між Україною та Норвегією.
Для Києва такий формат важливий тим, що дозволяє переходити від традиційної моделі допомоги до спільного розвитку технологій та виробничої кооперації.
Серед ключових напрямків співпраці, які вже визначалися у межах українсько-норвезького оборонного партнерства:
- безпілотні системи;
- протиповітряна оборона;
- радіоелектронна боротьба;
- морська безпека;
- логістика;
- матеріально-технічне забезпечення;
- обмін технологіями та експертними знаннями.
Раніше сторони вже визначали ці сфери як пріоритетні для поглиблення оборонно-технологічного партнерства.
Для України принципово важливо, що мова йде не лише про отримання готових технологій, а й про можливість розвивати спільні виробничі проєкти.
Чому безпілотники стали одним із головних напрямків
Україна за роки повномасштабної війни накопичила значний практичний досвід використання безпілотних систем. Норвегія, своєю чергою, має технологічні, фінансові та промислові можливості для участі у довгострокових проєктах.
Тому співпраця може бути взаємовигідною.
Умовно її можна представити так:
український бойовий досвід + норвезькі технологічні та фінансові можливості = спільні оборонні рішення.
Саме така модель поступово стає одним із ключових напрямків співпраці України з європейськими державами.
Що таке «Угода Єлизавети»
Другий документ має символічну назву — «Угода Єлизавети».
Її назвали на честь Єлизавети Ярославни — доньки князя Ярослава Мудрого, яка стала дружиною норвезького короля Гаральда Суворого та королевою Норвегії.
Таким чином, назва документа відсилає до історичних зв’язків між Україною та Норвегією.
Але значення декларації значно ширше за символіку.
Документ має закріпити стратегічний характер відносин між двома державами та створити основу для подальшого розвитку співпраці.
Три головні сфери стратегічного партнерства
За даними норвезької сторони, стратегічна декларація охоплює три ключові напрямки:
1. Оборона
Україна та Норвегія планують поглиблювати співпрацю у сфері безпеки та оборони.
Для Києва це означає продовження підтримки у критично важливих напрямках, а для Осло — участь у формуванні довгострокової європейської безпекової архітектури.
2. Енергетика
Окреме місце посідає енергетична співпраця.
Норвегія вже є одним із важливих партнерів України у підтримці енергетичної системи. Нове стратегічне партнерство має створити основу для подальшої взаємодії у цій сфері.
Для України це особливо важливо напередодні опалювального сезону, коли питання стійкості енергосистеми традиційно стає одним із найбільш актуальних.
3. Стійкість
Третій напрямок — підвищення стійкості України.
Йдеться про здатність держави функціонувати та відновлюватися попри масштабні виклики, які створює війна.
Це поняття охоплює не лише енергетику чи оборону, а й ширший комплекс державної та суспільної стійкості.
Норвегія підтвердила масштабну підтримку України
Підписання угод відбулося на тлі заяв Норвегії про подальше фінансування підтримки України.
За повідомленнями норвезької сторони та українських медіа, Осло планує зберегти у 2027 році обсяг допомоги Україні на рівні 85 млрд норвезьких крон, що становить приблизно $9 млрд. Основний акцент планують зробити на військовій підтримці.
| Показник | Дані |
|---|---|
| Запланована підтримка на 2027 рік | 85 млрд норвезьких крон |
| Орієнтовний еквівалент | близько $9 млрд |
| Головний напрямок | оборонна підтримка |
| Додаткові сфери | енергетика та інші напрямки допомоги |
Це робить нові угоди значно важливішими, ніж просто дипломатичний жест.
Стратегічне партнерство підкріплюється конкретним фінансовим ресурсом, а отже, має потенціал для довгострокової реалізації.
Чому це важливо саме зараз
Підписання документів відбулося напередодні Дня Незалежності України та на тлі переговорів Києва з країнами Північної Європи та Балтії.
Для України підтримка Норвегії важлива одразу з кількох причин.
По-перше, Норвегія має значні фінансові можливості завдяки своїм енергетичним ресурсам.
По-друге, країна є членом НАТО та має власні технологічні компетенції у сфері безпеки.
По-третє, Осло послідовно підтримує Україну та розглядає її безпеку як частину ширшої європейської безпеки.
Тому поглиблення співпраці може мати значення не лише для двох держав, а й для всього регіону.
Україна отримує можливість розширювати оборонне виробництво
Одна з потенційно найважливіших переваг Drone Deal — можливість для українського оборонно-промислового комплексу розширювати міжнародну кооперацію.
Такий формат може сприяти:
- спільному виробництву;
- технологічному обміну;
- залученню іноземних інвестицій;
- виходу українських виробників на нові ринки;
- розвитку безпілотних технологій;
- створенню довгострокових виробничих ланцюгів.
Раніше в Офісі президента наголошували, що формат Drone Deal відкриває українській оборонній промисловості можливості для спільних виробництв та доступу до нових ринків через державні механізми країн-партнерів.
Як змінюються відносини України та Норвегії
Співпраця Києва та Осло не почалася із нинішніх документів.
У червні 2024 року країни уклали двосторонню безпекову угоду, яка передбачала значну військову підтримку України. Зокрема, Норвегія заявляла про щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон військової допомоги Україні у 2024 році.
У квітні 2026 року Зеленський та Стере також підписали декларацію про оборонне партнерство, яка передбачала розвиток спільних проєктів у сфері зброї та безпілотних систем.
Тепер відносини переходять на ще ширший рівень.
| Етап | Основний зміст |
|---|---|
| Безпекова угода | Довгострокова підтримка України |
| Оборонне партнерство | Розвиток спільних оборонних напрямків |
| Drone Deal | Технологічна та виробнича кооперація |
| «Угода Єлизавети» | Широке стратегічне партнерство |
Чого очікувати після підписання
Сам факт підписання документів не означає, що всі заявлені проєкти будуть реалізовані миттєво.
Наступним етапом має стати практична робота над конкретними програмами, виробничими проєктами та механізмами співпраці.
Найбільший потенціал мають напрямки, де Україна вже має значний досвід, а Норвегія — ресурси та технологічні можливості.
Серед них:
безпілотні системи → оборонні технології → енергетична стійкість → спільне виробництво → довгострокове фінансування.
Висновок
Україна та Норвегія 23 серпня 2026 року підписали дві стратегічно важливі домовленості — оборонну угоду у форматі Drone Deal та Спільну декларацію про стратегічне партнерство, відому як «Угода Єлизавети».
Перша угода концентрується на оборонно-технологічній взаємодії, зокрема розвитку безпілотних систем та інших технологічних напрямків. Друга має значно ширший характер і охоплює оборону, енергетику та стійкість держави.
Окремо важливо, що Норвегія планує продовжити масштабну фінансову підтримку України у 2027 році.
Таким чином, Київ та Осло не просто поглиблюють політичні контакти — вони формують довгострокову модель партнерства, у якій оборона, технології, енергетика та економічна стійкість доповнюють одна одну.
На цьому фоні вже повідомлялося про те, що взимку в Києві, Одесі та Харкові можуть запровадити локдауни до двох тижнів.
