Ідея провести президентські вибори в Україні вже восени 2026 року, яка влітку обговорювалася у владних колах, зрештою зіткнулася з низкою серйозних перешкод. Як повідомляла «Українська правда», одним із ключових факторів стала позиція потенційних конкурентів Володимира Зеленського — Валерія Залужного та Кирила Буданова.
Про це повідомляє «ПЛ».
За даними джерел видання, улітку в оточенні президента справді розглядали сценарій проведення голосування наприкінці осені. Водночас остаточного рішення про проведення виборів не було, а сам процес залежав від безпекової ситуації, законодавчих умов та політичної конфігурації.
Ідея осінніх виборів виявилася значно складнішою, ніж просто визначити дату голосування.
Як виникла ідея виборів восени 2026 року
За інформацією «Української правди», влітку представники влади обговорювали можливість проведення президентських виборів наприкінці осені. У матеріалі видання йшлося про закриту зустріч представників керівництва держави, під час якої обговорювали майбутню політичну конфігурацію, можливість виборів та потенційних кандидатів.
Одним із аргументів на користь такого сценарію, за даними джерел УП, була зміна політичної ситуації та позитивні оцінки щодо динаміки підтримки президента.
Водночас це була інформація з посиланням на джерела видання, а не офіційне оголошення про призначення виборів.
Які фактори враховували у владі
За даними УП, під час обговорень розглядали одразу кілька питань:
- чи можливо провести президентські вибори восени;
- якою буде безпекова ситуація;
- хто потенційно братиме участь у виборах;
- якою буде політична конкуренція;
- чи можна уникнути нового внутрішнього протистояння;
- які законодавчі зміни необхідні для проведення голосування.
Таким чином, навіть прихильники ідеї осіннього голосування розглядали її не як автоматичний процес, а як сценарій із великою кількістю невизначених умов.
Чому важливою стала позиція Залужного
Однією з центральних деталей публікації УП стала зустріч Володимира Зеленського з Валерієм Залужним, який нині є послом України у Великій Британії.
За даними джерел видання, під час розмови президент порушив питання можливих виборів восени та запитав Залужного, чи балотуватиметься він у разі проведення голосування.
Як стверджує «Українська правда» з посиланням на співрозмовників, Залужний відповів ствердно.
Пізніше з ним також зустрічалися секретар РНБО Рустем Умєров та голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. За інформацією УП, під час цих розмов також порушувалася тема можливого балотування.
Саме небажання одного з потенційних конкурентів відмовлятися від участі у виборах стало одним із факторів, які ускладнили задум із швидким запуском виборчого процесу.
А що відомо про позицію Буданова
Окремим фактором залишалася позиція Кирила Буданова. У матеріалі УП від 1 липня йшлося про те, що в оточенні президента обговорювали можливість його участі у майбутній політиці.
За даними джерел видання, Буданов не давав однозначної публічної відповіді щодо своїх політичних планів. Саме тому його потенційна участь залишалася одним із невизначених елементів майбутніх перегонів.
УП також описувала варіант, за якого Буданов міг би зосередитися на іншій державній посаді, однак це залишалося предметом внутрішніх політичних консультацій, а не офіційно оголошеним планом.
Що показували соціологічні дані
У липневому матеріалі «Української правди» видання посилалося на закриті соціологічні дослідження, які, за інформацією його джерел, аналізувалися у владному середовищі.
УП наводила такі показники першого туру серед тих, хто визначився зі своїм вибором:
| Потенційний кандидат | Показник, наведений УП |
|---|---|
| Володимир Зеленський | близько 33–34% |
| Валерій Залужний | близько 22–28% |
| Кирило Буданов | близько 12–14% |
Важливо враховувати, що ці цифри походять із закритого дослідження, про яке писала УП з посиланням на джерела. Тому їх не варто сприймати як актуальне незалежно підтверджене опитування всього населення України.
Другий тур створював додаткову невизначеність
За даними, які УП наводила у липні, моделювання другого туру також не давало владі однозначної гарантії бажаного результату.
У виданні зазначали, що в одному з можливих сценаріїв Зеленський поступався Залужному, тоді як проти Буданова мав перевагу в межах статистичної похибки.
| Можлива пара | Дані, наведені УП |
|---|---|
| Зеленський — Залужний | перевага Залужного в наведеному моделюванні |
| Зеленський — Буданов | перевага Зеленського в межах статистичної похибки |
Це означало, що навіть за сприятливої для влади динаміки не існувало гарантованого результату майбутніх перегонів.
Чому одного політичного рішення було б недостатньо
Окремо від політичної конкуренції залишається юридичне та безпекове питання.
Вибори в Україні під час дії воєнного стану наразі не проводяться. Для повноцінного виборчого процесу необхідні відповідні правові умови, а також можливість забезпечити безпеку виборців, членів виборчих комісій та кандидатів.
У серпні «Українська правда» окремо писала, що в Україні триває робота над моделлю майбутніх повоєнних виборів. Центральна виборча комісія та парламентська робоча група опрацьовують питання організації голосування військовослужбовців, українців за кордоном, мешканців прифронтових територій та інших категорій виборців.
Які проблеми доведеться вирішити перед виборами
Навіть якщо політичне рішення про проведення виборів буде ухвалене, організаторам доведеться вирішити цілу низку практичних питань.
- Безпека. Необхідно гарантувати можливість голосування без системної загрози для виборців.
- Військовослужбовці. Потрібно забезпечити право голосу для військових незалежно від місця їхнього перебування.
- Прифронтові регіони. Виборчі дільниці мають функціонувати там, де це дозволятиме безпекова ситуація.
- Окуповані території. Значна частина громадян фізично не матиме можливості голосувати на території України.
- Українці за кордоном. Необхідно забезпечити достатню кількість дільниць та доступність голосування.
- Виборча інфраструктура. Потрібні комісії, списки виборців, приміщення, спостерігачі та механізми підрахунку голосів.
Що кажуть у ЦВК про вибори під час війни
У серпневому матеріалі УП заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик наголошував, що для якісного проведення виборів має завершитися активна фаза бойових дій. При цьому сам факт збереження певного правового режиму після припинення активних бойових дій, за його словами, може потребувати окремого законодавчого врегулювання.
ЦВК уже напрацьовує пропозиції щодо майбутнього виборчого процесу. Серед них — зміни в організації голосування військових та розширення можливостей для українців за межами дипломатичних установ.
Тобто підготовка до майбутніх виборів триває, але це не означає автоматичного призначення голосування на конкретну дату.
Що саме змінилося восени
На початку вересня «Українська правда» писала, що реальність, у якій Україна зустріла осінь, відрізнялася від літніх очікувань. Видання зазначало, що тема виборів у листопаді раніше серйозно обговорювалася, однак на початок осені цей сценарій уже не виглядав таким близьким до реалізації.
Однією з причин стало те, що безпекова ситуація залишалася складною. Крім того, сама організація виборів потребує не одного дня: необхідні підготовчий період, агітаційна кампанія, формування виборчої інфраструктури, голосування та підбиття підсумків.
Вибори — це не просто дата в календарі. Це багатомісячний процес, який під час війни потрібно провести так, щоб результати визнавали і громадяни, і міжнародні партнери.
Чи означає це, що виборів у 2026 році точно не буде?
З наявних публічних даних не варто робити висновок про остаточну дату майбутніх виборів або гарантувати, що вони не можуть відбутися за певного розвитку подій.
Коректніше говорити про те, що сценарій осінніх виборів 2026 року, який обговорювався влітку, втратив реалістичність. За даними УП, важливу роль у цьому відіграла політична конфігурація навколо потенційних кандидатів, зокрема позиція Залужного. Одночасно залишаються фундаментальні безпекові та організаційно-правові питання.
Тому майбутнє виборів залежить не від одного фактора, а від сукупності обставин.
Що може вплинути на подальший сценарій
| Фактор | Чому він важливий |
|---|---|
| Ситуація на фронті | Визначає можливість безпечного проведення виборчого процесу |
| Правовий режим | Впливає на юридичну можливість проведення виборів |
| Законодавство | Потрібно врегулювати низку процедур для воєнних і повоєнних умов |
| Участь військових | Необхідно забезпечити реалізацію їхнього виборчого права |
| Голосування за кордоном | Мільйони українців перебувають за межами країни |
| Політична конкуренція | Впливає на конфігурацію майбутньої кампанії |
Висновок
Ідея провести президентські вибори в Україні восени 2026 року справді обговорювалася у владному середовищі, про що детально писала «Українська правда». За даними видання, літній сценарій передбачав можливість запуску виборчого процесу на тлі зміни політичної ситуації.
Однак реалізація цього задуму зіткнулася з кількома проблемами. Однією з них стала позиція Валерія Залужного, який, за інформацією джерел УП, не погодився відмовитися від участі в потенційних президентських виборах. Іншою залишалася невизначеність навколо позиції Кирила Буданова.
Паралельно нікуди не зникли питання безпеки, законодавства, участі військових, голосування громадян за кордоном та організації виборчого процесу на тлі війни.
Тому наразі правильніше говорити не про остаточну відмову України від виборів, а про те, що сценарій швидкого осіннього голосування 2026 року виявився заблокованим сукупністю політичних, безпекових та організаційних обставин.
На цьому фоні Україна і США готують нову зустріч Зеленського з Трампом.
