Содержание
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов пояснив, чому після призначення на посаду не став звільняти заступників свого попередника Андрія Єрмака. За його словами, рішення залишити частину команди було пов’язане не з відмовою від змін, а з прагненням зберегти інституційну сталість та безперервність роботи державного апарату.
Про це повідомляє «ПЛ» із посиланням на Goldmetr.
Свою позицію Буданов озвучив в інтерв’ю журналістці Наталії Мочейчук. Він наголосив, що повна заміна команди одразу після приходу нового керівника могла б призвести до втрати інституційної пам’яті, зупинки частини процесів і появи численних помилок.
За логікою Буданова, змінювати систему можна поступово, не перетворюючи державний орган на «чистий аркуш» щоразу після зміни керівника.
Чому Буданов не звільнив людей Єрмака
Після того як Кирило Буданов очолив Офіс президента, одним із найбільш обговорюваних питань стала кадрова політика нового керівника.
Від нього очікували масштабного перезавантаження команди, яка працювала за Андрія Єрмака. Однак такого одномоментного кадрового демонтажу не відбулося.
Буданов пояснив це прихильністю до інституційного підходу.
За його словами, якщо після приходу нового керівника звільнити всіх попередніх співробітників, а на їхнє місце одразу привести нових людей, державна структура може втратити значну частину накопиченого досвіду.
Головні аргументи Буданова
Керівник ОП назвав кілька проблем, які могли б виникнути у разі масштабної кадрової заміни:
- втрата інституційної пам’яті;
- необхідність тривалого входження нових працівників у роботу;
- ризик помилок через недостатній досвід;
- можливе уповільнення або зупинка окремих процесів;
- втрата напрацьованих механізмів взаємодії;
- додаткове навантаження на державний апарат.
Буданов зазначив, що для повноцінного освоєння новими людьми своїх функцій могло б знадобитися щонайменше пів року.
«Я поміняв все, але не поміняв людей»
Пояснюючи свою кадрову політику, Буданов фактично розділив поняття зміни системи та масової заміни персоналу.
Він наголосив, що його підхід не означає відмову від змін. Навпаки, за його словами, зміни відбуваються, але поступово.
«Я пішов класичним інституційним шляхом: те, що є, — ним керувати, поступово робити зміни».
Таким чином, Буданов не вважає обов’язковим звільняти працівника лише через те, що той працював за попереднього керівника.
Це важлива деталь його пояснення: належність людини до команди попередника сама по собі, за цією логікою, не є достатньою підставою для її звільнення.
Що таке інституційна сталість
Термін «інституційна сталість», який використовує Буданов, можна пояснити досить просто.
Йдеться про здатність державної установи продовжувати працювати незалежно від зміни конкретних керівників.
| Принцип | Що він означає |
|---|---|
| Безперервність | Робочі процеси не зупиняються після зміни керівника |
| Інституційна пам’ять | Зберігаються досвід та напрацьовані знання |
| Поступові зміни | Нововведення запроваджуються без повного демонтажу системи |
| Передбачуваність | Працівники розуміють свої функції та процедури |
| Зменшення ризиків | Нові керівники не змушені одночасно перебудовувати все |
У такій моделі керівник може змінювати правила роботи, пріоритети та підходи, але водночас не руйнувати вже функціонуючу адміністративну систему.
Для державного апарату іноді найскладніше не побудувати нову систему, а не зламати стару в процесі її реформування.
Чому Буданов вважає поспішні кадрові чистки небезпечними
На думку керівника ОП, масштабне звільнення співробітників одразу після зміни керівництва могло б мати довгострокові наслідки.
Нова людина може бути професійною, але їй все одно потрібно:
- ознайомитися з поточними процесами;
- зрозуміти внутрішню структуру;
- встановити робочі контакти;
- розібратися у попередніх рішеннях;
- вивчити документи та напрацьовані механізми;
- навчитися швидко реагувати на нестандартні ситуації.
За словами Буданова, весь цей процес може тривати місяцями, а держава не може дозволити собі тривалу паузу в роботі.
Саме тому він заявив, що не має права «експериментувати» із системою, повністю звільняючи попередню команду.
Чи означає це, що в ОП взагалі немає нових людей
Ні.
Буданов окремо зазначив, що на середньому рівні в Офісі президента вже з’явилося чимало нових людей, серед яких, зокрема, військовослужбовці.
Тобто кадрова політика нового керівника ОП не зводиться до повного збереження попередньої структури.
Швидше йдеться про інший принцип: не проводити одномоментну заміну всіх людей на ключових позиціях, а поступово змінювати склад та підходи.
Як виглядає підхід Буданова
Не так:
Старе керівництво → звільнення всіх → повністю нова команда → тривалий період адаптації.
А так:
Нове керівництво → збереження функціонуючої системи → поступове оновлення → зміна процесів та людей у міру необхідності.
Саме другий варіант Буданов назвав класичним інституційним шляхом.
Чи залишилися в ОП люди, які працювали за Єрмака
Так, частина чиновників, які працювали за попереднього керівника Офісу президента, залишилася на своїх посадах.
Сам Буданов підтвердив, що не став одразу міняти заступників Єрмака, коли очолив ОП. Саме це і стало приводом для запитання про його кадрову політику під час інтерв’ю.
При цьому з публічної заяви Буданова не випливає, що він залишив цих людей через особисту прихильність до Єрмака або через певні домовленості.
Офіційно озвучена причина — інституційна сталість та бажання не допустити зупинки державних процесів.
Це принципово важливо, оскільки припущення про інші мотиви залишаються саме припущеннями, якщо вони не підтверджені самим Будановим або офіційними документами.
Буданов обрав поступове переформатування ОП
Кадрову політику нового керівника Офісу президента можна умовно назвати еволюційною, а не революційною.
| Підхід | Характеристика |
|---|---|
| Революційний | Швидка заміна більшості команди |
| Еволюційний | Поступова заміна окремих людей |
| Інституційний | Збереження безперервності роботи |
| Підхід Буданова | Поєднання збереження системи та поступових змін |
Такий формат дозволяє керівнику отримувати перевагу від досвіду людей, які вже знають внутрішню кухню установи, водночас поступово формуючи власні управлінські підходи.
Чи можна вважати це остаточною кадровою політикою
Не обов’язково.
Буданов говорив саме про підхід до роботи після свого призначення та пояснював, чому не провів одномоментної кадрової чистки.
Це не означає, що всі співробітники, які працювали за Єрмака, гарантовано залишатимуться на своїх посадах надалі.
Навпаки, з його слів випливає, що зміни можуть відбуватися поступово.
Тому майбутні кадрові рішення в Офісі президента можуть показати, наскільки масштабним стане це поступове переформатування.
Контекст заяви Буданова
Пояснення кадрової політики прозвучало на тлі підвищеної уваги до роботи Офісу президента та людей, які працювали у структурі за попереднього керівника.
Напередодні, 27 серпня, Буданов також коментував інформацію про згадування його імені в записах розмов його колишньої заступниці Ірини Мудрої, яка фігурує у справі антикорупційних органів.
Буданов заявив, що це питання має розглядатися в юридичній площині та закликав дочекатися встановлення обставин судом. Водночас у повідомленнях про записи наголошувалося, що точно невідомо, кого саме могли мати на увазі під словом «керівництво».
Цей контекст важливий для розуміння того, чому кадрові рішення ОП привертають значну увагу.
Що саме заявив Буданов — коротко
Головну позицію керівника Офісу президента можна звести до кількох пунктів:
- він не вважає правильним автоматично звільняти всіх людей попереднього керівника;
- повна заміна команди може зруйнувати інституційну пам’ять;
- новим співробітникам потрібен значний час для адаптації;
- поспішні кадрові рішення можуть призвести до помилок;
- робочі процеси державного апарату мають продовжуватися безперервно;
- зміни в ОП, за його словами, відбуваються поступово;
- на середньому рівні вже з’явилися нові співробітники, зокрема військові.
Висновок
Кирило Буданов пояснив, що не став одразу звільняти людей Андрія Єрмака в Офісі президента через прагнення зберегти інституційну сталість.
За його словами, повна кадрова заміна могла б призвести до втрати досвіду, зупинки окремих процесів і появи численних помилок у період адаптації нових працівників.
Водночас Буданов запевняє, що це не означає відмову від змін. Нові люди вже з’являються в ОП, а переформатування структури відбувається поступово.
Фактично Буданов запропонував інший принцип кадрових змін: не «звільнити всіх після приходу», а спочатку зберегти працездатність системи, а вже потім послідовно її перебудовувати.
Тим часом у Держдумі розглядають можливість воювати з Україною до 2030 року.
