Порошенко закликав починати мирні перемовини: офіційна заява екс-президента

П’ятий президент України та народний депутат Петро Порошенко закликав починати мирні перемовини з вимоги негайного, безумовного та всеосяжного припинення вогню по всій лінії фронту.

Про це повідомляє «ПЛ».

Про це політик заявив 30 серпня 2026 року. За його словами, саме припинення бойових дій має стати першим кроком переговорного процесу, а не спроба одразу домовитися про остаточну мирну угоду.

На думку Порошенка, спочатку потрібно зупинити стрілянину, а вже потім переходити до складніших політичних домовленостей.

Що саме запропонував Порошенко

У своїй заяві Порошенко наголосив на необхідності розпочати переговори саме з вимоги про припинення вогню.

Йдеться про три ключові характеристики:

• негайне — припинення бойових дій має відбутися без затягування;
• безумовне — його не повинні пов’язувати з попереднім виконанням політичних вимог;
• всеосяжне — припинення має стосуватися всієї лінії фронту.

Цю позицію Порошенко оприлюднив у своїх офіційних публічних повідомленнях, а також озвучив у контексті дискусії про можливе завершення війни.

Чому Порошенко виступає саме за припинення вогню

За словами Порошенка, пауза в бойових діях може дати Україні час для вирішення кількох важливих завдань.

Зокрема, політик пов’язує припинення вогню з можливістю:

1. зміцнити українську армію;
2. відновити економіку;
3. підготуватися до подальших переговорів;
4. продовжити рух України до Європейського Союзу та НАТО.

Порошенко також вважає, що переговори щодо повноцінної мирної угоди можуть тривати значно довше, ніж домовленість про припинення бойових дій.

Якою Порошенко бачить послідовність дій

Таким чином, йдеться не про відмову від переговорів щодо мирної угоди, а про іншу послідовність переговорного процесу.

Порошенко згадав досвід Японії

Для аргументації своєї позиції Порошенко навів приклад Японії після Другої світової війни.

За його словами, після 1945 року Японія не уклала мирної угоди з Радянським Союзом через територіальні суперечки, але при цьому погодилася на припинення вогню. Цей історичний приклад політик використав, щоб показати різницю між припиненням бойових дій та остаточним мирним договором.

У логіці Порошенка, відсутність остаточного мирного договору не повинна автоматично означати продовження бойових дій.

Водночас історичні приклади не можна механічно переносити на сучасну війну в Україні, адже політичні, військові та міжнародні умови суттєво відрізняються.

Чим припинення вогню відрізняється від мирної угоди

Ці поняття часто використовують як взаємозамінні, хоча вони означають різні речі.

Припинення вогню — це домовленість про зупинку бойових дій. Вона може бути тимчасовою або безстроковою та не обов’язково вирішує всі політичні суперечки між сторонами.

Мирна угода — значно ширший документ, який може визначати питання територій, безпеки, міжнародних гарантій, дипломатичних відносин та інших наслідків війни.

Тому пропозиція Порошенка фактично передбачає розділення цих процесів у часі.

Чи означає заява Порошенка готовність до миру на будь-яких умовах

Ні.

Із його заяви не випливає заклик погоджуватися на будь-які умови заради припинення бойових дій. Навпаки, Порошенко наголошує на необхідності використовувати можливу паузу для зміцнення України та її позицій.

Раніше політик також виступав за те, щоб Україна входила в переговорний процес сильною та захищеною, а питання безпеки залишалося одним із ключових. У лютому 2026 року він заявляв, що переговори про мирну угоду мають відбуватися після припинення вогню та за наявності реальних гарантій безпеки.

Тобто нинішня заява продовжує лінію, яку Порошенко вже озвучував раніше.

Що відбувається з мирними переговорами зараз

Заява Порошенка прозвучала на тлі спроб відновити міжнародний переговорний процес щодо завершення війни.

Наприкінці серпня 2026 року представники української влади заявляли про можливість проведення нових переговорів у вересні за участю України, Росії та США. Водночас українська сторона визнавала, що швидкого результату очікувати не варто.

За інформацією Reuters, український представник Кирило Буданов говорив про можливі найближчим часом «технічні переговори», які можуть бути спрямовані на підготовку до ширшого переговорного процесу. Водночас він зазначав, що Росія наразі не демонструє готовності зробити необхідний крок назустріч.

Це важливий контекст для заяви Порошенка: дискусія про те, як саме має починатися переговорний процес, відбувається на тлі невизначеності щодо готовності Москви до реального компромісу.

Які переваги припинення вогню бачить Порошенко

Позицію політика можна звести до кількох основних аргументів.

1. Зменшення бойових втрат

Припинення вогню насамперед означало б зупинку активних бойових дій та зменшення безпосередніх ризиків для військових і цивільного населення.

2. Час для зміцнення оборони

Порошенко наголошує, що пауза може бути використана для посилення української армії та підготовки до подальшого розвитку подій.

3. Економічне відновлення

Ще одним аргументом є можливість використати період без активних бойових дій для відновлення економічної активності та критично важливої інфраструктури.

4. Продовження європейської та євроатлантичної інтеграції

Порошенко пов’язує припинення вогню також із можливістю активніше рухатися до ЄС і НАТО.

Які питання залишаться після припинення вогню

Навіть якщо сторони домовляться про припинення бойових дій, це не означатиме автоматичного завершення всіх суперечок.

Серед найбільш складних питань можуть залишитися:

• територіальні питання;
• гарантії безпеки для України;
• майбутній статус окупованих територій;
• міжнародний контроль за виконанням домовленостей;
• санкції проти Росії;
• відповідальність за воєнні злочини;
• відновлення України;
• повернення полонених та депортованих українців;
• механізми запобігання новому нападу.

Саме тому припинення вогню та мирний договір — це не одне й те саме.

Чому позиція Порошенка привернула увагу

Заява колишнього президента є показовою ще й тому, що в українському суспільстві та політичному середовищі триває дискусія щодо оптимальної послідовності мирного процесу.

Одна з ключових дилем полягає в тому, що має бути першим: припинення вогню чи комплексна політична домовленість.

Порошенко виступає за перший варіант — спочатку зупинка бойових дій, а потім тривалі переговори щодо остаточного врегулювання.

Водночас успіх такого підходу залежатиме не лише від позиції Києва. Для реального припинення бойових дій необхідна згода іншої сторони та ефективний механізм контролю за виконанням домовленостей.

Що може змінитися після припинення вогню

Якщо припустити, що всеосяжне припинення вогню буде досягнуте, переговорний порядок денний може суттєво розширитися.

У такому випадку сторони отримають можливість перейти від питання «як зупинити бойові дії» до значно складнішого питання «як забезпечити, щоб вони не відновилися».

Це означатиме необхідність обговорення гарантій безпеки, міжнародного контролю та політичних механізмів.

Найскладніша частина потенційного мирного процесу може початися саме після припинення стрілянини.

Що відомо про позицію України щодо переговорів

Українська влада загалом заявляла про готовність до переговорних форматів заради завершення війни.

Водночас Київ наполягає на необхідності врахування інтересів України та відмовляється погоджуватися на односторонню здачу територій. У серпні 2026 року Володимир Зеленський заявляв про готовність України працювати над різними форматами переговорів, а також про наявність дипломатичного вікна для спроб завершити війну.

Тому дискусія зараз стосується не стільки самого факту необхідності дипломатії, скільки умов, формату та послідовності майбутніх переговорів.

Висновок

Петро Порошенко 30 серпня закликав починати мирні перемовини з негайного, безумовного та всеосяжного припинення вогню по всій лінії фронту. На його думку, це дозволило б Україні отримати час для зміцнення армії, економічного відновлення та подальшого руху до ЄС і НАТО.

Водночас політик не закликає обмежуватися самим припиненням бойових дій. Його пропозиція передбачає, що після зупинки вогню сторони мають перейти до складнішого етапу — переговорів щодо довгострокового миру та гарантій безпеки.

Наскільки реалістичним буде такий сценарій, залежить передусім від готовності Росії погодитися на припинення вогню та подальший переговорний процес. Станом на кінець серпня дипломатичні контакти залишаються складними, хоча українська сторона очікує можливого пожвавлення переговорів у вересні.

Таким чином, головна ідея заяви Порошенка — не відмова від боротьби за умови миру, а пропозиція розділити процес на два етапи: спочатку припинити вогонь, а потім домовлятися про остаточне врегулювання.

На цьому фоні Ігнат попередив про дефіцит ППО в Україні.