Президент Росії Володимир Путін, лідер США Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін можуть провести тристоронню зустріч у Китаї вже в листопаді 2026 року.
Про це повідомляє «ПЛ».
За попередньою інформацією, переговори можуть відбутися на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у місті Шеньчжень. Водночас жодної остаточної домовленості про проведення зустрічі поки немає.
19 жовтня в Кремлі підтвердили, що можливість такої зустрічі обговорювалася, але конкретних пропозицій щодо її проведення та порядку денного не погодили. Трамп також заявив про готовність взяти участь у переговорах, уточнивши, що передусім хотів би обговорити скорочення ядерних озброєнь, а не війну в Україні.
Найбільше занепокоєння викликає можливість обговорення майбутнього України без участі українського керівництва.
Що відомо про ініціативу Путіна, чому Трамп зміщує акцент на ядерну безпеку, якою є позиція Китаю та як на потенційну зустріч реагує Київ — розповідаємо далі.
Коли може відбутися зустріч Трампа, Путіна та Сі Цзіньпіна
За інформацією американських медіа, російська сторона запропонувала провести тристоронні переговори під час саміту АТЕС, який запланований на 18–19 листопада 2026 року в китайському місті Шеньчжень.
Ідея зустрічі обговорювалася на тлі активізації дипломатичних контактів між Вашингтоном і Москвою. За повідомленнями ЗМІ, Путін порушував це питання під час телефонної розмови з Трампом 9 жовтня.
19 жовтня речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що тема потенційної зустрічі справді порушувалася. Водночас він наголосив, що сторони не погодили ані конкретного формату, ані можливого порядку денного.
Таким чином, наразі йдеться про попереднє обговорення, а не про офіційно призначений саміт.
Основні подробиці, які відомі на цей момент:
- Місце: Шеньчжень, Китай.
- Можливі дати: 18–19 листопада 2026 року, під час саміту АТЕС.
- Ініціатор ідеї: за повідомленнями медіа, російська сторона.
- Учасники: Дональд Трамп, Володимир Путін і Сі Цзіньпін — якщо зустріч узагалі буде погоджена.
- Порядок денний: офіційно не визначений.
- Статус: остаточної домовленості немає.
Попереднє обговорення зустрічі ще не означає, що всі три лідери готові сісти за один стіл.
Що Трамп заявив про можливі переговори із Сі Цзіньпіном і Путіним
Дональд Трамп підтвердив, що готовий розглянути можливість тристоронньої зустрічі з китайським і російським лідерами. Однак американський президент наголосив на іншому пріоритеті переговорів — питаннях ядерної зброї.
За його словами, він погодився б на таку зустріч, якби Сі Цзіньпін підтримав цю ідею. Трамп уточнив, що хотів би обговорювати передусім ядерне роззброєння.
Це важлива деталь, оскільки повідомлення про ініціативу Путіна спочатку пов’язували її з пошуком шляхів завершення війни Росії проти України.
Тепер вимальовуються два можливі напрями переговорів:
- Ядерна безпека. Трамп прагне обговорення скорочення ядерних арсеналів і потенційних домовленостей між найбільшими ядерними державами.
- Війна в Україні. Російська ініціатива, за повідомленнями медіа, була пов’язана з пошуком шляхів завершення війни, хоча остаточний порядок денний залишається невизначеним.
Поки немає підстав стверджувати, що питання припинення бойових дій буде центральною темою потенційного саміту. Сам Трамп дав зрозуміти, що розглядає зустріч насамперед як можливість поговорити про ядерну зброю.
Чи погодився Сі Цзіньпін зустрітися з Трампом і Путіним
Китайська сторона поки не висловила чіткої готовності провести тристоронній саміт.
За даними американських медіа, Пекін звертався до американських представників, щоб уточнити суть пропозиції та наміри Вашингтона. Однак офіційного підтвердження згоди Сі Цзіньпіна на зустріч станом на 19 жовтня немає.
Для Китаю така ініціатива має як потенційні переваги, так і політичні ризики.
З одного боку, участь у переговорах могла б посилити роль Пекіна в глобальній дипломатії та надати Китаю можливість впливати на питання міжнародної безпеки.
З іншого боку, саміт трьох лідерів може привернути значно більше уваги, ніж сам форум АТЕС, а його можливий зв’язок із війною в Україні створює додаткові дипломатичні ускладнення.
Крім того, Китай підтримує масштабні торговельні відносини з Європейським Союзом. Рішення взяти участь у переговорах про Україну без української сторони потенційно могло б ускладнити відносини Пекіна з європейськими державами.
Отже, позиція Китаю залишається одним із ключових чинників, від яких залежить, чи відбудеться тристороння зустріч узагалі.
Чому Україна виступила проти зустрічі без Зеленського
В Україні потенційну зустріч Трампа, Путіна та Сі Цзіньпіна сприйняли критично через ризик обговорення війни без безпосередньої участі української сторони.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив 19 жовтня, що переговори між лідерами України, США та Росії могли б допомогти швидше завершити війну. Натомість зустріч керівників США, Росії та Китаю без України, на його думку, може дати Путіну додаткові стимули продовжувати агресію.
Київ наполягає, що майбутнє України не можна визначати без її участі. Українська влада неодноразово демонструвала готовність до переговорів за участю США та Росії, зокрема на нейтральній території.
Водночас Кремль раніше наполягав, що особиста зустріч Путіна із Зеленським має відбутися в Москві. Україна відкидала такий варіант.
Позиція Києва полягає не у відмові від дипломатії, а в необхідності брати безпосередню участь у переговорах, які стосуються територіальної цілісності та безпеки держави.
Варто також звернути увагу на заяву самого Кремля: Дмитро Пєсков визнав, що остаточне врегулювання війни неможливе без участі представників України. Це свідчить, що навіть потенційна зустріч трьох лідерів не могла б сама собою замінити переговори між Москвою та Києвом.
Чому Путін зацікавлений у тристоронньому форматі
Можлива зустріч із президентами США та Китаю має для Росії не лише дипломатичне, а й символічне значення.
Якщо Путін опиниться за одним столом із Трампом і Сі Цзіньпіном, це дозволить Москві продемонструвати, що вона залишається учасником ключових міжнародних процесів, попри війну проти України та санкційний тиск.
Серед можливих цілей російської ініціативи можна виділити такі:
- Посилення міжнародного статусу. Участь у зустрічі трьох лідерів створила б для Кремля додаткову можливість позиціонувати Росію як одну з центральних світових держав.
- Пошук сприятливих умов завершення війни. За повідомленнями медіа, російська сторона пов’язувала ідею зустрічі з питанням припинення конфлікту на умовах, вигідних Москві.
- Використання розбіжностей між партнерами України. Напруження у відносинах Вашингтона й Києва може створювати для Росії додаткові дипломатичні можливості.
- Обговорення глобальної безпеки. Тематика ядерного роззброєння також дозволила б Москві говорити про ширші міжнародні питання, а не лише про війну в Україні.
Водночас ці можливі мотиви не означають, що Кремль обов’язково досягне поставлених цілей. Результат залежатиме від позицій США та Китаю, а сама зустріч наразі не погоджена.
Які питання можуть обговорити три лідери
Поки порядок денний не затверджено, тому говорити про конкретні домовленості передчасно. Проте з огляду на публічні заяви Трампа та повідомлення про пропозицію Путіна можна виокремити кілька потенційних напрямів.
| Питання | Що відомо |
|---|---|
| Ядерне роззброєння | Трамп прямо назвав цю тему одним із головних мотивів можливої зустрічі |
| Війна Росії проти України | Повідомлення про російську ініціативу пов’язували її з пошуком шляхів завершення війни |
| Відносини США, Китаю та Росії | Потенційний формат передбачає обговорення питань міжнародної безпеки та взаємодії великих держав |
| Припинення бойових дій | Остаточних домовленостей або погоджених пропозицій наразі немає |
| Участь України | Немає підтвердження, що Київ запрошено до потенційної тристоронньої зустрічі |
Головна інтрига полягає в тому, чи залишиться ініціатива зустрічі в межах загальної дискусії про ядерну безпеку, чи її спробують використати для ширших переговорів щодо війни.
Одна зустріч може привернути увагу всього світу, але без узгоджених позицій сторін вона не гарантує жодного дипломатичного прориву.
Чи може зустріч вплинути на завершення війни в Україні
Поки зарано стверджувати, що потенційний саміт наблизить припинення бойових дій. Для досягнення реальної угоди потрібні не лише контакти між великими державами, а й узгодження умов, прийнятних для безпосередніх учасників війни.
Для України принциповими залишаються питання територіальної цілісності, гарантій безпеки та недопущення повторної агресії. Росія, зі свого боку, продовжує наполягати на власних умовах завершення війни, які Київ не вважає прийнятними.
Також невідомо, чи готові США та Китай підтримати будь-які конкретні пропозиції Москви. Сам факт обговорення тристороннього формату не свідчить про наявність компромісу.
Можливі наслідки зустрічі залежатимуть від кількох чинників:
- Чи погодяться США та Китай провести переговори в запропонованому форматі.
- Чи буде визначено конкретний порядок денний.
- Чи зможуть учасники досягти домовленостей щодо ядерної безпеки.
- Чи передбачатиме дипломатичний процес безпосередню участь України в обговоренні умов завершення війни.
Без відповідей на ці запитання говорити про швидке завершення війни або неминучі поступки будь-якої зі сторін передчасно.
Що відомо про зустріч Путіна, Трампа та Сі Цзіньпіна: головне
Станом на 19 жовтня 2026 року тристороння зустріч залишається лише можливим сценарієм. Кремль підтвердив, що ідею обговорювали, а Трамп заявив про готовність взяти участь за згоди Сі Цзіньпіна. Водночас Китай поки не підтвердив участі, а конкретного порядку денного немає.
Головна нова подробиця полягає в тому, що Трамп назвав ядерне роззброєння основною темою, яку хотів би обговорити з Путіним і Сі Цзіньпіном. Це відрізняється від попередніх повідомлень, у яких ініціативу російського президента пов’язували передусім із пошуком шляхів завершення війни в Україні.
Київ, зі свого боку, виступає проти переговорів про українське майбутнє без участі України та пропонує альтернативний формат за участю лідерів України, США й Росії.
Отже, остаточного рішення про тристоронню зустріч поки немає. Найближчими тижнями ключовими сигналами стануть позиція Пекіна, подальші заяви Вашингтона та можливі уточнення щодо порядку денного саміту АТЕС у Шеньчжені.
До цього ж США справді призупиняли передачу розвідданих Україні.
