Президент України Володимир Зеленський окреслив принципові позиції Києва щодо можливих мирних переговорів із Росією.
Про це повідомляє «ПЛ».
Україна не погодиться на нейтральний статус держави та обмеження чисельності Збройних сил, а питання територій готова обговорювати виключно на рівні лідерів країн. Про це глава держави заявив в інтерв’ю програмі «ТСН.Тиждень» 25 жовтня 2026 року.
Серед головних умов майбутніх домовленостей Зеленський також назвав надійні гарантії безпеки, які не можуть визначатися російською стороною. Київ розраховує на участь США та європейських партнерів у створенні механізму, який допоможе запобігти повторному нападу Росії.
Україна готова обговорювати припинення війни, але не погоджується на домовленості, які позбавляли б її можливості самостійно визначати власну безпеку.
Що заявив Зеленський про нейтралітет України
Під час інтерв’ю президент наголосив, що нейтральний статус України та обмеження української армії не можуть бути предметом поступок у межах потенційної мирної угоди.
За словами Зеленського, у цьому питанні позиції Києва та Вашингтона, за його оцінкою, загалом збігаються. Він також підкреслив, що гарантії безпеки для України не можуть диктуватися Росією.
Українська сторона наполягає на праві самостійно визначати, якими будуть її збройні сили та міжнародні механізми захисту після завершення бойових дій.
Основні положення заяви президента:
- Відмова від нейтралітету. Україна не погоджується на закріплення нейтрального статусу як умови мирного врегулювання.
- Збереження сильної армії. Київ не приймає вимог щодо примусового обмеження чисельності ЗСУ.
- Надійні гарантії безпеки. Механізм захисту України має визначатися за її участю, а не нав’язуватися Москвою.
- Окремий формат територіальних переговорів. Питання щодо територій президент вважає настільки принциповим, що обговорювати його потрібно на рівні керівників держав.
Таким чином, позиція Зеленського полягає не у відмові від дипломатії, а у визначенні умов, які Київ вважає неприйнятними для компромісу.
Які питання Україна не готова обговорювати на переговорах
Заява президента окреслює кілька принципових обмежень, які українська сторона планує враховувати під час подальших контактів із Росією та США.
| Питання | Позиція України | Що це означає для переговорів |
|---|---|---|
| Нейтральний статус | Київ не погоджується на нейтралітет | Майбутні домовленості не повинні позбавляти Україну права самостійно визначати зовнішньополітичний курс |
| Чисельність армії | Україна відкидає примусові обмеження ЗСУ | Питання обороноздатності має залишатися в компетенції української держави |
| Гарантії безпеки | Росія не повинна одноосібно визначати їхні умови | Потрібні дієві міжнародні механізми захисту |
| Території | Обговорення можливе на рівні лідерів | Територіальні питання не мають вирішуватися лише технічними переговорними групами |
| Припинення бойових дій | Київ готовий обговорювати різні формати перемир’я | Переговори можуть починатися з конкретних домовленостей, навіть якщо всеосяжної угоди поки немає |
Ці позиції не означають, що остаточний текст мирної угоди вже узгоджено. Вони визначають принципи, на яких Україна готова будувати подальший діалог.
Чому Зеленський наполягає на сильній українській армії
Одним із найважливіших питань переговорів залишається майбутня обороноздатність України. Київ виходить із того, що саме збройні сили мають бути одним з основних чинників стримування можливої нової російської агресії.
У попередніх заявах 23 жовтня Зеленський наголошував на необхідності не лише зберегти сильну армію, а й забезпечити її фінансування щонайменше на десять років. Це має допомогти підтримувати оборонні спроможності після досягнення домовленостей про припинення війни.
В інтерв’ю 25 жовтня президент також розглянув можливість збереження української армії чисельністю близько 800 тисяч військовослужбовців за умови достатнього фінансування. Він пояснив, що конкретна чисельність залежатиме, зокрема, від формату відносин України з НАТО та доступних ресурсів.
Для Києва питання полягає не лише в тому, як зупинити нинішні бойові дії, а й у тому, як не допустити повторення війни через кілька років.
Сильна армія, за цією логікою, має залишатися елементом системи безпеки незалежно від того, чи стане Україна членом НАТО.
Що Україна пропонує замість нейтралітету
Зеленський не обмежився переліком неприйнятних умов. Він також описав можливі підходи до забезпечення безпеки України після укладення мирної угоди.
Найкращим варіантом президент назвав членство в НАТО в поєднанні із сильною українською армією.
Якщо вступ до Альянсу не буде можливим, Київ розраховує на іншу систему гарантій за участю США та європейських держав. Зокрема, Зеленський запропонував розглянути механізм захисту, подібний до передбаченого статтею 5 Північноатлантичного договору.
Однак такі гарантії не слід плутати з уже наявним членством у НАТО. Їхні конкретні умови, юридична сила та механізм реагування на нову агресію потребуватимуть окремих домовленостей.
Для України важливо, щоб міжнародні зобов’язання не залишалися лише політичними заявами, а передбачали зрозумілий порядок дій у разі повторного нападу.
Територіальне питання Зеленський пропонує винести на рівень лідерів
Окрему увагу президент приділив питанням територій. За його словами, американська адміністрація вже тривалий час порушує тему можливого обміну територіями між Україною та Росією.
Зеленський наголосив, що Україна не збирається обмінювати одні території на інші, але готова до обговорення відповідних питань. При цьому переговори щодо територіальних рішень, на його думку, мають відбуватися виключно за участю лідерів держав.
Технічним групам можна доручити інші питання — наприклад, умови припинення вогню, гарантії безпеки та механізми виконання домовленостей.
Тут важливо розрізняти готовність обговорювати певну тему та згоду на конкретний результат. Сам факт переговорів не означає, що Україна погодилася відмовитися від територій або визнати їх російськими.
24 жовтня Зеленський також заявляв про готовність розглядати припинення бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту. Водночас він наголосив, що така модель не передбачає юридичного визнання тимчасово окупованих територій російськими.
Коли можуть відбутися наступні мирні переговори
За словами Зеленського, Україна, Росія та США домовилися про проведення переговорів технічних груп у першій половині листопада 2026 року в Абу-Дабі. Президент висловив сподівання, що після цього вдасться організувати зустріч на рівні керівників держав.
При цьому йдеться про заплановані контакти, а не про вже погоджену мирну угоду. Результат залежатиме від готовності сторін домовлятися та від змісту пропозицій, які обговорюватимуться.
Українська сторона пропонує зосередитися на кількох практичних напрямах:
- Припинення вогню в енергетичній сфері. Йдеться про можливість зупинити удари по енергетичній інфраструктурі.
- Безпека судноплавства в Чорному морі. Окремим напрямом можуть стати домовленості, які забезпечать безпечні перевезення зерна.
- Обмін військовополоненими. Київ зацікавлений у поверненні українських військових і продовженні обмінів.
- Гарантії безпеки. Технічні групи можуть опрацювати механізми міжнародної підтримки та захисту України.
За словами президента, такі домовленості могли б стати практичним кроком до подальших переговорів на найвищому рівні.
Водночас Зеленський застеріг від передчасного послаблення санкцій проти Росії. На його думку, обмежувальні заходи залишаються важелем впливу, який не варто втрачати до досягнення реального прогресу.
Чи означає відмова від нейтралітету, що мирні переговори зайшли в глухий кут
Публічна позиція Зеленського засвідчує, що Україна не готова приймати будь-які умови заради самого факту підписання угоди. Водночас вона не означає автоматичного припинення дипломатичного процесу.
Сторони можуть продовжувати обговорення припинення вогню, безпеки судноплавства, енергетичної інфраструктури, обміну полоненими та міжнародних гарантій. Навіть за відсутності домовленостей щодо територій переговори з окремих питань можуть мати практичне значення.
Головне протиріччя полягає в тому, чи зможуть учасники переговорів знайти прийнятний механізм завершення бойових дій, який одночасно враховуватиме безпекові інтереси України та усуватиме ризик повторної агресії.
Для Києва принципово, щоб припинення вогню не перетворилося на паузу, після якої Росія зможе відновити наступ за вигідніших для себе обставин.
Головне: на які компроміси готова Україна
Заява Володимира Зеленського від 25 жовтня 2026 року визначає межі, у рамках яких Київ готовий продовжувати переговори.
Україна не погоджується на нейтралітет, примусове скорочення армії та нав’язування їй гарантій безпеки з боку Росії. Територіальні питання президент пропонує обговорювати безпосередньо з керівниками держав, тоді як інші напрями можуть опрацьовувати технічні групи.
Водночас Київ заявляє про готовність розглядати різні формати припинення вогню та практичні домовленості щодо енергетики, Чорного моря й обміну військовополоненими.
Ключове питання майбутніх переговорів — не лише коли припиняться бойові дії, а й які гарантії матиме Україна, щоб мир не виявився тимчасовим.
Остаточні результати залежатимуть від переговорів та конкретних зобов’язань їхніх учасників. Наразі озвучені Зеленським позиції є рамкою для подальшого діалогу, а не підтвердженням того, що сторони вже досягли остаточної домовленості.
Тим часом у Франції запроваджують комендантську годину.
