Содержание
У Білорусі триває формування нового великого військового з’єднання, яке планують розмістити неподалік від кордону з Україною.
Про це повідомляє «ПЛ».
Йдеться про 37-му окрему десантно-штурмову бригаду, що входитиме до складу Сил спеціальних операцій білоруської армії. Про перебіг її створення 2 серпня розповів командувач Сил спеціальних операцій Збройних сил Білорусі Олександр Ільюкевич. За його словами, частину підрозділів уже сформували, офіцерів призначили, а особовий склад почали комплектувати. Розміщення нового ударного з’єднання на півдні Білорусі потребує особливої уваги з боку України, хоча саме по собі ще не доводить підготовку до наступу.
Що повідомив командувач Ільюкевич
Олександр Ільюкевич заявив, що робота над новою бригадою фактично перейшла від планування до формування конкретних підрозділів. За його словами, у складі майбутнього з’єднання вже створили один батальйон. Протягом 2026 року білоруське командування планує сформувати ще один батальйон, а також підрозділи бойового забезпечення. Окремо названо артилерійські, зенітні та розвідувальні частини. Це свідчить, що йдеться не про невеликий загін, а про повноцінне військове з’єднання зі своїми засобами розвідки, вогневої підтримки та протиповітряної оборони.
Командувач також повідомив про набір офіцерів і призов військовослужбовців. Офіційна чисельність майбутньої бригади поки не розкривається. Так само білоруське військове керівництво не оприлюднило повний перелік її озброєння та техніки. Немає і точної інформації про терміни досягнення повної бойової готовності. Водночас озвучені Ільюкевичем деталі показують, що формування вже не обмежується лише створенням штабу.
Де планують розмістити нову бригаду
37-му окрему десантно-штурмову бригаду планують дислокувати поблизу Гомеля. Від міста до найближчої ділянки білорусько-українського кордону — близько 40 кілометрів. За даними медіа, передислокація нового з’єднання під Гомель може відбутися у 2027 році. Саме Гомельська область межує з Чернігівщиною та розташована неподалік від північних районів Київської області. Тому будь-яке посилення білоруських військ у цьому регіоні розглядається Україною як потенційний фактор ризику.
Основні відомості про нове формування можна представити так:
| Параметр | Що відомо |
|---|---|
| Назва | 37-ма окрема десантно-штурмова бригада |
| Підпорядкування | Сили спеціальних операцій Білорусі |
| Район дислокації | Поблизу Гомеля |
| Відстань до кордону | Приблизно 40 кілометрів |
| Поточний етап | Формування підрозділів і комплектування особового складу |
| Уже сформовано | Щонайменше один батальйон і низку окремих підрозділів |
| Подальші плани | Артилерійські, зенітні, розвідувальні та забезпечувальні частини |
| Можлива передислокація | 2027 рік |
Чим відрізняється десантно-штурмова бригада
Десантно-штурмові підрозділи зазвичай створюють для швидкого перекидання, проведення маневрових операцій і дій на важливих напрямках. Вони можуть застосовуватися для захоплення об’єктів, посилення інших військових частин або проведення рейдів. Наявність власної артилерії, розвідки та протиповітряної оборони значно розширює автономність такого з’єднання. Водночас точні можливості білоруської бригади залежатимуть від її чисельності, підготовки та отриманої техніки. Саме склад і рівень укомплектованості, а не лише назва частини, визначатимуть її реальну бойову спроможність.
До структури нового з’єднання, за словами Ільюкевича, мають увійти:
- десантно-штурмові батальйони;
- артилерійські підрозділи;
- зенітні підрозділи;
- розвідувальні частини;
- підрозділи бойового забезпечення;
- командні та тилові елементи.
Формування бригади відбувається на тлі загального посилення білоруської військової інфраструктури. Раніше Україна повідомляла про будівництво та модернізацію доріг, баз зберігання боєприпасів і паливних об’єктів на території Білорусі. Частина таких об’єктів розташована на напрямках, які ведуть до українського кордону. Володимир Зеленський заявляв, що подібна інфраструктура може використовуватися у військових цілях. Українська сторона закликала Мінськ припинити дії, здатні розширити можливості для агресії.
Чи означає це підготовку до нового вторгнення
Наразі немає офіційно підтверджених даних про формування у Білорусі ударного угруповання, достатнього для нового масштабного наступу на Україну. У червні речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко повідомляв, що безпосередньо біля кордону не фіксували значного збільшення кількості військових, техніки або особового складу. За його словами, білоруські підрозділи, розміщені на південному напрямку з 2022 року, переважно проходять планові ротації. Водночас Україна відстежує розвиток полігонів, баз та іншої інфраструктури в глибині білоруської території. Це означає, що загроза не ігнорується, але її необхідно оцінювати за реальними переміщеннями військ, а не лише за заявами Мінська.
Створення бригади може мати кілька цілей. Мінськ може прагнути посилити власне південне угруповання, продемонструвати військову готовність або відволікати українські сили на захист північного кордону. Також не можна виключати подальше використання білоруської інфраструктури в інтересах Росії. Від початку повномасштабного вторгнення територію Білорусі вже використовували для пересування російських військ та атак проти України. Тому нове військове з’єднання розглядатиметься не ізольовано, а в контексті військової інтеграції Мінська і Москви.
Як Україна посилює північний кордон
Українські сили продовжують укріплювати кордон із Білоруссю. На цьому напрямку створено інженерні загородження, оборонні позиції та систему постійного спостереження. У червні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомляв про намір посилити прикордоння додатковими підрозділами безпілотних систем. Дрони мають підвищити можливості розвідки та дозволити швидше виявляти переміщення техніки або особового складу. Українське командування також враховує ймовірність провокацій та інформаційно-психологічних операцій.
Значення матимуть не лише темпи комплектування 37-ї бригади, а й місця її навчань, кількість техніки та характер взаємодії з російськими військовими. Окремим індикатором може стати поява польових таборів, складів, шпиталів і логістичних колон поблизу українського кордону. Саме сукупність таких ознак може свідчити про підготовку до активних дій. Поки що офіційні українські структури не повідомляли про безпосередню загрозу вторгнення з території Білорусі. Проте формування десантно-штурмової бригади біля Гомеля залишається важливою зміною, яку українська розвідка та військові відстежуватимуть надалі.
Тим часом у Польщі поставили Україні новий ультиматум щодо вступу в ЄС та Бандери.
