Українці, які виїжджають із тимчасово окупованих територій та повертаються на підконтрольну Україні територію, можуть зіткнутися з питаннями військового обліку та мобілізації.
Про це повідомляє «ПЛ».
Народний депутат Сергій Козир попередив, що відсутність спеціального перехідного періоду створює додаткові труднощі для таких громадян. За його словами, люди, які роками перебували в окупації та фізично не могли виконувати вимоги українського законодавства, після повернення можуть одразу зіткнутися з необхідністю проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).
Парламентар також заявив, що страх негайної мобілізації стримує частину українців від виїзду з окупованих територій. Щоб розв’язати цю проблему, він пропонує запровадити 90-денну відстрочку від призову для громадян, які повертаються з окупації або з-за кордону. Відповідний законопроєкт №16034 уже зареєстрований у Верховній Раді, однак станом на 8 листопада 2026 року ще не став законом. Розповідаємо, що саме сказав нардеп, кого можуть стосуватися мобілізаційні правила та на які зміни очікувати людям після повернення.
Що сказав Сергій Козир про мобілізацію українців після виїзду з окупації
Про проблему народний депутат від фракції «Слуга народу» Сергій Козир розповів в інтерв’ю Radio NV 2 листопада 2026 року. За його словами, частина українських громадян не наважується залишати окуповані території через побоювання, що одразу після повернення їх поставлять перед необхідністю проходження ВЛК та мобілізації.
Як приклад парламентар навів випадки повернення людей з Олешок Херсонської області. За його словами, деякі громадяни, які виїжджали на підконтрольну Україні територію через Волинську область, зупинялися на блокпостах, де в них виникали питання щодо проходження військово-лікарської комісії.
Люди пояснювали, що протягом кількох років перебували в окупації та фізично не мали можливості пройти необхідні медичні процедури в Україні. Однак це не звільняло їх від загальних вимог військового обліку.
Козир звернув увагу на суперечливу ситуацію: з одного боку, держава закликає громадян виїжджати з небезпечних окупованих територій, а з іншого — після повернення люди можуть зіткнутися з адміністративними та мобілізаційними процедурами, до яких вони не встигли підготуватися.
Людина, яка роками жила в окупації, потребує часу не лише для адаптації до мирного життя, а й для відновлення документів, медичного обстеження та вирішення сімейних питань.
Нардеп також наголосив, що російська пропаганда використовує страх негайної мобілізації як елемент інформаційно-психологічного впливу. На його думку, поширення таких побоювань може перешкоджати поверненню українців на підконтрольну територію.
Чи можуть мобілізувати одразу після виїзду з окупації
За чинними правилами, сам факт перебування на тимчасово окупованій території не створює автоматичного звільнення від військового обов’язку. Для громадян, які повертаються в Україну, загалом діють ті самі правила військового обліку та мобілізації, що й для інших військовозобов’язаних.
Водночас важливо розуміти: це не означає, що кожного чоловіка одразу після перетину лінії виїзду з окупації автоматично відправлять до війська.
За загальним правилом, мобілізації підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними до військової служби та не мають законних підстав для відстрочки. Для чоловіків віком 18–24 роки діють окремі правила: якщо вони не є військовозобов’язаними, то не підлягають примусовому призову під час мобілізації.
Під час перевірки військово-облікових документів можуть виникнути такі ситуації:
- Відсутність актуальних військово-облікових даних. Людині можуть запропонувати уточнити інформацію та стати на військовий облік.
- Непройдена ВЛК. Якщо громадянин не проходив медичного огляду або строк дії попереднього рішення про придатність закінчився, його можуть направити на відповідну комісію.
- Виявлення порушень військового обліку. За певних обставин може постати питання про адміністративну відповідальність.
- Наявність підстав для відстрочки або бронювання. Такі обставини мають враховуватися відповідно до чинного законодавства.
При цьому перевірка документів, вручення повістки, направлення на ВЛК та фактичний призов — це різні юридичні процедури. Наявність проблем із військово-обліковими документами сама собою не означає автоматичної мобілізації.
Отже, головна проблема полягає у відсутності окремого перехідного механізму для людей, які повертаються після тривалого перебування в окупації.
90 днів відстрочки: що пропонує нардеп Козир
Для розв’язання проблеми Сергій Козир разом з іншими народними депутатами зареєстрував законопроєкт №16034 від 4 вересня 2026 року.
Документ передбачає зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Його основна ідея — надати окремим категоріям військовозобов’язаних громадян одноразову відстрочку від призову тривалістю 90 календарних днів після повернення в Україну.
За задумом авторів, цей період має стати своєрідним адаптаційним етапом, протягом якого людина зможе відновити нормальне життя після тривалого перебування за межами підконтрольної Україні території.
Зокрема, за 90 днів громадяни зможуть:
- Відновити втрачені документи та доступ до державних реєстрів.
- Пройти необхідні медичні обстеження та розв’язати питання зі здоров’ям.
- Знайти житло та організувати побут після повернення.
- Врегулювати сімейні питання, зокрема забезпечити потреби дітей.
- Знайти роботу та за наявності законних підстав оформити бронювання.
- Актуалізувати свої військово-облікові дані.
Важливо, що запропонована відстрочка не означає повного звільнення від військового обов’язку. Після завершення 90-денного періоду людина має повернутися до загального правового режиму мобілізації, якщо не матиме інших законних підстав для відстрочки.
Кого стосуватиметься нова 90-денна відстрочка
Законопроєкт №16034 передбачає дві основні категорії громадян, які зможуть скористатися запропонованим механізмом.
| Категорія громадян | Умови отримання відстрочки | Початок відліку 90 днів |
|---|---|---|
| Українці, які повертаються з-за кордону | Перебували за межами України станом на 24 лютого 2022 року або законно виїхали після цієї дати та безперервно залишалися за кордоном | День в’їзду в Україну |
| Українці, які виїжджають із тимчасово окупованих територій | Безперервно проживали на окупованій території від початку її окупації до прибуття на підконтрольну Україні територію | День прибуття на підконтрольну територію |
Водночас у законопроєкті передбачені певні обмеження.
Наприклад, для громадян, які повертаються з-за кордону, пропонується враховувати законність виїзду після 24 лютого 2022 року та безперервність перебування за межами України. Для мешканців окупованих територій важливою умовою є безперервне проживання там від початку окупації до моменту повернення.
Скористатися спеціальною відстрочкою можна буде лише один раз незалежно від того, за якою з двох підстав вона виникла.
Також законопроєкт передбачає, що протягом цих 90 днів призвати громадянина на військову службу можна буде лише за його добровільною згодою.
Чи потрібно буде звертатися до ТЦК для оформлення відстрочки
Однією з особливостей запропонованого механізму є автоматичне оформлення відстрочки.
Автори законопроєкту пропонують використовувати Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Необхідні відомості мають надходити через електронну взаємодію державних інформаційних ресурсів.
Таким чином, якщо відповідні дані будуть доступні в державних реєстрах, людині не доведеться окремо подавати заяву чи особисто відвідувати ТЦК лише для оформлення цієї відстрочки.
Передбачається, що інформація про неї автоматично відображатиметься в електронному військово-обліковому документі.
Якщо ж потрібних відомостей у реєстрах не буде, громадянин зможе звернутися до ТЦК та СП із заявою та документами, які підтверджують право на відстрочку.
Така модель має особливе значення для людей, які залишили окупацію без документів або втратили доступ до звичайних адміністративних послуг.
Законопроєкт №16034: чи ухвалили вже 90-денну відстрочку
Попри те, що документ був зареєстрований ще у вересні 2026 року, він поки не набув чинності.
За інформацією офіційної картки Верховної Ради, станом на 8 листопада законопроєкт №16034 перебуває на опрацюванні профільного комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Головними етапами його проходження стали:
| Дата | Подія |
|---|---|
| 4 вересня 2026 року | Реєстрація законопроєкту №16034 |
| 4 вересня 2026 року | Направлення документа на розгляд профільного комітету |
| 7 вересня 2026 року | Надання законопроєкту народним депутатам для ознайомлення |
| 8 листопада 2026 року | Законопроєкт не ухвалений, перебуває на опрацюванні в комітеті |
Крім того, у Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроєкт №16034-1, ініційований народним депутатом Георгієм Мазурашу. Він також перебуває на опрацюванні в комітеті.
Цей альтернативний документ пропонує збільшити термін відстрочки зі 90 до 180 календарних днів. Відрізняються й окремі умови, за яких громадяни зможуть скористатися відповідною можливістю.
Отже, наразі в парламенті розглядають декілька підходів до врегулювання проблеми повернення українців з-за кордону та окупованих територій.
Що буде з українцями після завершення 90-денної відстрочки
Запропоновані зміни не передбачають автоматичного звільнення від мобілізації після повернення з окупації. Їхня мета — дати людині обмежений час для адаптації та вирішення найважливіших побутових, медичних і юридичних питань.
Після завершення цього періоду громадянин, який підлягає військовому обліку та мобілізації, зможе бути призваний на загальних підставах, якщо відповідатиме встановленим вимогам.
Водночас наявність законних підстав для відстрочки, бронювання або медичних обмежень і надалі матиме значення.
Це означає, що запропонована ініціатива не скасовує загальної мобілізації, а лише створює додатковий час для людей, які опинилися в особливо складних обставинах через окупацію або тривале перебування за кордоном.
Чи варто українцям боятися повернення з окупації
Заява Сергія Козиря привернула увагу до важливої проблеми: люди, які залишають небезпечні території, повинні мати зрозумілий механізм повернення до нормального життя.
Водночас не варто сприймати інформацію про можливу негайну мобілізацію як твердження, що абсолютно кожного чоловіка затримають на кордоні та відправлять до військової частини.
Наразі до громадян застосовуються загальні правила військового обліку та мобілізації. Враховуються вік, стан здоров’я, наявність відстрочки, бронювання та інші передбачені законом обставини.
Тим, хто планує виїжджати з тимчасово окупованої території, доцільно зберігати наявні документи, які підтверджують особу, місце проживання та обставини перебування в окупації. За можливості варто також заздалегідь з’ясувати порядок відновлення документів і отримання правової допомоги після прибуття.
Якщо виникають питання щодо військового обліку, ВЛК або можливих підстав для відстрочки, варто звернутися за індивідуальною юридичною консультацією.
Підсумок: народний депутат Сергій Козир звернув увагу на те, що українці, які повертаються з окупації, можуть одразу зіткнутися з військово-обліковими процедурами та ризиком мобілізації на загальних підставах. Для розв’язання проблеми він пропонує запровадити одноразову 90-денну відстрочку. Однак законопроєкт №16034 станом на 8 листопада 2026 року ще не ухвалений, тому спеціальний перехідний період поки не діє.
Нагадаємо й про графік відключення світла в Житомирі та області 5 листопада 2026 року.
