Рига та Київ вже перейшли до практичної реалізації Drone Deal: Кулбергс розповів про нові можливості співпраці
Содержание
Україна та Латвія вже перейшли від підписання домовленостей до практичної реалізації Drone Deal — угоди, яка має поглибити двосторонню співпрацю у сфері безпеки, безпілотних технологій та оборонної промисловості. Про це заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс.
Про це повідомляє «ПЛ».
Домовленість між Києвом і Ригою була підписана 9 червня 2026 року в Таллінні під час саміту країн Північної Європи та Балтії. Латвія стала шостою державою, яка приєдналася до формату Drone Deal, започаткованого Україною для розвитку довгострокових технологічних та оборонних партнерств.
Головна особливість нової домовленості полягає в тому, що йдеться вже не лише про допомогу Україні, а про взаємне використання досвіду, технологій і виробничих можливостей двох держав.
Що передбачає Drone Deal між Україною та Латвією
Підписана угода має значно ширший характер, ніж звичайна домовленість про постачання техніки. Київ і Рига домовилися розвивати співпрацю у кількох взаємопов’язаних напрямках.
Серед основних положень:
- обмін досвідом у сфері безпілотних систем;
- передача технологічної та експертної компетенції;
- розвиток спільного виробництва;
- можливість локалізації виробничих процесів;
- співпраця у сфері захисту повітряного простору;
- розвиток систем виявлення безпілотних апаратів;
- удосконалення засобів протидії повітряним загрозам;
- підтримка української оборонної промисловості;
- пошук нових можливостей для експорту продукції;
- спільний розвиток технологій та інновацій.
Такі положення безпосередньо передбачені домовленостями, підписаними українською та латвійською сторонами.
Кулбергс: країни вже перейшли до практичної роботи
За словами Андріса Кулбергса, після підписання угоди Київ і Рига не обмежилися деклараціями, а вже почали працювати над її реалізацією.
Це означає, що сторони нині опрацьовують конкретні механізми співпраці, зокрема питання технологічної взаємодії, виробництва та розвитку відповідної інфраструктури.
Раніше Кулбергс повідомляв про плани створити спільне виробниче підприємство у Латгалії — східному регіоні Латвії. Очікується, що реалізація цього проєкту дозволить поєднати український практичний досвід із латвійськими виробничими та фінансовими можливостями.
Які можливості відкриває співпраця
| Напрям | Що може отримати Україна | Що може отримати Латвія |
|---|---|---|
| Технології | Додаткові можливості для розвитку виробництва | Український досвід застосування сучасних технологій |
| Виробництво | Розширення партнерської виробничої бази | Нові промислові компетенції та інвестиції |
| ППО та захист неба | Посилення міжнародної кооперації | Розвиток власних спроможностей захисту повітряного простору |
| Обмін досвідом | Доступ до нових партнерських напрацювань | Практичні уроки України |
| Експорт | Нові канали міжнародного співробітництва | Розширення технологічного сектору |
| Інновації | Спільні дослідження та розробки | Доступ до української технологічної експертизи |
Фактично Drone Deal поступово перетворюється з політичної домовленості на довгострокову модель технологічного партнерства.
Чому для Латвії особливо важливий український досвід
Україна за роки повномасштабної війни накопичила значний практичний досвід використання безпілотних технологій та організації відповідних виробничих процесів.
Для Латвії цей досвід має особливу цінність через географічне розташування країни та необхідність посилення власної безпеки.
Латвійський уряд паралельно планує збільшувати витрати на оборону та розвивати власну військово-промислову базу. У підписаній домовленості окремо наголошується на необхідності розвитку національної оборонної промисловості разом із найближчими союзниками.
Спільне виробництво може стати ключовим елементом
Одним із найбільш помітних напрямів практичної реалізації домовленостей є перспектива створення спільного виробництва в Латвії.
За даними Defense News, йдеться про підприємство в Латгалії. Латвійська сторона розглядає цей проєкт не лише як оборонну ініціативу, а й як спосіб залучення інвестицій та створення робочих місць у регіоні. Початок будівництва планували на 2026 рік.
Водночас конкретні параметри майбутнього підприємства, його фінансування та повний перелік продукції публічно не розкриваються.
Це важливий момент, адже Drone Deal не варто сприймати виключно як угоду про передачу готової продукції. Її логіка значною мірою полягає у створенні довготривалої технологічної взаємодії.
Українські технології виходять на європейський рівень співпраці
Одним із принципово нових аспектів таких угод є можливість поширення українського досвіду серед європейських партнерів.
Офіційно сторони передбачили передачу експертизи у сфері безпілотних систем та захисту повітряного простору. Також передбачена можливість локалізації виробництва та технологічного трансферу.
Для України це створює одразу кілька потенційних переваг:
- Розширення міжнародної кооперації.
- Доступ до нових виробничих можливостей.
- Залучення європейських партнерів до технологічних проєктів.
- Розвиток українських оборонних компаній.
- Можливість масштабування власних технологічних розробок.
При цьому співпраця може бути вигідною і для Латвії, оскільки країна отримує можливість швидше розвивати власну компетентність у технологічних напрямках, які мають особливе значення для сучасної європейської безпеки.
Що це означає для Києва та Риги
У стратегічному сенсі Drone Deal формує модель, у якій обидві держави не просто надають одна одній допомогу, а створюють спільні технологічні можливості.
Для Києва це означає розширення кола партнерів та потенційне залучення європейських ресурсів до розвитку українського технологічного сектору.
Для Риги — можливість використати український досвід для модернізації власних спроможностей та одночасно створити нові промислові проєкти всередині країни.
Окреме значення має й розвиток систем виявлення повітряних загроз та захисту критичної інфраструктури. Саме цей напрям прямо передбачений двосторонньою угодою.
Drone Deal демонструє перехід від моделі «Україна отримує допомогу» до моделі «Україна та партнери спільно створюють технології й виробництва».
Латвія стала шостою країною у форматі Drone Deal
Українська сторона назвала латвійську угоду вже шостою домовленістю такого формату.
Її поява вписується у ширшу тенденцію: Україна намагається формувати мережу двосторонніх партнерств, у яких безпілотні технології, оборонне виробництво, фінансування та обмін досвідом об’єднуються в єдину систему співпраці.
Такий підхід має довгострокове значення. Адже сучасні технології розвиваються настільки швидко, що окремим країнам стає дедалі складніше самостійно підтримувати конкурентоспроможність усіх напрямів.
Міжнародна кооперація дозволяє розподіляти ресурси, об’єднувати інженерні компетенції та швидше масштабувати перспективні рішення.
Чи може Drone Deal стати основою для нових проєктів
Потенціал угоди значно ширший за вже оголошені ініціативи.
У майбутньому співпраця України та Латвії може розширюватися на:
- нові спільні виробничі проєкти;
- технологічні стартапи;
- дослідницькі програми;
- підготовку інженерних кадрів;
- спільні інвестиційні проєкти;
- розвиток систем захисту критичної інфраструктури;
- інтеграцію українських і європейських технологічних компаній.
Водночас конкретні майбутні проєкти потребуватимуть окремих домовленостей та фінансування.
Висновок
Україна та Латвія поступово переводять Drone Deal із площини політичних заяв у практичну площину. Підписана 9 червня 2026 року угода передбачає не лише співпрацю з безпілотними системами, а й технологічний обмін, локалізацію виробництва, розвиток оборонної промисловості та посилення захисту повітряного простору.
Потенційне спільне виробництво в Латвії може стати одним із найбільш помітних результатів домовленостей. Для України це шанс поглибити технологічну інтеграцію з Європою, а для Латвії — можливість отримати доступ до унікального українського практичного досвіду.
Якщо домовленості будуть послідовно реалізовані, Drone Deal може стати прикладом нового типу європейського партнерства — коли досвід, технології та виробничі можливості країн об’єднуються задовго до завершення кризових викликів.
На цьому фоні на Херсонщині через обстріли РФ за місяць знищено понад 1700 гектарів лісів.
