Содержание
Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зробив резонансну заяву щодо перспектив членства держави в НАТО.
Про це повідомляє «ПЛ».
Під час дискусії про євроатлантичну інтеграцію він висловив переконання, що Україна, найімовірніше, ніколи не стане учасницею Північноатлантичного альянсу. Генерал пояснив свою позицію багаторічним досвідом взаємодії зі структурами НАТО та участю у переході української армії на західні стандарти. Його слова викликали широку дискусію, оскільки курс на повноправне членство в Альянсі залишається одним зі стратегічних напрямів державної політики. Водночас заява Залужного є політичною та експертною оцінкою, а не повідомленням про офіційну відмову України від вступу до НАТО.
Що саме сказав Валерій Залужний
Заява прозвучала 3 серпня 2026 року на загальній нараді керівників українських закордонних дипломатичних установ у Києві. Під час обговорення євроатлантичної інтеграції Залужний зазначив, що приблизно 12 років займався впровадженням стандартів НАТО у Збройних силах України. За його словами, протягом цього періоду українські посадовці неодноразово чули обіцянки про наближення членства, однак практичного результату так і не отримали. Дипломат закликав не покладатися на очікування, що країну приймуть до Альянсу найближчим часом. Найбільш резонансною стала його фраза: «Ніколи ми в нього, на жаль, не вступимо».
Водночас слова генерала не слід трактувати як оголошення нового зовнішньополітичного курсу України. Посол не має повноважень одноосібно змінювати положення Конституції або державну стратегію євроатлантичної інтеграції. Йдеться передусім про його оцінку політичних і військових процесів усередині Альянсу. Залужний вважає, що НАТО повільно адаптується до сучасних загроз і залишається організацією, сформованою для протистоянь минулої епохи. Таким чином, критика була спрямована не лише на тривалість українського шляху, а й на здатність самого Альянсу змінюватися.
Чому Залужний розкритикував НАТО
Колишній головнокомандувач ЗСУ не вперше говорить про розрив між сучасною війною та традиційними військовими доктринами західних держав. На його думку, масове використання безпілотників, штучного інтелекту, засобів радіоелектронної боротьби та автоматизованих систем управління суттєво змінило поле бою. Українська армія щодня отримує досвід, якого більшість країн НАТО не має через відсутність війни подібного масштабу. Тому Залужний поставив під сумнів логіку, за якою Україна повинна лише наздоганяти стандарти Альянсу. Він фактично припустив, що окремі західні доктрини вже самі потребують перегляду з урахуванням українського досвіду.
Основні аргументи, які простежуються у позиції дипломата, можна сформулювати так. Передусім він говорить про технологічне відставання традиційних оборонних моделей від реалій сучасної війни. Крім того, генерал звертає увагу на тривалий процес ухвалення рішень усередині НАТО. Не менш важливою проблемою він вважає небажання частини партнерів переходити від підтримки України до прямого стратегічного стримування Росії. У сукупності це формує такі критичні зауваження:
- НАТО створювалося для загроз іншої історичної епохи;
- рішення в Альянсі потребують згоди всіх держав-членів;
- частина західних військових доктрин не відповідає війні дронів;
- Україна має унікальний практичний досвід сучасних бойових дій;
- союзники підтримують Київ, але уникають прямого конфлікту з Росією;
- конкретної дати або графіка вступу України досі немає.
Чи означає заява відмову від курсу на членство
Євроатлантичний курс України залишається закріпленим на законодавчому та конституційному рівнях. У 2019 році до Конституції внесли положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО. Для офіційної відмови від цього напряму знадобилися б складні правові й політичні рішення, а не лише заява окремого посадовця. Станом на серпень 2026 року українська влада не повідомляла про підготовку таких змін. Отже, слова Залужного відображають його прогноз, але не змінюють чинного правового статусу євроатлантичної інтеграції.
| Питання | Актуальна ситуація |
|---|---|
| Чи є Україна членом НАТО | Ні, Україна має статус партнера Альянсу |
| Чи закріплений курс на вступ | Так, він передбачений Конституцією |
| Чи є офіційне запрошення | Ні, формального запрошення немає |
| Чи встановлена дата вступу | Ні, конкретних термінів не визначено |
| Чи закривало НАТО шлях Україні | Офіційного рішення про відмову немає |
| Що означають слова Залужного | Особисту політичну та військову оцінку перспектив |
Якою залишається офіційна позиція НАТО
В офіційних матеріалах НАТО продовжує зазначатися, що майбутнє України пов’язане з Альянсом. Водночас запрошення можливе лише тоді, коли всі союзники досягнуть згоди та визнають виконання необхідних умов. Саме відсутність консенсусу залишається головною політичною перешкодою для швидкого вступу. Країна, яка перебуває у стані масштабної війни, також створює для членів Альянсу складне питання щодо застосування механізму колективної оборони. Тому між декларацією про майбутнє членство та реальним рішенням про прийняття України зберігається значна дистанція.
Останні документи НАТО значну увагу приділяють постачанню озброєння, фінансуванню оборони та довгостроковій військовій допомозі Україні. Практична співпраця охоплює навчання, стандартизацію, оборонні технології, кібербезпеку та підвищення сумісності армій. Проте військова підтримка не створює автоматичного права на членство. Для прийняття нового учасника необхідна одностайна згода всіх держав Альянсу. Через це навіть підтримка більшості союзників не гарантує позитивного рішення.
Які альтернативні союзи назвав дипломат
Залужний припустив, що майбутня система безпеки України може базуватися не лише на НАТО. Серед можливих варіантів він назвав нові європейські військові об’єднання та участь України в Об’єднаних експедиційних силах. Ця коаліція відома як JEF і об’єднує групу держав Північної Європи на чолі з Великою Британією. Україна вже розвиває розширене партнерство з цим форматом, однак він поки не передбачає гарантій взаємного захисту, аналогічних п’ятій статті Північноатлантичного договору. Тому JEF може стати додатковим інструментом співпраці, але наразі не є повноцінною заміною НАТО.
Іншим сценарієм може бути створення окремого європейського безпекового блоку за участю України. Така модель могла б спиратися на український бойовий досвід, оборонну промисловість європейських держав і двосторонні угоди про безпеку. Однак для її реалізації необхідні спільне командування, визначені джерела фінансування та чіткі зобов’язання щодо військової допомоги. Без цих механізмів новий союз ризикує залишитися політичною декларацією. Саме тому дискусія після слів Залужного стосується не лише НАТО, а й усієї майбутньої архітектури безпеки Європи.
Що заява означає для України
Резонансна фраза Залужного посилює дискусію про те, наскільки реалістичною залишається стратегія очікування членства в НАТО. Вона також підштовхує українську дипломатію до пошуку додаткових форматів, які можуть забезпечити зброю, технології та довгострокове стримування Росії. Водночас відмова від співпраці з Альянсом не розглядається, оскільки значна частина оборонної допомоги надходить саме від його держав-членів. Україна продовжує адаптувати систему управління, логістику та підготовку військових до стандартів партнерів. Головне питання тепер полягає не тільки в тому, чи приймуть Україну до НАТО, а й у тому, яка система реально зможе захистити державу від нового нападу.
Однак корисним буде дізнатися про те, про що застерігали античні політики та філософи людей XXI століття.
