Російський президент Володимир Путін озвучив нову позицію щодо можливого припинення війни проти України.
Про це повідомляє «ПЛ».
У Кремлі заявили про готовність розпорядитися не завдавати ударів по Україні в день проведення президентських виборів, однак відкинули пропозицію Києва щодо 60-денного перемир’я, необхідного для організації голосування. Про це 12 жовтня 2026 року повідомили міжнародні ЗМІ з посиланням на заяви представників російської влади.
Водночас Москва наполягає на досягненні повноцінної мирної угоди замість тимчасового припинення вогню. Така позиція розходиться з пропозицією президента України Володимира Зеленського, який вважає тривале перемир’я необхідною умовою для проведення виборів у безпечних умовах.
Що саме запропонував Кремль, чому Росія відкинула 60-денне перемир’я та як це може вплинути на перспективи завершення війни — розбираємося в основних подробицях.
Яку нову умову Путін висунув Україні
12 жовтня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Володимир Путін готовий дати вказівку не завдавати ударів по території України в день проведення президентських виборів, якщо українська влада ухвалить рішення про їх організацію.
Таким чином, озвучена російською стороною пропозиція стосується лише конкретного дня голосування, а не тривалого припинення бойових дій.
За словами представника Кремля, Москва виступає за довгострокове політичне врегулювання та не підтримує ідею тимчасового перемир’я на 60 днів.
Основні положення заяви російської сторони:
- Припинення ударів у день виборів. Кремль заявив про готовність розглянути такий крок, якщо Україна проводитиме президентське голосування.
- Відмова від 60-денного перемир’я. Москва не погодилася на запропоновану Києвом тривалу паузу в бойових діях.
- Ставка на мирну угоду. Російська влада заявляє про бажання досягти довгострокового врегулювання замість тимчасового припинення вогню.
Важливо розрізняти заявлену готовність Кремля та фактично погоджене рішення. Станом на 12 жовтня йшлося про позицію російської влади, а не про укладену між Україною та Росією угоду про припинення вогню.
Чому Зеленський запропонував перемир’я на 60 днів
Президент України Володимир Зеленський запропонував забезпечити 60-денне припинення вогню, щоб створити умови для проведення президентських виборів.
Під час інтерв’ю американському телеканалу ABC він звернувся до російського керівництва із закликом забезпечити двомісячну паузу в бойових діях. На думку українського президента, це дало б змогу організувати виборчий процес без постійної загрози російських атак.
Питання виборів в Україні залишається складним через повномасштабну війну, безпекові ризики та чинні законодавчі обмеження. Українське законодавство забороняє проведення загальнонаціональних виборів під час воєнного стану.
Для організації голосування необхідно розв’язати низку практичних проблем:
- Безпека виборців. Потрібно гарантувати можливість голосування без загрози ракетних і дронових атак.
- Участь військовослужбовців. Необхідно визначити механізми реалізації їхнього виборчого права.
- Голосування громадян за кордоном. Важливо забезпечити доступ до виборчих процедур для українців, які перебувають за межами країни.
- Участь внутрішньо переміщених осіб. Виборча система має враховувати мільйони громадян, які залишили свої домівки через війну.
- Довіра до результатів. Вибори мають відповідати демократичним стандартам і бути визнаними легітимними.
Безпека під час голосування — лише одна з умов проведення виборів. Не менш важливими є законодавчі гарантії, рівний доступ до виборчого процесу та можливість вільного волевиявлення громадян.
Чим відрізняються пропозиції України та Росії
Позиції Києва та Москви відрізняються насамперед тривалістю запропонованої паузи в бойових діях і метою такого кроку.
| Питання | Позиція України | Позиція Росії |
|---|---|---|
| Тривалість припинення вогню | 60 днів | Заявлена готовність не завдавати ударів у день виборів |
| Основна мета | Створити умови для проведення виборів | Досягти довгострокової мирної угоди |
| Ставлення до тимчасового перемир’я | Київ наполягає на необхідності тривалої паузи для голосування | Кремль відкинув запропонований 60-денний формат |
| Стан домовленостей | Пропозиція української сторони | Остаточної угоди про таке припинення вогню немає |
Отже, станом на 12 жовтня сторони не досягли згоди щодо формату припинення бойових дій, який міг би створити умови для президентських виборів в Україні.
Чи означає заява Путіна, що війна скоро закінчиться
Заяву Кремля не варто трактувати як підтвердження швидкого завершення війни. Готовність не завдавати ударів у день виборів не означає погодження на загальне припинення вогню, відведення військ або укладення мирної угоди.
Для припинення бойових дій сторонам необхідно узгодити низку принципових питань, серед яких:
- умови та тривалість припинення вогню;
- контроль за дотриманням домовленостей;
- безпекові гарантії для України;
- територіальні питання;
- механізми запобігання новому наступу;
- порядок подальших переговорів і виконання можливих угод.
Окремою проблемою залишаються взаємні звинувачення сторін у продовженні атак. Навіть політична домовленість про припинення ударів потребувала б чіткого механізму контролю, щоб уникнути суперечок щодо її виконання.
Наразі немає достатніх підстав стверджувати, що нова заява Кремля означає близьке завершення війни. Вона свідчить про розбіжності між сторонами щодо умов припинення бойових дій.
Які умови Росія називала раніше
Нова заява пролунала на тлі попередніх вимог російського керівництва щодо можливого мирного врегулювання.
1 жовтня 2026 року Володимир Путін заявляв про готовність до переговорів, але наголошував, що вони мають відбуватися на умовах, прийнятних для Росії. Серед озвучених ним положень були вимоги щодо Донбасу, нейтрального статусу України та гарантій безпеки для Росії.
Ці заяви демонструють, що позиція Кремля щодо завершення війни не обмежується питанням проведення виборів.
Водночас російські вимоги не можна автоматично вважати погодженими умовами мирної угоди. Для досягнення домовленостей необхідна згода сторін, а також визначення механізмів їх практичного виконання.
Що буде далі: основні сценарії
Подальший розвиток ситуації залежатиме від позицій України, Росії та міжнародних партнерів. Наразі можна виділити кілька можливих напрямів розвитку подій.
1. Продовження дипломатичних консультацій. Сторони та їхні партнери можуть продовжити обговорення умов припинення вогню, зокрема гарантій безпеки й механізмів контролю.
2. Спроба узгодити обмежене перемир’я. Переговори можуть зосередитися на конкретних категоріях цілей або окремих періодах припинення ударів. Однак для цього потрібна згода сторін щодо умов і перевірки їх виконання.
3. Збереження нинішніх розбіжностей. Якщо Україна та Росія не узгодять прийнятний формат домовленостей, бойові дії можуть тривати, а дипломатичний процес — залишатися без істотного прогресу.
Жоден із цих сценаріїв наразі не можна вважати гарантованим. Для оцінки перспектив завершення війни важливо стежити не лише за політичними заявами, а й за конкретними рішеннями та діями сторін.
Висновок
12 жовтня 2026 року Кремль відкинув пропозицію Володимира Зеленського щодо 60-денного перемир’я для проведення президентських виборів в Україні. Натомість Дмитро Пєсков заявив, що Володимир Путін готовий дати вказівку не завдавати ударів по Україні в день голосування.
Російська сторона пояснює свою позицію прагненням до довгострокової мирної угоди, проте між Києвом і Москвою залишаються суттєві розбіжності щодо умов припинення бойових дій.
Отже, нова заява Путіна не є домовленістю про завершення війни. Подальший розвиток подій залежатиме від переговорів, конкретних умов можливого перемир’я та готовності сторін виконувати досягнуті домовленості.
Часом же раніше повідомлялося про те, що делегація України зустрінеться з Віткоффом і Кушнером.
