Туреччина передала Україні та Росії пропозицію щодо деескалації ситуації в Чорному морі. Йдеться про проєкт меморандуму, який має створити умови для припинення атак на цивільні судна та зробити морські перевезення безпечнішими.
Про це повідомляє «ПЛ».
Про передачу пропозиції 20 вересня заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан. За його словами, Анкара вже направила документ обом сторонам і тепер очікує на їхню відповідь. Водночас глава турецького МЗС не став розкривати всі деталі запропонованого механізму.
Фактично Туреччина намагається повернути Чорне море до формату, у якому торговельні судна могли б перевозити вантажі без постійного ризику опинитися під ударом.
Що саме запропонувала Туреччина Україні та Росії
Перші подробиці турецької ініціативи стали відомі ще 17 вересня. Тоді турецький дипломат повідомив AFP, що Анкара передала Києву та Москві текст проєкту меморандуму, спрямованого на пошук рішення щодо атак на цивільне судноплавство в Чорному морі.
Основна ідея полягає у тому, щоб:
- припинити атаки на цивільні торговельні судна;
- створити безпечніші маршрути для комерційного судноплавства;
- знизити ризики для екіпажів та вантажів;
- забезпечити стабільніші морські перевезення продовольства та іншої продукції;
- не допустити подальшого розширення бойових дій у Чорному морі.
Важливо, що Туреччина поки не оприлюднила повний текст меморандуму. Тому деякі деталі запропонованого механізму залишаються предметом дипломатичних консультацій.
Які маршрути можуть використовувати торговельні судна
За даними AFP, турецька пропозиція передбачає використання маршрутів, які максимально проходять через територіальні води держав Чорноморського регіону.
Один із варіантів пов’язаний із нинішнім українським морським коридором уздовж узбережжя Румунії та Болгарії. Турецька сторона звернула увагу на те, що на окремій ділянці судну все одно доводиться виходити з територіальних вод у міжнародні води, де ризик атаки вищий.
Інший можливий маршрут може пролягати вздовж східного та південного узбережжя Чорного моря — через територіальні води Грузії та Туреччини, якщо ці держави погодяться долучитися до механізму.
| Елемент пропозиції | Що відомо |
|---|---|
| Меморандум | Туреччина передала Росії та Україні проєкт документа |
| Головна мета | Припинення атак на цивільне судноплавство |
| Маршрут біля Румунії та Болгарії | Розглядається як один із безпечніших варіантів |
| Маршрут біля Грузії та Туреччини | Турецька сторона запропонувала розглянути і такий напрямок |
| Позиція сторін | Анкара очікує відповіді Києва та Москви |
Чому Туреччина активізувала переговори саме зараз
Причиною стали численні інциденти із цивільними суднами у Чорному морі. За даними представників галузі, від кінця червня були уражені щонайменше 25 суден, що належать турецьким власникам. Чотири з них ходили під прапором Туреччини.
Для Анкари це не абстрактна проблема міжнародної безпеки. Турецький бізнес активно використовує чорноморські морські маршрути, а сама Туреччина має безпосередній вихід до Чорного моря та контролює протоки Босфор і Дарданелли.
У серпні міністр закордонних справ Хакан Фідан уже закликав Росію та Україну запровадити мораторій на атаки цивільних суден. Проте домовленості тоді досягти не вдалося.
Туреччина хоче відновити логіку «зернового коридору»
Нинішня ініціатива багато в чому нагадує механізм, який працював у 2022 році.
22 липня 2022 року в Стамбулі Україна, Росія, Туреччина та ООН домовилися про механізм безпечного експорту українського зерна Чорним морем. Для його координації у Стамбулі створили Спільний координаційний центр.
Тодішній механізм передбачав визначений гуманітарний морський коридор. Судна рухалися погодженими маршрутами, а їхнє переміщення координувалося через Спільний координаційний центр.
Росія згодом вийшла із цієї домовленості, після чого Україна сформувала власний морський коридор уздовж західного узбережжя Чорного моря.
Тепер Анкара намагається не просто відтворити стару зернову угоду, а адаптувати її принципи до нової ситуації.
Чому безпека судноплавства важлива для України
Чорне море залишається одним із ключових напрямків українського експорту. Через морські порти Україна транспортує аграрну продукцію, метал, руду та інші товари.
Безпечне судноплавство має значення одразу для кількох сфер:
- Експорт. Чим нижчий ризик для суден, тим простіше українським компаніям організовувати морські поставки.
- Аграрний сектор. Україна є великим експортером зернових та олійних культур.
- Ціни на продовольство. Перебої з експортом можуть впливати на глобальні продовольчі ринки.
- Страхування. Високий військовий ризик збільшує вартість страхування суден та вантажів.
- Логістика. Небезпечні морські маршрути змушують перевізників шукати альтернативи.
Міжнародна морська організація ще в липні 2026 року закликала сторони припинити атаки на цивільні торговельні судна, наголошуючи, що такі інциденти загрожують морякам, навігації та глобальним ланцюгам постачання.
Чи йдеться про повне перемир’я в Чорному морі
Тут важливо уникати перебільшень. На цей момент Туреччина передала саме пропозицію щодо деескалації та припинення атак на цивільне судноплавство, а не повідомила про вже укладене повне перемир’я між Україною та Росією.
20 вересня Хакан Фідан заявив, що Анкара чекає відповіді обох сторін. За його словами, досягнення стійкого результату зараз залишається складним.
Тому наразі можна говорити про дипломатичну пропозицію Туреччини, а не про чинну угоду.
Що може змінитися для цивільних суден
Якщо Україна та Росія погодяться на запропонований механізм, його потенційним результатом може стати зменшення кількості атак на торговельне судноплавство.
У практичному вимірі це означало б:
- менший ризик для екіпажів;
- стабільнішу роботу портів;
- зниження ризиків для судновласників;
- потенційне зменшення страхових витрат;
- більш передбачувані поставки української аграрної продукції на міжнародні ринки.
Однак для повноцінної роботи такого механізму потрібні не лише політичні заяви. Сторони мають домовитися про правила руху суден, контроль за їхнім дотриманням та процедури реагування на можливі інциденти.
Чому домовитися буде складно
Основна проблема полягає у взаємній недовірі України та Росії. Будь-яка домовленість про припинення атак має передбачати зрозумілі правила та механізм контролю.
Крім того, сторони використовують морську інфраструктуру не лише для торгівлі. Порти, логістичні центри та судноплавні маршрути мають стратегічне значення для економіки й військової спроможності.
Ще одним фактором є безпека міжнародного судноплавства. У серпні Росія вже публічно відкидала ідею окремого перемир’я в Чорному морі, заявляючи, що не бачить підстав для таких «півзаходів».
Тому головне питання зараз не в тому, чи існує турецька пропозиція, — це вже підтверджено. Питання в тому, чи погодяться Москва та Київ перетворити її на реальний механізм.
Що відомо про позицію Туреччини
Анкара протягом війни намагається зберігати можливість спілкуватися і з Києвом, і з Москвою. Туреччина раніше була одним із ключових посередників у створенні зернового коридору, а також неодноразово виступала за переговори щодо припинення війни.
Турецька влада наголошує на необхідності не допустити подальшого поширення бойових дій у Чорному морі. У липні Хакан Фідан заявляв про важливість продовження стамбульського переговорного формату та пошуку нових дипломатичних підходів.
Для самої Туреччини стабільність Чорного моря має і безпекове, і економічне значення. Через протоки Босфор і Дарданелли Чорне море сполучене із Середземним, а тому безпека судноплавства має значення далеко за межами регіону.
Чи може повернутися «зерновий коридор»
Поки що говорити про автоматичне відновлення попередньої зернової угоди підстав немає. Туреччина використовує досвід 2022 року як основу для нової пропозиції, але нинішня ситуація відрізняється від тієї, що була кілька років тому.
Зокрема, Україна вже має власний морський коридор, а характер атак на судна та портову інфраструктуру змінився.
Турецька ініціатива може стати окремим форматом, який буде спрямований передусім на захист цивільного судноплавства, а не на повне врегулювання всіх військових питань у Чорному морі.
Що буде далі
Найближчим важливим етапом має стати реакція України та Росії на турецький меморандум.
| Наступний крок | Що це означатиме |
|---|---|
| Україна надасть відповідь | Стане зрозуміло, чи готовий Київ розглядати запропонований формат |
| Росія надасть відповідь | Можна буде оцінити перспективи двостороннього механізму |
| Сторони погодять деталі | Можуть з’явитися конкретні маршрути та правила для суден |
| Досягнуто домовленості | Може бути запущений новий механізм безпеки цивільного судноплавства |
| Згоди не буде | Нинішні ризики для комерційного судноплавства збережуться |
Головне про пропозицію Туреччини
Туреччина справді передала Україні та Росії проєкт меморандуму щодо деескалації в Чорному морі. За оприлюдненими деталями, головний акцент зроблено на припиненні атак на цивільні судна та створенні безпечніших маршрутів для торговельного флоту.
Турецька сторона надихається досвідом зернової угоди 2022 року та розглядає можливість використання територіальних вод країн регіону для зменшення ризиків під час проходження суден.
Водночас перемир’я поки не укладене. Анкара очікує відповіді Києва та Москви, а остаточні параметри можливого механізму ще належить погодити.
Якщо сторонам вдасться домовитися хоча б про захист цивільного судноплавства, це стане окремим дипломатичним кроком, який може мати наслідки не лише для України та Росії, а й для міжнародної торгівлі.
Тим часом Росія вийшла на новий рівень ескалації.
