Содержание
У польському політичному просторі знову загострилася дискусія щодо Волинської трагедії та перспективи вступу України до Європейського Союзу. Польські політики наполягають, що Київ має належним чином вирішити історичне питання, пов’язане з масовими вбивствами поляків та українців у роки Другої світової війни.
Про це повідомляє «ПЛ».
Тема особливо чутлива через різне трактування подій 1943–1944 років у двох країнах. У Польщі широко використовується визначення «геноцид поляків», тоді як в Україні частіше говорять про Волинську трагедію, наголошуючи на необхідності дослідження злочинів проти цивільного населення та вшанування всіх жертв.
Історична пам’ять стала одним із найскладніших питань у відносинах Києва та Варшави — і тепер дедалі частіше перетинається з європейською політикою.
Що саме вимагає Польща від України
Польські представники неодноразово заявляли, що питання Волині має бути вирішене до вступу України до ЄС.
Зокрема, віцепрем’єр-міністр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у 2025 році заявляв, що Варшава пов’язує перспективу українського членства в Євросоюзі з офіційним визнанням подій на Волині 1943–1944 років як геноциду поляків, ексгумаціями та належним вшануванням жертв.
У 2026 році польська сторона продовжила наполягати на необхідності вирішення історичних суперечностей. У червні Косіняк-Камиш також заявляв про неприйнятність героїзації діячів ОУН та УПА в контексті європейської інтеграції України.
Основні претензії польської сторони
Серед питань, які найчастіше порушують польські політики:
- оцінка подій на Волині 1943–1944 років;
- ексгумація та гідне перепоховання жертв;
- встановлення місць поховань;
- можливість проведення дослідницьких робіт;
- меморіалізація загиблих;
- ставлення до символіки та діячів українського націоналістичного руху.
Водночас конкретні політичні заяви польських посадовців не слід автоматично ототожнювати з офіційними критеріями членства України в ЄС.
Чи справді Євросоюз вимагає від України визнати Волинську трагедію?
Це ключове питання.
Наразі некоректно говорити, що ЄС офіційно висунув Україні окрему загальноєвропейську умову «визнати Волинську трагедію геноцидом».
Переговори про вступ України до ЄС відбуваються за встановленою процедурою, яка охоплює широкий спектр реформ і відповідності європейським стандартам.
У червні 2026 року Україна та ЄС провели Другу конференцію щодо вступу України. Тоді було відкрито переговори за кластером «Основи», який охоплює, зокрема, демократичні інституції, державне управління та економічні критерії.
Тому важливо розрізняти позицію окремої держави-члена ЄС та формальні умови переговорного процесу самого Європейського Союзу.
| Питання | Що відомо |
|---|---|
| Чи порушує Польща тему Волині? | Так |
| Чи пов’язують окремі польські політики її з членством України в ЄС? | Так |
| Чи є це автоматично офіційною вимогою всього ЄС? | Ні |
| Чи тривають переговори України з ЄС? | Так |
| Чи є Волинське питання важливим для польсько-українських відносин? | Так |
Чому Польща наполягає на визнанні Волинського питання
Для польського суспільства події на Волині мають надзвичайно важливе історичне значення.
Польська сторона наголошує на масових убивствах цивільного населення, які відбувалися під час Другої світової війни. Водночас українська історична пам’ять розглядає цей період у ширшому контексті польсько-українського конфлікту, окупаційних режимів та взаємного насильства.
Саме тому дискусія часто виходить далеко за межі питання про кількість жертв.
Йдеться також про:
- історичну відповідальність;
- термінологію;
- пам’ятники;
- ексгумації;
- національну пам’ять;
- героїзацію історичних діячів;
- політичне використання історії.
Ексгумації стали одним із головних пунктів діалогу
Одним із найбільш практичних напрямів польсько-українського діалогу залишаються ексгумації.
У 2025 році Україна та Польща провели спільні роботи, пов’язані з пошуком та перепохованням жертв Волинської трагедії. Зокрема, у вересні відбулося спільне перепоховання останків 42 людей у селі Садове на Тернопільщині. Цей процес називали важливим кроком у двосторонніх відносинах.
Це показує, що попри політичні суперечки між Києвом і Варшавою можливі конкретні домовленості на гуманітарному та історичному напрямках.
Ексгумація та гідне поховання загиблих — це питання, яке може бути значно конструктивнішим для двостороннього діалогу, ніж взаємні політичні ультиматуми.
Чому питання Волині знову загострилося у 2026 році
У 2026 році історична суперечка знову опинилася в центрі політичної уваги Польщі.
У червні польський міністр оборони заявляв про неприйнятність прославлення діячів ОУН та УПА, а вже в липні стало відомо про спроби порушити тему Волинської трагедії на рівні Європейського парламенту.
Паралельно у Польщі посилилася дискусія щодо самого вступу України до ЄС.
За даними опитування, оприлюдненого наприкінці липня 2026 року, 52% опитаних поляків виступили проти підтримки вступу України до Євросоюзу, тоді як 33% підтримали таку перспективу.
Це свідчить про те, що історичне питання існує не лише на рівні політичних заяв, а й залишається частиною ширшої суспільної дискусії в Польщі.
Чи може Польща заблокувати вступ України до ЄС?
Тут ситуація складніша, ніж може здатися з політичних заголовків.
Для вступу нової держави до ЄС потрібне виконання численних критеріїв і проходження тривалого переговорного процесу. Водночас рішення щодо розширення Євросоюзу потребують підтримки держав-членів на відповідних етапах.
Тому позиція Польщі може мати політичне значення, особливо якщо Варшава вирішить використовувати питання історичної пам’яті під час ухвалення рішень, пов’язаних із розширенням.
Однак твердження «Польща вже заблокувала вступ України до ЄС» було б перебільшенням.
На цей момент переговорний процес між Україною та ЄС продовжується.
Які ризики створює історична суперечка
Тривале протистояння навколо історичних питань може впливати не лише на відносини між двома державами.
Серед потенційних наслідків:
- Погіршення політичного діалогу між Києвом і Варшавою.
- Зниження рівня суспільної підтримки України в Польщі.
- Використання історичних тем у внутрішній політичній боротьбі.
- Ускладнення переговорів щодо окремих європейських рішень.
- Посилення взаємної недовіри між суспільствами.
Окремі аналітики також застерігають, що перетворення історичної пам’яті на інструмент політичного тиску може послаблювати українсько-польське партнерство.
Україна опинилася перед складним дипломатичним завданням
Для Києва проблема полягає в необхідності одночасно враховувати кілька чинників.
З одного боку, Україна зацікавлена у стратегічному партнерстві з Польщею — важливою сусідньою державою та членом ЄС і НАТО.
З іншого — історична пам’ять є надзвичайно чутливою темою для українського суспільства. Будь-які рішення щодо трактування подій минулого можуть мати значний політичний резонанс.
Тому найбільш складним питанням залишається пошук формули, яка дозволила б:
- вшанувати жертв;
- забезпечити проведення ексгумацій;
- продовжити роботу істориків;
- уникати політизації трагедії;
- не допустити спотворення історичного контексту;
- зберегти стратегічне партнерство між Україною та Польщею.
Що це означає для вступу України до ЄС
Найважливіший висновок полягає в тому, що Волинське питання є серйозною проблемою саме для українсько-польських відносин, але його не варто подавати як уже встановлену окрему юридичну умову ЄС для членства України.
Європейська інтеграція України включає значно ширший перелік завдань — від реформування державних інституцій та судової системи до боротьби з корупцією, захисту прав людини та відповідності законодавства нормам ЄС.
Водночас Польща як держава-член Євросоюзу має можливість впливати на політичні процеси всередині блоку, тому її позиція не є для Києва другорядною.
Головне у кількох пунктах
- Польські політики пов’язують вирішення Волинського питання з європейською інтеграцією України.
- Варшава наполягає на ексгумаціях та гідному вшануванні жертв.
- Частина польських посадовців вимагає офіційного визнання подій 1943–1944 років геноцидом поляків.
- Це не тотожне офіційній вимозі всього Європейського Союзу.
- Переговори України з ЄС продовжуються.
- Історична суперечка залишається одним із найскладніших питань у відносинах Києва та Варшави.
Для України європейський шлях — це не лише переговори з Брюсселем. Це також складна дипломатія з кожною державою-членом ЄС окремо.
Висновок
Волинське питання знову стало предметом гострої політичної дискусії між Україною та Польщею. Польські політики наполягають на вирішенні історичної суперечки, ексгумаціях і належному вшануванні жертв, а окремі представники польської влади прямо пов’язують це питання з перспективою українського членства в ЄС.
Водночас важливо не змішувати політичну позицію Польщі з формальними критеріями Європейського Союзу. Переговори України з ЄС тривають, а порядок денний вступу охоплює значно ширше коло реформ і зобов’язань.
Подальший розвиток ситуації залежатиме не лише від історичних оцінок, а й від того, чи зможуть Київ і Варшава продовжити практичний діалог щодо ексгумацій, поховань та історичної пам’яті без перетворення цієї теми на нездоланний бар’єр для стратегічного партнерства.
Нагадаємо й про те, що Залужний заявив, що Україна ніколи не вступить у НАТО.
