Від кого з батьків дитина наслідує характер: пояснення вчених

Часто можна почути: «Він увесь у батька» або «У неї характер точно від мами». Батьки нерідко намагаються визначити, від кого дитина успадкувала характер, темперамент, звички та особливості поведінки.

Але наука пропонує значно складнішу картину. Характер дитини не передається від мами чи тата як колір очей або група крові. На нього впливає поєднання генетики, темпераменту, виховання, сімейного середовища та особистого досвіду.

Дитина може бути схожою на батьків характером, але це зовсім не означає, що її особистість була «запрограмована» ще до народження.

Чи можна успадкувати характер від батьків

Якщо говорити строго науково, то характер не має одного конкретного набору генів, який дитина отримує від матері або батька.

Водночас генетичні особливості справді можуть впливати на так звані риси темпераменту — наприклад, рівень активності, емоційність, схильність до обережності або товариськість.

Далі ці природні особливості взаємодіють із середовищем.

Наприклад, одна дитина може від народження бути дуже чутливою до нових ситуацій. Якщо вона росте у спокійній сім’ї, де її підтримують і поступово привчають до нового, з віком ця риса може проявлятися як обережність та уважність.

В іншому середовищі та сама схильність може перетворитися на надмірну тривожність або уникання незнайомих ситуацій.

Що саме дитина може отримати генетично

Вчені розділяють поняття темпераменту та характеру.

Особливість	Генетичний вплив	Вплив середовища
Темперамент	Значний	Значний
Емоційна реактивність	Помітний	Значний
Рівень активності	Помітний	Значний
Товариськість	Частковий	Дуже значний
Самоконтроль	Частковий	Значний
Наполегливість	Частковий	Значний
Моральні переконання	Непрямий	Дуже значний
Звички та манери	Мінімальний генетичний компонент	Дуже значний
Цінності	Непрямий	Дуже значний

Тобто питання «від кого дитина успадковує характер — від мами чи тата?» має неправильну передумову.

Правильніше запитувати: яку частину індивідуальних рис формують гени, а яку — виховання та життєвий досвід?

Чиї гени сильніше впливають на характер — мами чи тата

У середньому дитина отримує приблизно половину ядерної ДНК від матері та половину від батька.

Тому твердження, що характер нібито переважно успадковується від матері або виключно від батька, не має універсального наукового підтвердження.

Генетичні варіанти можуть по-різному впливати на окремі риси, а їхня дія залежить від величезної кількості генів та їхньої взаємодії між собою.

До того ж важливо пам’ятати про епігенетичні механізми — процеси, які можуть впливати на активність генів без зміни самої послідовності ДНК.

Однак і тут не варто шукати просту формулу на кшталт «характер від мами, а інтелект від тата». Реальна біологія набагато складніша.

Чому діти з однієї сім’ї бувають абсолютно різними

Це, мабуть, один із найкращих доказів того, що особистість не визначається лише спадковістю.

Брати та сестри:

• мають спільних батьків;
• часто ростуть в одному будинку;
• отримують схожі правила виховання;
• мають значну частину спільних генів.

І водночас вони можуть бути абсолютно різними за характером.

Один — спокійний і мовчазний, інший — енергійний та імпульсивний.

Один легко знайомиться з людьми, другий воліє проводити час наодинці.

Один ризикує, інший десять разів перевіряє, чи точно вимкнув праску.

Спільна сім’я не означає однакову особистість.

Причина полягає в тому, що кожна дитина отримує унікальну комбінацію генетичних варіантів, а також має власний досвід, друзів, учителів, події та взаємини з батьками.

Важливу роль відіграє не тільки виховання

Коли говорять про формування характеру, часто виникає протиставлення:

«Це все генетика» або «Це все виховання».

Насправді обидва пояснення занадто прості.

Сучасна психологія розвитку розглядає особистість як результат постійної взаємодії біологічних особливостей і середовища.

Наприклад:

Генетична схильність → реакція дитини → реакція батьків → досвід дитини → подальша поведінка.

Якщо дитина дуже активна, батьки можуть частіше робити їй зауваження. У відповідь вона може стати більш слухняною або, навпаки, почати сильніше протестувати.

Так формується своєрідне «коло», у якому природні особливості дитини та поведінка оточення постійно впливають одне на одного.

Чи може дитина успадкувати характер дідуся або бабусі

Таке враження цілком може виникати.

Наприклад, дитина може бути дуже схожою за темпераментом на дідуся, хоча її батьки такими не здаються.

Це не означає, що дитина буквально «успадкувала характер дідуся».

Генетика передається через батьків, тому певні варіанти генів, які були у попередніх поколіннях, можуть опинитися в новій комбінації у дитини.

Крім того, схожість може бути не генетичною.

Дитина могла перейняти:

• манеру спілкування;
• почуття гумору;
• ставлення до людей;
• спосіб реагування на конфлікти;
• звички;
• життєві установки.

Особливо сильно це проявляється, якщо бабуся чи дідусь багато часу проводили з дитиною.

Що дитина найчастіше переймає від батьків

Батьки є для дитини одними з найважливіших моделей поведінки.

Причому дитина може переймати не те, що їй говорять, а те, що вона регулярно бачить.

Наприклад, батько може говорити синові: «Не кричи», але при цьому регулярно кричати сам. У такій ситуації дитина отримує суперечливий сигнал.

Тому поведінкові моделі часто передаються через спостереження.

Дитина може перейняти:

1. Спосіб спілкування.
   Чи прийнято в сім’ї спокійно обговорювати проблеми або конфлікти вирішуються криком.
2. Ставлення до помилок.
   Чи сприймається невдача як досвід або як катастрофа.
3. Емоційні реакції.
   Як дорослі демонструють гнів, страх, радість та розчарування.
4. Ставлення до праці.
   Чи сприймають роботу як обов’язок, можливість розвитку або постійний тягар.
5. Ставлення до інших людей.
   Дитина спостерігає, як батьки говорять про друзів, сусідів, колег та незнайомців.

Чому фраза «він увесь у батька» може бути правдивою

Іноді зовнішня схожість характерів дійсно вражає.

Син може бути таким самим спокійним, як батько. Донька може мати таку саму енергійність, як мати.

Але тут можуть одночасно працювати два механізми.

1. Спадковість

Дитина може отримати генетичні схильності, пов’язані з темпераментом та іншими психологічними рисами.

2. Наслідування

Дитина роками спостерігає за батьками та вчиться на їхній поведінці.

Тому зовнішня схожість характерів не дозволяє автоматично визначити, чи має вона генетичне походження.

Чи можна за характером визначити, від кого дитина його успадкувала

Ні, надійно визначити це за поведінкою неможливо.

Якщо дитина спокійна, це не доводить, що вона «взяла характер від батька». Якщо вона емоційна — це не означає автоматично, що така сама її мама.

Психологічні риси є результатом складної взаємодії:

гени + темперамент + виховання + середовище + особистий досвід + культура + випадкові життєві обставини.

Саме тому двоє дітей із дуже схожими генетичними передумовами можуть розвинути абсолютно різні особистості.

Чи змінюється характер із віком

Так.

Особистість не є незмінною конструкцією, яка раз і назавжди формується у дитинстві.

Деякі риси темпераменту залишаються відносно стабільними, але багато аспектів поведінки та характеру можуть змінюватися під впливом:

• навчання;
• професійного середовища;
• друзів;
• романтичних стосунків;
• важливих життєвих подій;
• відповідальності;
• саморефлексії;
• власного досвіду.

Тому сором’язлива дитина не обов’язково стане сором’язливим дорослим, а дуже імпульсивний підліток цілком може навчитися добре контролювати свої емоції.

Головний висновок учених

На запитання «від кого дитина успадковує характер — від мами чи тата?» немає відповіді у форматі «від мами» або «від батька».

Гени обох батьків формують біологічну основу індивідуальних відмінностей. Але те, як ці схильності проявлятимуться, значною мірою залежить від середовища та особистого досвіду.

Фактор	Роль у формуванні особистості
Гени матері	Впливають на біологічні схильності
Гени батька	Впливають на біологічні схильності
Темперамент	Створює стартові особливості реакцій
Виховання	Формує моделі поведінки та правила
Сімейне середовище	Впливає на емоційний і соціальний розвиток
Однолітки	Впливають на соціальні навички та самооцінку
Освіта	Розвиває мислення, навички та переконання
Життєвий досвід	Може суттєво змінювати поведінку та установки

Отже, дитина не є генетичною копією мами чи тата. Це нова особистість, у якій спадковість зустрічається з вихованням, середовищем і власним життєвим шляхом.

Коротко

Якщо дуже спростити наукову картину, можна сказати так:

від батьків дитина отримує не готовий характер, а біологічні передумови, які взаємодіють із вихованням та досвідом.

Саме тому в одній сім’ї можуть вирости люди з абсолютно різними характерами — і водночас кожен із них матиме певні риси, які нагадуватимуть його батьків.

І це, мабуть, найцікавіше у людській природі: ми отримуємо від попередніх поколінь своєрідний «набір стартових даних», але не готовий сценарій життя.

Однак слід згадати про те, що в Україні можуть знову запровадити графіки відключень електроенергії.