Содержание
Базова загальновійськова підготовка має навчити військовослужбовця безпечно поводитися зі зброєю, діяти у складі підрозділу, надавати домедичну допомогу та виконувати завдання в умовах бойової обстановки.
Про це повідомляє «ПЛ».
Жорстка дисципліна, значні фізичні навантаження й обмежений розпорядок дня є природними складовими такого навчання. Проте військова служба не скасовує право людини на життя, здоров’я, медичну допомогу та повагу до гідності. Конституція України забороняє катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження. Наказ вимогливого інструктора і кримінальне насильство — не одне й те саме, тому кожну ситуацію потрібно оцінювати за фактами.
Де проходить межа між дисципліною та зловживанням
Командир або інструктор має право вимагати дотримання розпорядку, військової дисципліни, правил безпеки та законних наказів. Він може призначати передбачені статутами дисциплінарні стягнення, однак не має права вигадувати власні «покарання». Побиття, принизливі дії, примус до небезпечних вправ без навчальної потреби або навмисне позбавлення медичної допомоги не можна виправдовувати підготовкою до війни. Дисциплінарний статут прямо передбачає відповідальність командира за перевищення наданої йому влади. Військова доцільність не перетворює незаконне насильство на дозволений метод виховання.
Які порушення можуть мати кримінальні ознаки
Термін «кримінал під час підготовки» не є юридичним визначенням, тому правильніше говорити про конкретні дії, у яких можуть міститися ознаки кримінального правопорушення. До них належать умисне нанесення тілесних ушкоджень, катування, вимагання грошей, незаконне позбавлення волі або перевищення службових повноважень. Кримінальна відповідальність також може виникнути через службову бездіяльність, якщо посадова особа мала обов’язок діяти, але свідомо не припинила небезпечне порушення. Водночас грубий тон, конфлікт чи складне фізичне завдання самі собою ще не доводять наявність злочину. Для правової оцінки важливі наслідки, мотив, повноваження посадовця, медичні документи, свідчення та інші докази.
| Можлива ситуація | Ймовірний характер порушення | Що важливо зафіксувати |
|---|---|---|
| Побиття або навмисне заподіяння болю | Насильство, перевищення повноважень або катування | Травми, медичний огляд, свідків, дату й місце |
| Вимагання грошей за полегшення служби | Корупційне або майнове правопорушення | Повідомлення, реквізити, записи розмов, свідків |
| Відмова надати допомогу при травмі | Дисциплінарне порушення або службова недбалість | Рапорти, скарги, медичні висновки, відповіді командування |
| Принизливі чи дискримінаційні дії | Порушення гідності, можливе службове зловживання | Точні висловлювання, систематичність, свідків |
| Примус приховати травму | Службове порушення, а за наявності наслідків — можливий злочин | Обставини травмування, накази, медичні документи |
Чому медична допомога є окремою зоною ризику
Під час базової підготовки людина стикається з бігом, стрільбами, смугами перешкод, носінням спорядження та іншими інтенсивними навантаженнями. Тому командування та медична служба повинні належно реагувати на травми, погіршення самопочуття або загострення захворювань. Відмова направити військовослужбовця до медичного закладу не повинна залишатися лише усною суперечкою. Варто подати письмовий або електронний рапорт і зберегти підтвердження його реєстрації. Якщо звернення ігнорують, офіційні роз’яснення Міноборони рекомендують повідомляти гарячу лінію 1512 або Військову службу правопорядку.
Як правильно зафіксувати порушення
Повідомлення про злочин або службове зловживання має містити конкретні факти, а не лише загальні формулювання про несправедливість. Потрібно зазначити дату, приблизний час, місце, посади або імена причетних осіб, характер дій і можливих свідків. Варто зберігати медичні висновки, копії рапортів, реєстраційні номери звернень, листування та відповіді посадовців. При цьому не можна публічно поширювати координати навчального центру, маршрути, склад підрозділів або інші відомості, які можуть зашкодити обороні. Надійна фіксація — це не емоційний допис у соціальній мережі, а послідовний набір фактів, документів і зареєстрованих звернень.
Перед поданням скарги доцільно виконати кілька практичних кроків. Насамперед необхідно подбати про власну безпеку та отримати медичну допомогу, якщо вона потрібна. Далі слід зафіксувати обставини без розголошення військової інформації. Після цього потрібно обрати орган, компетентний розглядати конкретне порушення. Важливо зберегти підтвердження кожного звернення.
- подати рапорт безпосередньому або старшому командиру;
- отримати медичний висновок про травми чи стан здоров’я;
- записати контакти людей, які бачили подію;
- зберегти копії документів і номери зареєстрованих звернень;
- у разі ознак злочину звернутися до правоохоронних органів;
- не публікувати чутливі військові дані у відкритому доступі.
Чому не кожна скарга означає доведений злочин
Звернення військовослужбовця є підставою для перевірки, але воно не встановлює провину конкретної людини автоматично. Частина конфліктів може стосуватися неналежної організації служби, порушення порядку розгляду рапортів або дисциплінарних проступків. Інші випадки можуть містити ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення. За офіційними даними, у 2025 році підрозділ Міноборони із захисту прав військовослужбовців опрацював понад 7600 звернень і допоміг поновити права більш ніж 2700 військових та членів їхніх родин. Виявлені під час перевірок матеріали з можливими ознаками злочину передаються до правоохоронних органів.
Куди звертатися у разі порушення прав
Спочатку військовослужбовець може звернутися до безпосереднього або старшого командира, якщо саме командування не причетне до порушення. Скарги щодо проходження служби, приниження гідності та системних проблем приймає Військовий омбудсман, інститут якого працює в Україні з 2025 року. Звернення також можна подати до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Головного управління захисту прав військовослужбовців Міноборони або Військової служби правопорядку. Якщо подія містить ознаки кримінального правопорушення, заяву слід направляти до Державного бюро розслідувань, поліції або спеціалізованої прокуратури у сфері оборони залежно від обставин. У ситуації безпосередньої загрози життю необхідно звертатися за екстреною допомогою, а не чекати завершення внутрішньої перевірки.
Корисні контакти:
- гаряча лінія Міністерства оборони — 1512;
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини — 1678;
- Військова служба правопорядку — +380 44 454 73 08;
- Військовий омбудсман — skarha@milomb.gov.ua;
- екстрений виклик поліції — 102.
В той же час Лубінець розкритикував примусову мобілізацію в Україні.
