Кравченко подав заяву про відставку з посади Генпрокурора: подробиці

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко подав заяву про звільнення з посади. Про своє рішення він повідомив увечері 7 вересня 2026 року, назвавши його свідомим політичним кроком.

Про це повідомляє «ПЛ».

Відставка Кравченка сталася на тлі гучного розслідування НАБУ та САП, у межах якого правоохоронці викрили діяльність злочинної організації, пов’язаної, за даними слідства, із шахрайськими кол-центрами.

Що відомо про відставку Кравченка

Руслан Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади Генерального прокурора України. Він пояснив своє рішення небажанням допустити використання посади очільника прокуратури як інструменту політичного протистояння.

За словами Кравченка, його позиція щодо звинувачень, які лунали останніми днями, залишається незмінною. Водночас він подякував президенту України та Верховній Раді за довіру і попросив підтримати його звільнення.

Таким чином, заява про відставку стала несподіваним поворотом подій. Ще вдень 7 вересня Кравченко заявляв журналістам, що не планує самостійно залишати посаду.

Що змінилося протягом дня

Про те, що Кравченко не планує звільнятися самостійно, він говорив під час спілкування з журналістами буквально за кілька годин до оголошення про подання заяви. Тоді генпрокурор зазначав, що не тримається за посаду, однак не бачить підстав для добровільної відставки.

Чому Кравченко вирішив піти у відставку

Безпосередньо у своїй заяві Руслан Кравченко назвав рішення політичним. За його словами, він не хоче, щоб посада Генерального прокурора використовувалася у політичному протистоянні.

При цьому заява була зроблена після кількох днів серйозного суспільного та політичного резонансу навколо операції НАБУ і САП «Карфаген».

Правоохоронці повідомляли про викриття злочинної організації, учасники якої, за версією слідства, систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів та легалізовували отримані кошти.

У межах розслідування фігурували співробітники Офісу Генерального прокурора. Зокрема, підозру отримав заступник начальника одного з департаментів ОГП Сергій Кропива. Вищий антикорупційний суд 6 вересня обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 120 млн грн.

Водночас сама відставка Генпрокурора не означає автоматичного підтвердження будь-яких звинувачень на його адресу.

Що говорив Кравченко про звинувачення

До оголошення про відставку Руслан Кравченко заперечував свою причетність до можливого «кришування» шахрайських кол-центрів.

Він також заявляв, що має відповіді на запитання щодо свого фінансового та сімейного стану, витрат та інших обставин, які стали предметом суспільного обговорення.

Кравченко наголошував, що остаточні висновки щодо вини конкретних людей повинні робитися в установленому законом порядку.

Ця позиція залишилася незмінною і після подання заяви про відставку. У своєму повідомленні він окремо зазначив, що не змінює ставлення до висунутих на його адресу звинувачень.

Що відомо про операцію «Карфаген»

Розслідування НАБУ та САП стало одним із ключових факторів політичного резонансу останніх днів.

За повідомленнями правоохоронців та українських медіа:

• НАБУ і САП викрили діяльність злочинної організації;
• у справі фігурують працівники Офісу Генерального прокурора;
• слідство пов’язує організацію із систематичним отриманням коштів від шахрайських кол-центрів;
• у рамках розслідування проводилися слідчі дії в Офісі Генпрокурора;
• один із фігурантів справи — Сергій Кропива — був взятий під варту з альтернативою застави;
• ситуація спричинила значний політичний та суспільний резонанс.

Окремо повідомлялося про слідчі дії у службових приміщеннях, якими користувався Кравченко, його першою заступницею та іншими співробітниками Офісу Генерального прокурора. Сам Кравченко заперечував свою причетність до діяльності шахрайських кол-центрів.

Коли Кравченко може залишити посаду

Подання заяви про відставку та фактичне припинення повноважень — це не тотожні поняття.

Для звільнення Генерального прокурора має бути реалізована передбачена законом процедура. Тому після заяви Кравченка очікуються подальші рішення українського парламенту.

Саме голосування Верховної Ради має поставити юридичну крапку в питанні звільнення Генерального прокурора.

На момент появи заяви Кравченка остаточного рішення Верховної Ради щодо його звільнення ще не було.

Хто може очолити Офіс Генерального прокурора

Після звільнення Генерального прокурора постає питання про подальше керівництво Офісом Генерального прокурора.

Однак станом на момент подання заяви про відставку офіційно визначеного наступника Кравченка ще не було оголошено.

Тому повідомлення про можливих кандидатів на цю посаду варто розглядати окремо від офіційних рішень. Політичні консультації та обговорення кандидатур можуть тривати після оформлення відставки.

Головне про ситуацію

Що буде далі

Найближчим часом основна увага буде прикута до Верховної Ради та подальшої процедури звільнення Генерального прокурора.

Також важливим питанням стане визначення нового керівника прокуратури. Від цього залежатиме подальша робота Офісу Генерального прокурора та кадрова політика відомства.

Водночас розслідування НАБУ і САП у справі «Карфаген» продовжується незалежно від політичної долі Кравченка. Тому відставка Генпрокурора сама по собі не ставить крапку в кримінальному провадженні.

Події навколо Кравченка показали, наскільки швидко політична ситуація може змінитися протягом одного дня: вдень генпрокурор говорив про відсутність планів добровільно залишати посаду, а ввечері вже повідомив про подання відповідної заяви.

Ситуація залишається динамічною, а остаточні кадрові рішення мають бути оформлені відповідно до передбаченої законодавством процедури.

На цьому фоні Хмара запропонував Федорову співпрацю.