Содержание
Українська система протиповітряної оборони продовжує відбивати масовані російські атаки, однак одним із ключових викликів залишається дефіцит ракет-перехоплювачів. Про це 24 серпня повідомив керівник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, коментуючи чергову атаку Росії по Україні.
Про це повідомляє «ПЛ».
За словами військового представника, під час удару по Одещині російські війська застосували різні типи повітряних цілей, зокрема ракети та ударні безпілотники. Через велику кількість і різноманітність засобів повітряного нападу перехопити абсолютно всі цілі неможливо.
Ситуація вкотре показує: навіть потужна система ППО не означає повної гарантії від ракетних і дронових ударів, тому цивільна безпека значною мірою залежить і від поведінки самих людей.
Який саме дефіцит ППО назвав Ігнат
Важливо уточнити: Юрій Ігнат не назвав конкретну кількість ракет, яких зараз бракує Україні. Йдеться передусім про дефіцит ракет-перехоплювачів, необхідних для роботи систем протиповітряної оборони.
Ще в липні Ігнат пояснював, що особливо складною проблемою для української ППО є протидія балістичним цілям. Для цього потрібні спеціалізовані перехоплювачі, зокрема для комплексів Patriot.
Схожу проблему публічно визнавало й українське керівництво. 20 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що Україні необхідні ракети для Patriot, а під час однієї з останніх масованих атак ефективність протидії крилатим ракетам була значно вищою, ніж проти балістики.
Чому ракети-перехоплювачі настільки важливі
Українська ППО є багаторівневою системою, яка використовує різні засоби для боротьби з повітряними загрозами. Проте різні цілі потребують різних способів протидії.
| Тип повітряної загрози | Особливість | Чому це важливо для ППО |
|---|---|---|
| Балістичні ракети | Висока швидкість і складна траєкторія | Потребують спеціалізованих засобів перехоплення |
| Крилаті ракети | Летять на значно нижчих висотах і можуть змінювати маршрут | Потребують своєчасного виявлення та перехоплення |
| Ударні БпЛА | Можуть застосовуватися масовано | Створюють значне навантаження на систему оборони |
| Реактивні БпЛА | Вища швидкість порівняно з багатьма звичайними дронами | Скорочують час на реагування |
| Комбіновані атаки | Одночасно застосовуються різні типи цілей | Можуть перевантажувати систему ППО |
Чому Росія намагається перевантажити українську ППО
Росія дедалі частіше використовує комбіновані удари, поєднуючи різні типи ракет і безпілотників. Така тактика створює для оборони складніше завдання, оскільки одночасно потрібно реагувати на цілі з різними характеристиками.
Раніше Ігнат прямо зазначав, що російські війська намагаються виснажувати українську систему протиповітряної оборони масованими атаками.
Показовою стала й атака 24 серпня. За словами Ігната, по Одещині застосовувалися, зокрема, керовані авіаційні ракети Х-59 та Х-31П, ударні безпілотники, реактивні БпЛА та баражуючі боєприпаси «Бандероль».
Коли одночасно летить велика кількість різних повітряних цілей, навіть високий рівень роботи ППО не означає, що кожна з них буде знищена.
Чи означає дефіцит ракет, що ППО України не працює
Ні. Це принципово важливий момент.
Наявність дефіциту окремих боєприпасів для систем ППО не означає припинення роботи української протиповітряної оборони. Навпаки, Повітряні сили продовжують виявляти повітряні загрози та застосовувати доступні засоби для їхнього знищення або нейтралізації.
Проблема полягає в тому, що кількість засобів оборони не є безмежною, тоді як Росія може формувати масштабні комбіновані атаки.
За словами Ігната, під час удару 24 серпня українська ППО загалом ефективно відбила атаку, але через масштаб і різноманітність повітряних цілей перехопити їх усі було неможливо. Водночас були зафіксовані влучання.
Що рекомендують робити цивільним під час повітряної тривоги
На тлі дефіциту перехоплювачів особливо важливо, щоб населення не покладалося виключно на роботу ППО.
Під час повітряної тривоги варто:
- Негайно перейти в укриття, якщо воно доступне поруч.
- Якщо швидко дістатися укриття неможливо — перейти до приміщення, де можна максимально віддалитися від вікон.
- Не виходити на вулицю, щоб спостерігати за роботою ППО або наслідками атаки.
- Не знімати та не публікувати в реальному часі роботу сил оборони, місця падіння ракет чи дронів та інші дані, які можуть мати військове значення.
- Дочекатися офіційного повідомлення про відбій повітряної тривоги.
- Після атаки не наближатися до уламків невідомих предметів і не намагатися самостійно їх переміщати.
- Стежити за повідомленнями офіційних органів влади та Повітряних сил.
Що варто підготувати вдома заздалегідь
Навіть проста підготовка дозволяє значно менше нервувати під час тривоги.
Корисно заздалегідь мати:
- запас питної води;
- заряджений телефон;
- павербанк;
- аптечку;
- необхідні особисті ліки;
- ліхтарик;
- документи або їхні копії;
- базовий запас продуктів;
- теплий одяг, якщо укриття розташоване в неопалюваному приміщенні.
Найкраще укриття — те, до якого можна швидко дістатися ще до того, як ситуація стане критичною.
Чому не варто робити висновки лише за кількістю збитих ракет
У серпні Повітряні сили також змінили формат інформування про балістичні атаки. Зокрема, у ранкових зведеннях перестали деталізувати кількість запущених і збитих російських балістичних ракет.
Ігнат пояснював, що надмірна деталізація може створювати неправильне уявлення про ефективність української ППО та використовуватися російською пропагандою. Водночас оперативне інформування населення про повітряні загрози продовжується.
Тому формула на кшталт «не збито жодної ракети» сама по собі не дає повної картини роботи системи оборони.
Необхідно враховувати тип цілі, маршрут, характеристики загрози, кількість одночасних повітряних об’єктів та інші фактори, які не завжди можуть бути публічно розкриті.
Чи є ризик нових масованих атак
Російські війська продовжують використовувати комбіновані атаки, тому повністю виключати ризик нових ударів неможливо.
Окрему увагу військові звертають на зміну складу ударних груп. Наприклад, Ігнат повідомляв, що під час деяких російських атак реактивні безпілотники могли становити до двох третин усіх застосованих БпЛА, хоча звичайні ударні дрони залишаються основою таких атак.
Це означає, що характер загрози може змінюватися навіть протягом короткого періоду.
Головне, що потрібно пам’ятати
Дефіцит ракет-перехоплювачів — серйозна проблема для української ППО, особливо у протидії складним і швидкісним повітряним цілям. Водночас це не означає, що система оборони припинила працювати.
Для цивільного населення головний алгоритм залишається простим:
почули сигнал тривоги → йдіть в укриття → не спостерігайте за атакою → не публікуйте чутливу інформацію → залишайтеся там до офіційного відбою.
Саме дисциплінована поведінка населення залишається одним із найпростіших способів зменшити ризик під час російських повітряних атак.
Висновок
Юрій Ігнат 24 серпня вкотре звернув увагу на проблему дефіциту ракет-перехоплювачів в Україні. За його словами, масштабні комбіновані атаки створюють надзвичайно складне навантаження на систему протиповітряної оборони, через що знищити абсолютно всі повітряні цілі неможливо.
Водночас українцям не варто сприймати окремі випадки влучань як доказ бездіяльності ППО. Повітряна оборона працює в умовах постійного навантаження, а її можливості залежать, зокрема, від наявності необхідних перехоплювачів.
У нинішніх умовах найкраща особиста стратегія цивільного — не намагатися вгадати, що саме летить, а своєчасно реагувати на офіційне попередження про небезпеку.
Тим часом РФ розпочала загальнонаціональні навчання з підготовки до мобілізації.
