Як ментальне здоров’я непомітно виснажується через війну: експерти назвали непримітні ризики

Війна впливає на психіку не лише в моменти безпосередньої небезпеки. Тривале життя в умовах невизначеності, повітряних тривог, новин про обстріли, фінансових труднощів і постійної необхідності бути напоготові може поступово виснажувати психологічні ресурси людини.

Про це повідомляє «ПЛ».

Особливість такого виснаження полягає в тому, що воно не завжди проявляється різко. Людина може продовжувати працювати, спілкуватися, виконувати побутові справи та навіть жартувати, водночас поступово втрачаючи здатність нормально відпочивати й відновлюватися.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 70% опитаних українців упродовж 2024–2025 років повідомляли про симптоми тривоги, депресії або сильного стресу, але по професійну допомогу звертався лише приблизно кожен п’ятий.

Психологічне виснаження часто починається не з моменту, коли людина «ламається», а з моменту, коли вона перестає помічати, що вже давно не відновлюється.

Чому війна виснажує психіку навіть без безпосередньої загрози

Організм людини пристосований до короткочасної небезпеки: потрібно мобілізуватися, діяти й після завершення загрози повернутися до спокійнішого стану.

Проблема виникає тоді, коли небезпека стає тривалою або непередбачуваною.

В умовах війни нервова система може регулярно отримувати сигнали про потенційну загрозу:

• повітряні тривоги;
• вибухи та звуки роботи ППО;
• повідомлення про ракетні або дронові атаки;
• очікування новин від близьких;
• нестабільність електропостачання;
• фінансову невизначеність;
• необхідність постійно стежити за ситуацією;
• страх за майбутнє;
• втрату звичних соціальних і побутових умов.

За даними ВООЗ, майже всі люди, які переживають надзвичайні ситуації, відчувають психологічний дистрес. У більшості він з часом слабшає, однак у частини людей може перейти в тривалі психічні розлади.

Найнепомітніші ознаки психологічного виснаження

Не кожна людина одразу усвідомлює, що її ментальний ресурс зменшується. Часто симптоми пояснюють характером, втомою, віком, роботою або просто «такою ситуацією».

Однак варто звернути увагу на зміни, які тривають довго або поступово посилюються.

Ознака	Як це може проявлятися
Постійна втома	Навіть після сну немає відчуття відновлення
Дратівливість	Звичайні ситуації викликають непропорційно сильну реакцію
Порушення сну	Важко заснути, сон стає поверхневим або нерегулярним
Проблеми з концентрацією	Важко читати, працювати, запам’ятовувати інформацію
Емоційне оніміння	Приємні й неприємні події сприймаються майже однаково
Постійна настороженість	Людина мимоволі прислухається до звуків і перевіряє новини
Втрата інтересу	Те, що раніше приносило задоволення, більше не захоплює
Соціальне віддалення	Зменшується бажання спілкуватися навіть із близькими
Відчуття безсилля	З’являється думка, що від людини майже нічого не залежить

Окремий симптом — нездатність розслабитися навіть у відносно безпечній обстановці.

Наприклад, людина приходить додому, сідає відпочити, але продовжує перевіряти телефон, читати новини, прислухатися до звуків на вулиці та думати про те, що може статися далі.

Коли постійна готовність стає проблемою

Пильність сама по собі не є чимось негативним. У небезпечному середовищі вона може допомагати швидше реагувати на реальні загрози.

Але якщо організм майже не отримує можливості перейти в режим відновлення, постійна мобілізація стає виснажливою.

У побуті це може виглядати дуже буденно:

1. людина прокидається і відразу перевіряє новини;
2. протягом дня регулярно стежить за повідомленнями;
3. реагує на кожен гучний звук;
4. ввечері продовжує читати новини;
5. лягає спати з телефоном поруч;
6. навіть під час відпочинку думає про можливі небезпеки.

Парадокс тривалого стресу полягає в тому, що людина може втомитися настільки, що навіть відпочинок починає сприйматися як щось незвичне.

Чому людина може звикнути до власного виснаження

Психіка здатна адаптуватися до дуже складних умов. Це допомагає продовжувати навчатися, працювати, піклуватися про сім’ю та виконувати повсякденні обов’язки.

Проте адаптація не означає відсутності психологічного навантаження.

Людина може сказати:

«Я ж працюю, значить, зі мною все нормально».

Але функціональність не завжди дорівнює хорошому психологічному самопочуттю.

Можна продовжувати виконувати обов’язки та водночас:

• постійно бути виснаженим;
• погано спати;
• втрачати інтерес до звичних речей;
• ставати більш дратівливим;
• уникати спілкування;
• відчувати емоційну порожнечу.

Саме тому психологічне здоров’я варто оцінювати не лише за здатністю «триматися», а й за тим, наскільки людина здатна відновлюватися після навантаження.

Сон — один із перших індикаторів

Тривалий стрес часто відбивається на сні. Людині може бути складно заснути через потік думок або, навпаки, вона може прокидатися вночі й перевіряти повідомлення.

Іноді виникає інша ситуація: людина спить достатню кількість годин, але не відчуває себе відпочилою.

Порушення сну та психічного самопочуття належать до проблем, які українці найчастіше пов’язують із погіршенням здоров’я після початку війни. У дослідженні ВООЗ за 2024 рік 68% респондентів повідомили про погіршення свого здоров’я порівняно з довоєнним періодом.

Ще один ризик — емоційне «згасання»

Психологічне виснаження не завжди проявляється тривогою або панікою.

Іноді відбувається протилежне — людина стає емоційно байдужою.

Їй складно радіти хорошим новинам, цікаві розмови перестають захоплювати, а навіть події, які раніше викликали сильні емоції, сприймаються відсторонено.

Це не обов’язково означає психічний розлад. Але якщо така зміна триває, заважає повсякденному життю або посилюється, її варто обговорити з фахівцем.

Інформаційне перевантаження теж має значення

Сучасна війна відбувається не лише на фізичному просторі. Інформаційне поле фактично стало частиною повсякденного життя.

Телефон може одночасно бути:

• засобом зв’язку;
• джерелом новин;
• інструментом роботи;
• способом стежити за безпекою близьких;
• джерелом тривожних повідомлень.

Через це мозок може практично не отримувати повноцінної інформаційної паузи.

Особливо виснажливою може бути нескінченна послідовність коротких повідомлень: тривога, відбій, нова загроза, уточнення, нові подробиці, коментарі, відео та дискусії.

Тому важливо розділяти інформованість і безперервне споживання новин.

Війна впливає на ментальне здоров’я не однаково

На психологічний стан впливають не лише самі події, а й умови життя людини.

Фактор	Потенційний вплив
Близькість до бойових дій	Вищий рівень безпосередньої небезпеки
Пережиті травматичні події	Може посилювати тривалі психологічні реакції
Втрата близьких	Сильне емоційне навантаження та процес горювання
Фінансові проблеми	Додають постійну побутову невизначеність
Вимушене переміщення	Руйнує звичне соціальне середовище
Нестабільність побуту	Ускладнює відпочинок і відновлення
Самотність	Позбавляє людини важливого джерела підтримки
Тривале перевантаження роботою	Скорочує можливості для відновлення

ВООЗ окремо наголошує, що надзвичайні ситуації можуть погіршувати вже наявні психічні проблеми та створювати нові — від тривоги й депресії до посттравматичних реакцій.

Як зрозуміти, що настав час звернутися по допомогу

Не потрібно чекати моменту, коли людина повністю втратить здатність виконувати свої обов’язки.

Звернутися до психолога, психотерапевта або лікаря варто, якщо психологічний стан:

• тривалий час залишається поганим;
• помітно погіршує сон;
• заважає навчанню чи роботі;
• руйнує стосунки з близькими;
• позбавляє інтересу до більшості звичних занять;
• супроводжується постійним відчуттям тривоги;
• не дозволяє нормально відпочивати;
• стає дедалі складніше контролювати емоційні реакції.

Професійна допомога — це не ознака слабкості. У ситуації тривалого стресу звернення до фахівця є одним зі способів зменшити навантаження на психіку.

Що допомагає підтримувати психологічний ресурс

Універсального способу, який повністю усуває наслідки війни для психіки, не існує. Проте базові речі можуть підтримувати здатність людини відновлюватися.

Варто звернути увагу на п’ять напрямів:

1. Сон.
Намагайтеся підтримувати максимально стабільний режим сну, наскільки це дозволяють обставини.

2. Інформаційні паузи.
Отримувати необхідні новини важливо, але постійне оновлення стрічки не робить людину автоматично більш підготовленою.

3. Фізична активність.
Прогулянка, розминка або інша безпечна активність можуть бути частиною щоденного відновлення.

4. Соціальний контакт.
Розмова з людиною, якій ви довіряєте, може допомогти не залишатися наодинці з переживаннями.

5. Професійна підтримка.
Якщо самостійних способів недостатньо, варто звернутися до фахівця з ментального здоров’я.

Важливо не плутати стійкість із необхідністю терпіти все

Українці за роки війни навчилися пристосовуватися до надзвичайно складних умов. Але психологічна стійкість — це не здатність нескінченно ігнорувати власний стан.

Стійкість передбачає також уміння помічати виснаження, відновлювати ресурси та звертатися по допомогу, коли власних сил недостатньо.

ВООЗ підкреслює необхідність поєднання психологічної та психосоціальної підтримки з доступом до повноцінної медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій.

Витримати складний період — не означає залишитися після нього таким самим, як раніше.

Головне

Ментальне здоров’я під час війни може виснажуватися поступово й майже непомітно. Найчастіше першими сигналами стають не драматичні зміни, а звичайні на перший погляд речі: постійна втома, проблеми зі сном, дратівливість, зниження концентрації, інформаційне перевантаження та втрата інтересу до того, що колись приносило задоволення.

В умовах тривалого стресу важливо не оцінювати свій стан лише за принципом «я ще справляюся». Значно важливіше запитати себе: чи вдається мені відновлюватися?

Якщо відповідь протягом тривалого часу негативна, це достатня причина приділити психологічному здоров’ю більше уваги та, за потреби, звернутися по професійну допомогу.

Нагадаємо й про загальний астропрогноз на тиждень 17–23 серпня.