Реєстр збитків для бізнесу Чернігівщини: які 11 категорій відкриті і де підприємцю отримати безоплатну консультацію
Підприємці Чернігівщини, чиї склади, магазини чи обладнання постраждали від російських ударів, можуть отримати безоплатну консультацію щодо заяви до Міжнародного реєстру збитків для України. Від цього залежить, чи матиме бізнес шанс на репарації в майбутньому: Реєстр фіксує втрати, на які потім спиратиметься механізм виплат.
Про залучення фахівців повідомив 10 листопада начальник ОВА В’ячеслав Чаус у Telegram-каналі Чернігівської ОВА. Перелік категорій для юросіб і статистику заяв оприлюднив сам Реєстр збитків Ради Європи.
| Категорія для юридичних осіб | Що охоплює |
|---|---|
| C1.1 / C1.2 | Пошкодження або знищення критичної та некритичної інфраструктури |
| C1.5 | Пошкодження або знищення нежитлової нерухомості: цехів, складів, офісів, магазинів |
| C3.1 | Пошкодження, знищення чи втрата активів — обладнання, техніки, товару |
| C3.2 | Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях |
| C3.3 | Релокація (евакуація) бізнесу |
| C3.4 | Інші економічні втрати |
| C4 | Гуманітарні витрати |
Це основні категорії за оглядом юридичної фірми Baker McKenzie. Загалом для юросіб Реєстр відкрив 11 категорій, усього їх 43: ще 21 — для людей і 11 — для держави Україна. Останні три бізнесові категорії запрацювали 10 вересня 2026 року.
Чому ОВА каже про «90% успіху»
Чаус пояснює, що головна складність — не сама заява, а докази. Ось його допис:
За словами очільника ОВА, правильно зафіксувати втрати й підготувати документи — «це 90% успіху для подальшого отримання репарацій». Щоб претендувати на реальні виплати, бізнес має юридично підтвердити знищені активи, обладнання або втрачену вигоду.
Масштаб черги теж варто розуміти: станом на 30 вересня Реєстр отримав 195 тисяч заяв, а записав до нього понад 65 тисяч. Решта ще на розгляді. Тож заява, подана з пробілами в доказах, ризикує довго «висіти» або повернутися на доопрацювання.
Які докази підготувати
Юристи радять розбирати втрати окремо за кожним випадком: один удар — один набір документів. Для кожного епізоду знадобиться приблизно таке:
- документи, що підтверджують право власності чи оренди на приміщення й майно;
- акти обстеження після удару, складені комісією громади, і довідки ДСНС чи поліції, якщо вони виїжджали;
- фото й відео пошкоджень з датою;
- бухгалтерські дані: балансова вартість, накладні на товар, інвентаризаційні описи;
- розрахунок суми — як саме ви її отримали.
Остаточний перелік залежить від категорії — саме тут і знадобиться консультація фахівця. Порядок для власників зруйнованого житла інший; для харків’ян, чий будинок після удару пропонують знести, ми розбирали його в окремій пам’ятці.
Податкова, 13 листопада: ще одна зустріч для підприємців
Окремо ОВА збирає бізнес на «Діалог влади та бізнесу» у п’ятницю, 13 листопада, о 10:00. Тема — взаємодія з податковими органами. Зареєструватися можна до 21:00 12 листопада через форму ОВА, там же — поставити своє питання. Чаус також анонсував окрему зустріч на цьому майданчику саме про Реєстр збитків; дату поки не оголосили.
Що робити зараз
- Складіть список усіх випадків, коли бізнес зазнав втрат, з датами й адресами.
- Для кожного випадку зберіть документи зі списку вище й зробіть копії в електронному вигляді.
- Зверніться до Чернігівської ОВА за контактами безоплатних консультантів, а заяву подавайте через розділ подання заяв на сайті Реєстру збитків.
Важливо: Реєстр лише фіксує збитки й не виплачує гроші — рішення про компенсації ухвалюватиме окремий міжнародний механізм. Будь-хто, хто обіцяє «гарантовані репарації» за передоплату, — привід насторожитися. Складні випадки варто обговорити з юристом.
Фото: Чернігів, дорога до Катерининської церкви, архівне фото. Vasyatka1 / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org.
