Київ втратив генерацію одразу трьох ТЕЦ: стало відомо, до чого це призведе
Київ залишився без електрогенерації трьох великих теплоелектроцентралей, які раніше могли забезпечувати місто приблизно 1,3 ГВт потужності.
Про це повідомляє «ПЛ».
Столиця дедалі більше залежить від постачання електроенергії з інших регіонів, а пошкодження енергетичних мереж створюють додаткові ризики напередодні морозів. Якими можуть бути наслідки для киян і чи загрожує місту масштабний блекаут — розбираємося далі.
Чому три ТЕЦ Києва не виробляють електроенергію
Станом на 2 листопада 2026 року електрогенерацію на трьох великих теплоелектроцентралях столиці не відновлено. Йдеться про ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ, яку також називають ТЕЦ-4.
За інформацією енергетичного експерта Геннадія Рябцева, виробництво електроенергії на цих об’єктах припинилося після російської атаки 7 січня. Згодом енергетична інфраструктура столиці знову зазнала ударів, зокрема під час масованої атаки в ніч проти 14 жовтня.
Раніше три теплоелектроцентралі могли забезпечувати Київ приблизно 1,3 ГВт електричної потужності. Тепер місту доводиться компенсувати цю втрату завдяки електроенергії з інших регіонів та доступним резервним джерелам живлення.
Головна проблема полягає не лише у втраті власної генерації, а й у тому, наскільки надійно столиця може отримувати електроенергію ззовні.
Що відомо про енергетичну ситуацію в Києві
За оцінками профільних фахівців, потреба столиці в електроенергії суттєво змінюється залежно від погоди та навантаження на мережу.
| Показник | Орієнтовне значення |
|---|---|
| Споживання електроенергії Києвом за звичайних умов | 1–1,2 ГВт |
| Можливе споживання взимку в холодну погоду | 1,8–2 ГВт |
| Потужність, яку раніше могли забезпечувати три основні ТЕЦ | Близько 1,3 ГВт |
Ці показники є експертними оцінками, а не гарантованими параметрами споживання на кожен день.
Водночас Київ не залишився повністю відрізаним від української енергосистеми. Електроенергія продовжує надходити з інших регіонів, однак можливість доставити її до конкретних районів залежить від стану високовольтних ліній, підстанцій та іншого мережевого обладнання.
Тому навіть за достатнього виробництва електроенергії в країні окремі міста або райони можуть стикатися з дефіцитом доступної потужності.
До чого призведе втрата генерації трьох ТЕЦ
1. Зросте залежність Києва від інших регіонів
Раніше великі столичні ТЕЦ забезпечували частину потреб міста безпосередньо на місці. Після зупинки їхньої електрогенерації значно важливішою стала стабільність передачі електроенергії через Київське енергетичне кільце.
Якщо магістральні мережі та підстанції працюватимуть без серйозних пошкоджень, постачання електроенергії можна підтримувати завдяки зовнішнім джерелам.
Проте нові атаки на енергетичну інфраструктуру можуть ускладнити ситуацію. Відновлення генерації та ремонт мережевого обладнання потребують часу, спеціалістів і відповідних технічних ресурсів.
2. Перебої зі світлом можуть стати тривалішими
Втрата трьох великих джерел генерації робить Київ вразливішим до пошкоджень інфраструктури передачі електроенергії.
У разі дефіциту потужності енергетики можуть бути змушені обмежувати споживання, щоб уникнути перевантаження мережі та масштабніших аварій.
Ситуація вже ускладнилася на початку листопада. Після нових ударів у ніч проти 1 листопада в столиці запровадили екстрені відключення, через які без електроенергії тимчасово залишалася значна кількість споживачів.
Енергетичний експерт Геннадій Рябцев оцінював можливу тривалість знеструмлень у цей період у 16–18 годин на добу. Водночас це оцінка ситуації після конкретної атаки, а не універсальний прогноз для всіх районів Києва на всю зиму.
Важливо розрізняти наслідки пошкодження ТЕЦ і поточні аварійні відключення: тривалість знеструмлень залежить також від стану мереж, масштабів нових атак і швидкості ремонту.
3. Узимку навантаження на енергосистему збільшиться
Коли температура повітря знижується, зростає потреба в електроенергії для побутових і комерційних споживачів. Додаткове навантаження створюють електричне опалення, освітлення та робота різноманітного обладнання.
Якщо зимове споживання Києва наближатиметься до 1,8–2 ГВт, підтримувати стабільне електропостачання без власної великої генерації буде складніше.
Особливо несприятливим може стати поєднання сильних морозів, пошкоджених мереж та повторних російських атак. Проте визначити наперед точну тривалість можливих відключень неможливо.
4. Від електропостачання залежатиме робота критичної інфраструктури
Наслідки проблем в енергетиці не обмежуються побутовими незручностями. Від надійного електропостачання залежать робота насосного обладнання, систем водопостачання, зв’язку, транспорту, лікарень та інших важливих об’єктів.
Під час попередніх перебоїв у столиці вже виникали проблеми з роботою електротранспорту та тиском у водопровідній мережі.
Саме тому одним із важливих завдань залишається забезпечення критичної інфраструктури автономними джерелами живлення. Генератори, акумуляторні системи та розподілена генерація допомагають підтримувати роботу окремих об’єктів, хоча повністю замінити потужності великих ТЕЦ вони не можуть.
Чи залишиться Київ без світла та тепла
Повна відсутність власної великої електрогенерації підвищує ризики для столиці, але сама собою не означає неминучого загальноміського блекауту.
Подальша ситуація залежатиме від кількох чинників:
- стану магістральних електромереж і підстанцій, через які Київ отримує електроенергію;
- темпів відновлення пошкодженого обладнання;
- інтенсивності нових атак на енергетичну інфраструктуру;
- температури повітря та рівня споживання;
- можливостей резервної й розподіленої генерації.
Важливо також не ототожнювати зупинку виробництва електроенергії з повним припиненням теплопостачання. Теплоелектроцентралі можуть виконувати функції з виробництва тепла й електроенергії, а повідомлення про відсутність електрогенерації саме собою не доводить, що централізоване опалення в усьому місті припинилося.
Стан теплопостачання потрібно оцінювати за окремими повідомленнями міської влади та відповідних комунальних служб.
Як киянам підготуватися до можливих відключень світла
З огляду на нестабільну ситуацію в енергосистемі мешканцям столиці варто заздалегідь подбати про базові потреби на випадок тривалого знеструмлення.
Насамперед доцільно зарядити телефони й павербанки, підготувати ліхтарики, мати запас питної води та за можливості заздалегідь продумати альтернативні способи приготування їжі й підтримання зв’язку.
Також варто стежити за повідомленнями міської влади та оператора електромереж. Під час екстрених відключень звичайні графіки можуть не діяти, а ситуація з електропостачанням — змінюватися протягом дня.
Найкраща стратегія в умовах нестабільної енергосистеми — не панікувати, а підготуватися до кількох можливих сценаріїв і перевіряти актуальну інформацію.
Отже, втрата генерації трьох великих київських ТЕЦ посилила залежність столиці від зовнішніх джерел електроенергії. Найбільші ризики виникають тоді, коли дефіцит потужності поєднується з пошкодженнями мереж та різким зростанням споживання. Саме від стійкості енергетичної інфраструктури й темпів відновлення залежатиме, наскільки складною буде зима для мешканців Києва.
До того ж стався блекаут у Дніпрі 30 жовтня 2026.
