Содержание
Україна запропонувала Росії «зернове перемир’я», яке має стосуватися безпеки продовольчого експорту та ситуації в Чорному морі. Про це 23 серпня 2026 року заявив президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників саміту Україна — країни Північної Європи та Балтії.
Про це повідомляє «ПЛ».
За словами глави держави, Київ також запропонував різні варіанти постачання зерна. Така ініціатива виникла на тлі російських ударів по українських портах і спроб Москви перешкоджати експорту продовольства на світові ринки.
Цього разу йдеться не про класичне перемир’я на фронті, а про окремий формат, пов’язаний із продовольчою безпекою та роботою українських портів.
Що таке «зернове перемир’я»
Під запропонованим Україною форматом мається на увазі припинення або обмеження дій, які створюють перешкоди для безпечного функціонування українського морського експорту.
Президент наголосив, що основна проблема зараз пов’язана із ситуацією в Чорному морі. За його словами, Росія завдає ударів по українських портах та намагається заблокувати експорт продовольства.
Фактично Київ пропонує винести питання продовольчого експорту в окремий переговорний трек.
Це може стосуватися таких напрямків:
- безпеки українських портів;
- стабільності морських маршрутів;
- можливості експортувати зерно на світові ринки;
- захисту продовольчих поставок;
- пошуку міжнародних механізмів контролю та гарантій.
Водночас конкретного тексту домовленостей або погодженого Росією механізму станом на момент заяви Зеленського публічно не представлено.
Чому Україна запропонувала такий формат
Українська сторона пов’язує питання зернового експорту не лише з економікою держави, а й із глобальною продовольчою безпекою.
Україна є одним із важливих постачальників аграрної продукції на міжнародні ринки. Тому проблеми з експортом можуть впливати не тільки на українських виробників та експортерів, а й на країни, які залежать від поставок продовольства.
Зеленський окремо зазначив, що наслідки можуть відчувати регіони поблизу Європи, зокрема Близький Схід та Північна Африка.
Чого прагне досягти Київ
| Завдання | Очікуваний результат |
|---|---|
| Захист портів | Зменшення ризиків для роботи морської інфраструктури |
| Безпечний експорт | Продовження постачання українського зерна |
| Стабільність маршрутів | Менше перебоїв із міжнародною торгівлею |
| Продовольча безпека | Запобігання дефіциту та різким ціновим коливанням |
| Міжнародний тиск | Створення додаткових стимулів для виконання домовленостей |
Для Києва це також спосіб перевести питання безпеки морського експорту з двосторонньої проблеми у міжнародний порядок денний.
Зеленський закликав партнерів посилити тиск на Росію
Водночас український президент дав зрозуміти, що сама пропозиція не означає готовності Києва покладатися лише на добру волю Москви.
Зеленський закликав міжнародних партнерів посилювати всі форми тиску на Росію, доки вона не почне зважати на відповідні вимоги. За його словами, від вирішення проблеми залежить і вартість життя в інших країнах та регіонах.
Таким чином, Київ одночасно використовує два інструменти:
- дипломатичну пропозицію щодо конкретного виду перемир’я;
- заклик до міжнародних партнерів посилювати тиск на Росію.
Це важливий нюанс, оскільки запропонований формат не подається як одностороння поступка Україні.
Які варіанти постачання зерна запропонувала Україна
Зеленський повідомив, що Київ запропонував Москві різні варіанти постачання зерна, однак детальної публічної схеми кожного з них не озвучив.
Тому наразі не варто говорити про вже погоджений конкретний маршрут або механізм.
Йдеться радше про готовність України розглядати кілька форматів, які дозволили б продовжувати експорт навіть за складної безпекової ситуації.
У цьому контексті важливими залишаються:
- морська логістика;
- робота українських портів;
- міжнародні гарантії;
- участь партнерів;
- стабільність експортних маршрутів;
- ситуація в Чорному морі.
Чому питання зерна важливе для світових цін
Будь-які проблеми з українським експортом можуть мати ширші наслідки, ніж просто скорочення доходів українських аграріїв.
Якщо значний обсяг продукції не потрапляє на світовий ринок, це здатне створювати додатковий тиск на ціни та постачання.
Саме тому українська влада наголошує на міжнародному характері проблеми.
За словами Зеленського, партнери мають працювати разом для її розв’язання, адже продовольче питання стосується не лише України.
ЄС також закликали збільшити квоти для українського експорту
Паралельно із пропозицією зернового перемир’я Зеленський порушив перед європейськими партнерами питання збільшення квот на український продовольчий експорт.
Президент зазначив, що виникає суперечлива ситуація: з одного боку, війна створює перешкоди для експорту, а з іншого — його додатково обмежують торговельні квоти.
Тому українська позиція передбачає комплексний підхід:
безпека портів + доступ до міжнародних ринків + достатні експортні можливості.
Чи можна очікувати нового «зернового коридору»
Поки що підстав говорити про автоматичне відновлення попереднього механізму експорту зерна немає.
Нинішня пропозиція Зеленського є новою дипломатичною ініціативою, а не оголошенням уже укладеної угоди.
Важливо розрізняти:
- пропозицію України;
- реакцію Росії;
- можливі переговори;
- фактично укладену домовленість.
Станом на 23 серпня йдеться саме про пропозицію Києва. Про згоду Росії на запропонований формат у доступних повідомленнях не йдеться.
Чим нове перемир’я відрізняється від попередніх ініціатив
Україна вже пропонувала різні формати припинення бойових дій. Раніше, зокрема, обговорювалися перемир’я в повітрі та енергетичній сфері, а також можливість замороження бойових дій по лінії фронту для подальших переговорів.
Нинішня ініціатива має інший акцент.
| Формат | Основна мета |
|---|---|
| Перемир’я в повітрі | Припинення ударів із застосуванням повітряних засобів |
| Енергетичне перемир’я | Захист енергетичної інфраструктури |
| Перемир’я на фронті | Зупинка бойових дій по лінії зіткнення |
| Зернове перемир’я | Забезпечення продовольчого експорту та безпеки портів |
Отже, «зернове перемир’я» можна розглядати як точковий формат деескалації, який стосується конкретної сфери, а не всієї війни.
Що буде далі
Подальший розвиток ситуації залежатиме насамперед від реакції Росії та позиції міжнародних партнерів.
Для реалізації такого формату необхідно було б визначити щонайменше:
- які саме об’єкти підпадають під домовленість;
- які дії забороняються;
- на який термін діятиме перемир’я;
- хто контролюватиме його виконання;
- що відбуватиметься у разі порушення;
- якими маршрутами здійснюватиметься експорт.
Без відповідей на ці питання будь-яка домовленість залишатиметься лише політичною декларацією.
Найскладнішим питанням може стати не саме оголошення перемир’я, а створення механізму, який дозволить перевіряти його дотримання.
Головне про пропозицію України
Отже, 23 серпня 2026 року Володимир Зеленський заявив, що Україна запропонувала Росії зернове перемир’я та різні варіанти постачання зерна.
Ініціатива виникла на тлі російських ударів по українських портах та проблем із продовольчим експортом через Чорне море. Українська сторона наголошує, що питання має міжнародне значення, оскільки від стабільності поставок продовольства залежать ринки багатьох країн.
Водночас наразі йдеться саме про пропозицію Києва, а не про укладену з РФ угоду. Конкретні умови, тривалість та механізм контролю такого перемир’я ще потребують окремого узгодження.
Таким чином, новий формат може стати додатковим дипломатичним інструментом України — насамперед для захисту експорту, роботи портів та міжнародної продовольчої безпеки.
Окрім того, експерти розповіли, скільки треба грошей в Україні, аби створити малий бізнес.
