Нові «Шахеди» стали небезпечнішими: як Росія змінює удари по Україні

0 0

Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак по Україні та дедалі активніше поєднує різні типи безпілотників. Йдеться не лише про звичайні «Шахеди», а й про реактивні БпЛА, «Гербери», дрони-імітатори та нові маршрути, які підбираються з урахуванням конкретної цілі та погодних умов.

Про це повідомляє «ПЛ».

Про зміни в тактиці розповів представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. За його словами, противник намагається ускладнити роботу української ППО за рахунок поєднання різних типів цілей, зміни висоти, швидкості та маршрутів польоту.

Головна небезпека нової тактики полягає в тому, що українським силам ППО доводиться одночасно реагувати на цілі з різними характеристиками та різною швидкістю.

Як Росія змінює тактику атак дронами

Останніми місяцями російські війська використовують одразу кілька підходів.

Під час однієї атаки можуть одночасно застосовуватися:

звичайні ударні «Шахеди»;
реактивні безпілотники;
дрони типу «Гербера»;
безпілотники-імітатори;
апарати, що виконують розвідувальні функції.

Це створює для протиповітряної оборони складнішу картину, оскільки різні цілі потребують різних способів виявлення та перехоплення.

Чому реактивні «Шахеди» небезпечніші

Однією з головних загроз залишаються реактивні ударні дрони.

Звичайні «Шахеди» летять порівняно повільно, що дає силам ППО більше часу на виявлення, передачу координат і знищення цілі.

Реактивні безпілотники здатні рухатися значно швидше. В окремих випадках їхня швидкість може сягати близько 400 км/год, а деякі типи безпілотних систем можуть розвивати ще більшу швидкість.

Через це у розрахунків ППО залишається менше часу на реакцію.

Тип загрози	Особливість
Звичайний «Шахед»	порівняно низька швидкість
Реактивний БпЛА	значно швидший, менше часу на перехоплення
Дрон-імітатор	відволікає засоби ППО
«Гербера»	може використовуватися у змішаних атаках
Розвідувальний БпЛА	може передавати інформацію іншим апаратам

Нові дрони можуть виконувати одразу кілька завдань

Ще один напрям розвитку російських безпілотників — розширення їхньої функціональності.

За словами Ігната, один апарат може використовуватися не лише для удару.

Деякі безпілотники здатні одночасно виконувати кілька завдань:

вести розвідку;
атакувати вибрану ціль;
передавати сигнал іншим дронам.

Крім того, покращується якість камер, завдяки чому апарат отримує детальніше зображення об’єктів на землі.

Фактично частина безпілотників поступово перетворюється з одноразового ударного засобу на елемент загальної повітряної мережі.

Дрони об’єднуються в мережу

Ще одна особливість нової тактики — взаємодія між безпілотниками.

Окремі апарати можуть виконувати роль ретрансляторів сигналу. Це дозволяє іншим дронам отримувати зв’язок на більшій відстані або коригувати свої дії.

Такий підхід ускладнює боротьбу з повітряними цілями, оскільки йдеться вже не просто про кілька окремих безпілотників, а про взаємопов’язану систему.

Юрій Ігнат раніше зазначав, що зміна тактики включає одразу кілька елементів: використання реактивних дронів, їх об’єднання в мережу та постійне технічне вдосконалення.

Чому важлива погода

Росія також враховує погодні умови під час планування атак.

Зокрема, противник може використовувати:

туман;
хмарність;
дощ;
низьку видимість.

Такі умови здатні ускладнювати візуальне виявлення безпілотників і роботу деяких мобільних вогневих груп.

Тому маршрут і тип безпілотника можуть підбиратися з урахуванням конкретної погоди.

Росія змінює маршрути польоту

Окрім швидкості та типу апаратів, постійно змінюються маршрути.

Безпілотники можуть:

змінювати напрямок;
заходити на ціль з різних боків;
летіти на різній висоті;
використовувати складний рельєф;
намагатися обходити відомі зони роботи ППО.

Така тактика спрямована на те, щоб зробити маршрут менш передбачуваним.

За словами Ігната, противник обирає різні тактичні прийоми залежно від конкретної цілі атаки.

Навіщо використовують дрони-імітатори

Дрони-імітатори використовуються насамперед для перевантаження системи протиповітряної оборони.

Вони можуть створювати повітряні цілі, які необхідно виявляти, супроводжувати та ідентифікувати.

У результаті сили ППО змушені розподіляти увагу та ресурси між справжніми ударними БпЛА і апаратами, які можуть не нести бойової частини.

Це особливо небезпечно під час масованих атак.

Що відомо про масовані удари

Останні атаки демонструють, що частка реактивних безпілотників помітно збільшується.

Наприклад, у ніч на 9 жовтня 2026 року Росія застосувала проти України 136 безпілотників, серед яких, за даними Повітряних сил, 93 були реактивними. Українська ППО повідомляла про нейтралізацію більшості цілей.

Днем раніше, 8 жовтня, у повідомленні про повітряну атаку також фігурувала велика кількість реактивних безпілотників.

Це показує, що йдеться вже не про поодинокі випробування, а про ширше застосування такої техніки.

Чому реактивні дрони складніше збивати

Головна проблема — висока швидкість.

Чим швидше рухається апарат, тим менше часу залишається на:

його виявлення;
визначення маршруту;
передачу даних розрахунку;
вибір засобу ураження;
безпосереднє перехоплення.

При цьому високошвидкісна ціль може проходити через зону відповідальності конкретного підрозділу лише за короткий проміжок часу.

Також частина реактивних безпілотників може летіти на висоті, де застосування деяких традиційних мобільних вогневих груп стає менш ефективним.

Які засоби використовуються проти таких цілей

Для відбиття повітряних атак Україна застосовує комплексну систему.

До неї входять:

зенітні ракетні комплекси;
авіація;
мобільні вогневі групи;
радіоелектронна боротьба;
безпілотні системи;
дрони-перехоплювачі.

При цьому вибір засобу залежить від висоти, швидкості, напрямку руху та типу конкретної цілі.

Саме тому змішані атаки створюють додаткове навантаження на систему ППО.

Чим небезпечні так звані «дрони-матки»

Окрему увагу привертають безпілотники, здатні нести на собі інші дрони.

Такі апарати іноді називають «дронами-матками».

Їхня ідея полягає в тому, що більший носій доставляє невеликий FPV-дрон ближче до району ймовірної цілі, після чого той може діяти самостійно.

Такі рішення поки не стали масовими, однак уже розглядаються як ще один напрям розвитку безпілотної тактики.

Чому нові атаки особливо небезпечні для ППО

Найскладніша ситуація виникає, коли одночасно використовуються різні типи повітряних цілей.

Наприклад, одна атака може включати:

звичайні повільні «Шахеди»;
швидкі реактивні БпЛА;
дрони-імітатори;
інші безпілотні апарати;
ракети.

Кожна з цих цілей потребує окремої оцінки.

Чим більше типів повітряних цілей запускається одночасно, тим складніше ППО швидко визначити пріоритети та вибрати оптимальний засіб ураження.

Росія робить ставку не лише на кількість

Раніше основний акцент часто робився на масовості атак.

Тепер стає очевидно, що противник намагається розвивати і технологічну складову.

Змінюються:

двигуни;
камери;
системи зв’язку;
маршрути;
швидкість;
способи керування.

Тобто загроза розвивається одразу за кількома напрямами.

Що кажуть у Повітряних силах

У Повітряних силах неодноразово наголошували, що тактика застосування безпілотників постійно змінюється.

Українські підрозділи, своєю чергою, адаптують систему протиповітряної оборони, розвивають використання дронів-перехоплювачів і вдосконалюють засоби виявлення.

Фактично триває постійне технологічне змагання, у якому кожна нова версія БпЛА потребує нових методів протидії.