Зеленський попередив українців про надважку зиму: що відомо про підготовку України до опалювального сезону

Україна готується до нового осінньо-зимового періоду в умовах війни, а питання стабільності електро-, тепло- та водопостачання знову стає одним із головних для мільйонів громадян.

Про це повідомляє «ПЛ».

Цього разу головна проблема полягає не лише в холоді: зима 2026/27 може стати випробуванням для енергетичної системи, яка залишається потенційною ціллю російських атак.

Українська влада вже готує регіони до роботи в умовах можливих ударів по критичній інфраструктурі. Держенергонагляд повідомляв, що підготовка до опалювального сезону 2026/27 проводиться з урахуванням постійної загрози з боку Росії, а стійкість громад визначена одним зі стратегічних пріоритетів.

Чому українців знову попереджають про складну зиму

Досвід попередніх опалювальних сезонів показав, що навіть масштабні пошкодження енергетичних об’єктів не обов’язково означають повний колапс системи. Водночас кожен новий сезон починається з іншої стартової позиції: частина інфраструктури потребує ремонту, окремі регіони мають значно вищі ризики, а противник може змінювати тактику атак.

Саме тому підготовка до зими 2026/27 передбачає не тільки ремонт пошкоджених об’єктів, а й створення додаткових резервів.

Серед ключових завдань:

• підготовка електричних мереж;
• ремонт і захист критичної інфраструктури;
• накопичення необхідних енергетичних ресурсів;
• забезпечення резервного живлення;
• підготовка систем централізованого опалення;
• створення планів реагування для громад;
• забезпечення роботи критично важливих об’єктів навіть за надзвичайних умов.

У Міністерстві розвитку громад та територій зазначали, що підготовка до опалювального сезону 2026/27 охоплює житлово-комунальне господарство та паливно-енергетичний комплекс, а окрему увагу приділяють готовності інфраструктури до можливих атак.

Що саме говорив Зеленський про «90 днів» і важку зиму

Тут варто внести важливе уточнення, адже в інформаційному просторі зараз активно поширюється старий фрагмент виступу Володимира Зеленського.

У вересні 2022 року під час виступу на щорічній зустрічі YES президент назвав майбутню зиму надзвичайно складним етапом і говорив про 90 днів, які мали стати випробуванням для України, Європи та всього світу. Він наголошував, що Росія розраховує використати зимові труднощі для послаблення спротиву.

Тоді ж Зеленський зазначав, що зима буде важкою не лише для України, а й для інших країн, і закликав суспільства готуватися до реальних ризиків.

Чому ця заява знову стала актуальною

Попри те що цитата про «90 днів» є старою, її зміст знову активно обговорюють на тлі підготовки до зими 2026/27.

Причина очевидна: енергетична інфраструктура України залишається одним із ключових факторів безпеки країни.

Тому сьогодні важливо відділяти два різні твердження:

Твердження	Що відомо
Зеленський говорив про «90 днів»	Так, але ця заява була зроблена у 2022 році
Україна готується до складної зими 2026/27	Так
Енергетика залишається потенційною ціллю атак	Так
Держава готує регіони до нового опалювального сезону	Так
Можна вже зараз точно спрогнозувати кількість відключень	Ні
Можна гарантувати відсутність проблем зі світлом і теплом	Ні

Тому гучні заголовки про гарантований «блекаут на всю зиму» або повний колапс енергосистеми не мають достатніх підстав.

Якою може бути зима 2026/27 для українців

Точний сценарій залежатиме від кількох факторів одночасно.

1. Масштабу можливих атак

Найбільша невизначеність пов’язана з воєнною ситуацією. Навіть добре підготовлена система може зіткнутися з серйозними труднощами, якщо атаки будуть масштабними та системними.

2. Стану енергетичної інфраструктури

Україна протягом війни відновлювала пошкоджені об’єкти, створювала резерви та розбудовувала можливості для автономної роботи.

Держенергонагляд у квітні повідомляв, що підготовка до осінньо-зимового періоду 2026/27 триває, а одним із завдань є підвищення автономності областей і готовності громад до нових викликів.

3. Погоди

Температура повітря безпосередньо впливає на навантаження на енергосистему.

Чим сильніший мороз, тим більше електроенергії та тепла потребують домогосподарства, підприємства й об’єкти соціальної інфраструктури.

Саме тому сценарій відносно теплої зими та сценарій тривалого періоду сильних морозів можуть мати принципово різні наслідки.

4. Допомоги міжнародних партнерів

Підготовка до зими відбувається не лише за рахунок українських ресурсів.

Європейська комісія повідомляє про пакет підтримки української енергетики на сезон 2026/27 обсягом близько 922 млн євро. Кошти мають спрямовуватися, зокрема, на генерацію, стійкість мереж, енергоефективність і теплопостачання.

Україна готується не просто «пережити зиму»

Одна з головних змін останніх років полягає в тому, що підготовка більше не зводиться до ремонту пошкоджених електростанцій.

Йдеться про створення системи, здатної працювати навіть тоді, коли окремі її елементи виходять з ладу.

Умовно це можна представити так:

централізована система → резерви → локальна генерація → автономність громад → швидке відновлення після пошкоджень.

Такий підхід особливо важливий для прифронтових областей, де ризики для енергетики та комунальної інфраструктури значно вищі.

Що вже робиться для підготовки до зими

У березні 2026 року РНБО затвердила комплексні плани енергетичної стійкості областей і міст України. Йдеться про підвищення здатності регіонів функціонувати в умовах пошкодження енергетичної інфраструктури.

Окремо готується критична інфраструктура — лікарні, системи водопостачання, теплопостачання та інші об’єкти, без яких нормальне життя міст фактично неможливе.

Це принципово важливо, адже наявність електроенергії в розетці — лише один елемент стійкості міста.

Якщо припиняється електропостачання, проблеми можуть виникати також із:

• водопостачанням;
• каналізацією;
• опаленням;
• мобільним зв’язком;
• роботою медичних закладів;
• транспортною інфраструктурою;
• роботою підприємств.

Найбільш вразливими залишаються прифронтові регіони

Ситуація в різних областях України цієї зими може бути принципово різною.

Для територій, розташованих далеко від лінії бойових дій, головним ризиком можуть залишатися масштабні атаки по енергетичних об’єктах.

Для прифронтових районів додаються безпосередні пошкодження комунальної інфраструктури, складніша логістика та більші труднощі з відновленням.

ЮНІСЕФ у своєму плані реагування на зимовий період 2026/27 окремо наголошує на вразливості енергетичних і теплопостачальних систем, особливо у прифронтових регіонах. Організація планує підтримати близько 3 млн людей, серед яких приблизно 540 тисяч дітей.

Чи будуть відключення світла взимку

Це одне з головних питань, яке цікавить українців.

Однак наразі ніхто не може достовірно назвати кількість годин можливих відключень на всю зиму.

Причина проста: графіки залежать від реального стану енергосистеми в конкретний момент.

На ситуацію впливатимуть:

1. температура повітря;
2. споживання електроенергії;
3. стан генерації;
4. стан мереж;
5. наслідки можливих атак;
6. швидкість проведення ремонтів;
7. імпорт електроенергії;
8. доступність резервної генерації.

Тому будь-які конкретні цифри на кшталт «світла не буде по 12 годин щодня» без відповідного офіційного прогнозу варто сприймати скептично.

Що означає «надважка зима» на практиці

Цей вислів не обов’язково означає, що вся Україна залишиться без електрики, тепла та води.

Набагато точніше говорити про підвищений ризик нестабільності.

Для звичайної людини це потенційно означає:

• періоди аварійних або планових відключень;
• перебої з опаленням у разі пошкодження тепломереж;
• тимчасові проблеми з водопостачанням;
• необхідність користуватися пунктами незламності чи іншими місцями підтримки;
• складніші умови роботи підприємств;
• підвищене навантаження на комунальні служби.

Але між «зима буде складною» та «країна залишиться без світла на кілька місяців» лежить величезна прірва.

Саме тому оцінювати ситуацію потрібно за офіційними даними, а не за найбільш драматичними прогнозами із соціальних мереж.

Чого очікувати українцям восени та взимку

Підготовка до сезону 2026/27 вже триває, і держава намагається максимально підвищити стійкість енергетичної та комунальної інфраструктури.

Водночас повністю виключити ризики в умовах війни неможливо.

Найреалістичніший підхід — готуватися до складного сценарію, але не робити висновок, що найгірший сценарій обов’язково станеться.

Сценарій	Що може відбуватися
Відносно стабільний	Незначні або локальні обмеження
Напружений	Регулярні відключення в окремих регіонах
Складний	Триваліші перебої зі світлом і теплом після атак
Кризовий	Серйозні пошкодження інфраструктури та необхідність масштабного аварійного реагування

Який саме сценарій реалізується, залежатиме насамперед від розвитку війни та стану енергетичної системи.

Висновок

Попередження про складну зиму для України не варто сприймати ані як привід для паніки, ані як порожню формальність.

Держава вже готується до сезону 2026/27, регіони розробляють плани енергетичної стійкості, ремонтується критична інфраструктура, а міжнародні партнери виділяють значні ресурси для підтримки української енергетики та населення.

Водночас воєнні ризики залишаються високими, тому гарантувати безперебійну роботу всіх систем протягом усієї зими неможливо.

Головний висновок простий: зима 2026/27 справді може бути складною, але твердження про неминучий тотальний енергетичний колапс наразі не має достатнього фактичного підтвердження.

І ще один важливий момент: популярна цитата Зеленського про «90 днів», які мають визначити майбутнє, справді існує — але вона походить із 2022 року. Використовувати її як нову заяву президента у 2026 році було б некоректно.

На цьому фоні Умєрова звільнили з посади секретаря РНБО.