Як співробітники банків можуть допомагати шахраям: експерти розповіли про кримінальні схеми

Банківська система побудована на довірі: клієнт передає фінансовій установі свої гроші, персональні дані та інформацію про операції, розраховуючи на належний захист. Саме тому доступ до внутрішньої банківської інформації може становити особливий інтерес для організованих шахрайських груп.

Про це повідомляє «ПЛ».

Водночас важливо розрізняти реальних співробітників банків і шахраїв, які лише видають себе за банкірів. Другий варіант залишається надзвичайно поширеним: у 2026 році українські правоохоронці регулярно повідомляють про викриття кол-центрів, оператори яких телефонували громадянам від імені банківських працівників.

Наявність у шахрая правдоподібної інформації про клієнта ще не означає, що він працює у банку: частину даних злочинці отримують з інших джерел.

Чи справді співробітники банків можуть бути частиною шахрайських схем

Так, теоретично працівник фінансової установи може бути залучений до злочинної діяльності. Йдеться насамперед про зловживання службовим становищем, незаконне використання доступу до інформації або сприяння проведенню сумнівних операцій.

Але твердження про конкретного працівника банку як учасника злочинної схеми потребує доказів і має підтверджуватися слідством та судом. Не кожен витік інформації свідчить про участь банківського співробітника.

Набагато частіше правоохоронці фіксують іншу ситуацію: злочинці імітують роботу банківських служб, щоб змусити людину самостійно розкрити конфіденційні дані або переказати кошти.

Схема №1. Шахрай телефонує під виглядом банківського працівника

Це один із найвідоміших видів соціальної інженерії. Зловмисник телефонує людині та представляється співробітником служби безпеки банку, оператором контакт-центру або іншим фахівцем.

Далі може звучати повідомлення про нібито:

• підозрілу транзакцію;
• спробу злому рахунку;
• несанкціоноване оформлення кредиту;
• необхідність «захистити» гроші;
• технічну проблему з банківським рахунком.

Після цього людину намагаються переконати виконати певні дії або розкрити конфіденційну інформацію.

У травні 2026 року поліція Дніпропетровщини повідомила про викриття організованої групи, яка працювала через шахрайські кол-центри та телефонувала громадянам від імені служб безпеки банків. За даними слідства, потерпілих переконували переказувати кошти на підконтрольні зловмисникам рахунки.

Схема №2. Використання підробленого номера банку

Сучасні шахрайські групи можуть створювати враження, що дзвінок надходить із номера, пов’язаного з банком. Це ще більше підсилює довіру людини до співрозмовника.

Правоохоронці описували випадки, коли злочинці використовували технологію підміни номера телефону. У результаті на екрані потерпілого міг відображатися номер, який асоціювався з банківською установою.

Номер на екрані телефону — це ще не доказ того, що вам телефонує справжній банк.

Схема №3. Реальний працівник стає частиною злочинного ланцюжка

Найнебезпечнішим для банку є сценарій, коли до незаконної діяльності може бути залучений справжній співробітник.

Потенційні ризики для фінансової установи можуть виникати там, де працівник має доступ до:

• службової інформації про клієнтів;
• внутрішніх систем;
• інформації про банківські продукти;
• процедур перевірки платежів;
• службових інструментів обробки операцій.

Якщо такий доступ використовується всупереч посадовим обов’язкам і законодавству, він може стати частиною злочинної схеми.

Саме тому банки використовують системи контролю доступу, внутрішній моніторинг операцій та процедури фінансового моніторингу.

Схема №4. Інформація з банку може використовуватися для подальшого обману

Для шахрая цінність може становити не лише безпосередній доступ до грошей. Інформація про клієнта може допомогти зробити подальший обман переконливішим.

Наприклад, зловмисник може знати деякі загальні відомості про людину, після чого представлятися співробітником фінансової установи. Однак джерелом такої інформації необов’язково є банк.

Дані можуть потрапляти до злочинців через:

«Безпечний рахунок» — одна з головних ознак шахрайства

Особливо небезпечною є ситуація, коли співрозмовник переконує клієнта терміново переказати гроші на інший рахунок, нібито для їхнього захисту.

Саме таку модель поведінки правоохоронці неодноразово фіксували у справах про телефонне шахрайство. Зловмисники можуть представлятися працівниками банку та повідомляти про нібито проблему з рахунком.

У реальності переказ на реквізити, продиктовані невідомим співрозмовником, може означати добровільну передачу грошей шахраям.

Якщо вас змушують діяти негайно через загрозу втрати грошей, це привід припинити розмову та самостійно зв’язатися з банком через офіційний канал.

До чого тут «грошові мули»

У багатьох злочинних схемах використовуються так звані дропи або «грошові мули» — люди, які передають свої банківські рахунки чи картки іншим особам або погоджуються проводити через них чужі кошти.

Кіберполіція у 2026 році окремо попереджала про пропозиції «здати картку в оренду». За даними правоохоронців, такі рахунки можуть використовуватися для переміщення коштів, отриманих незаконним шляхом.

«Легкий заробіток» за передачу власного рахунку може закінчитися не заробітком, а необхідністю пояснювати походження чужих грошей правоохоронцям.

Як банки протидіють внутрішньому шахрайству

Фінансові установи зацікавлені в тому, щоб працівники не могли використовувати службові повноваження для незаконних операцій. Для цього застосовуються різні механізми контролю.

Зазвичай вони включають:

• розмежування доступу співробітників до інформації;
• журнали службових дій у внутрішніх системах;
• контроль підозрілих операцій;
• внутрішні перевірки;
• фінансовий моніторинг;
• служби внутрішньої безпеки;
• процедури реагування на підозрілу активність.

Додатково банки співпрацюють із правоохоронними органами під час розслідування кримінальних проваджень.

Чому шахраям вигідно видавати себе за банкірів

Причина проста — слово «банк» автоматично створює в людини відчуття офіційності та терміновості.

Зловмисники можуть використовувати професійну лексику, згадувати назви банківських служб і створювати сценарій, у якому жертві нібито потрібно негайно щось зробити.

Національна поліція у 2026 році також повідомляла про масштабні операції проти шахрайських call-центрів. У серпні правоохоронці провели 411 обшуків і припинили діяльність 94 шахрайських call-центрів, оператори яких, зокрема, видавали себе за банкірів і намагалися отримати доступ до банківських рахунків громадян.

Які ознаки мають насторожити клієнта банку

Найбільш небезпечним є не саме повідомлення про проблему, а вимога негайно виконати незвичну дію.

Варто насторожитися, якщо співрозмовник:

• вимагає діяти просто під час телефонної розмови;
• просить повідомити пароль або код підтвердження;
• пропонує переказати гроші на інший рахунок для «захисту»;
• просить встановити невідоме програмне забезпечення;
• намагається переконати, що звернення до банку через офіційний номер небезпечне або «зірве операцію»;
• тисне психологічно та не дає часу перевірити інформацію.

Національний банк України неодноразово наголошував: справжні працівники банківських установ не повинні вимагати від клієнтів повідомляти конфіденційні коди та паролі.

Що робити, якщо є підозра на шахрайство

Якщо розмова здається підозрілою, найкраща тактика — не продовжувати її та самостійно перевірити інформацію.

1. Завершіть розмову. Не потрібно доводити співрозмовнику, що ви розпізнали шахрайство.
2. Самостійно зв’яжіться з банком. Використовуйте номер або канал зв’язку, який ви вже знаєте як офіційний.
3. Не повідомляйте коди підтвердження, паролі та інші секретні дані.
4. Якщо гроші вже списали, негайно повідомте банк. Чим швидше фінансова установа отримає інформацію, тим швидше можна розпочати процедури реагування.
5. Зверніться до правоохоронців. Особливо якщо відбувся незаконний переказ або ви стали жертвою шахрайства.

Що робити банківському працівнику, якщо він помітив підозрілу схему

Для самого працівника банку ризики також можуть бути серйозними. Якщо співробітник помічає незвичайні операції, підозрілу поведінку колег або спроби використати службову інформацію не за призначенням, він має діяти відповідно до внутрішніх процедур установи та вимог законодавства.

Важливо не намагатися самостійно проводити «розслідування» або попереджати потенційних учасників схеми, якщо це може завадити офіційній перевірці.

Чому не варто звинувачувати банк через один підозрілий дзвінок

Поширена помилка — автоматично вважати, що якщо шахрай знає назву банку або певну інформацію про клієнта, то джерелом даних був співробітник цієї установи.

Насправді сучасні шахрайські кампанії можуть комбінувати інформацію з різних джерел. Крім того, злочинці активно використовують соціальну інженерію, фішинг, підроблені сервіси та викрадені акаунти.

Іноді шахраю достатньо не знати про вас багато — він просто змушує вас самостійно повідомити те, чого йому бракує.

Головні висновки

Висновок

Співробітники фінансових установ справді можуть становити внутрішній ризик для банківської системи, якщо зловживають службовим доступом або вступають у змову зі злочинцями. Проте значно поширенішою проблемою для звичайного клієнта залишаються шахраї, які лише видають себе за банківських працівників.

Українські правоохоронці у 2026 році регулярно повідомляють про викриття таких схем — від псевдобанківських call-центрів до використання рахунків дропів.

Головний принцип захисту залишається простим: не передавати стороннім особам конфіденційні дані, не виконувати фінансові операції під телефонним тиском і завжди перевіряти підозрілі звернення через офіційні канали банку.

Якщо людина сама припиняє розмову та передзвонює в банк за офіційним номером, значна частина таких схем втрачає свою головну перевагу — ефект несподіванки.

Нагадаємо й про те, яке поєднання клавіш на комп’ютері найкорисніше.