Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 16119, який розширює можливості навчання мовами національних меншин і корінних народів України.
Про це повідомляє «ПЛ».
Документ Верховна Рада ухвалила 12 жовтня 2026 року. Нові положення стосуються використання рідних мов у школах, збереження культурної самобутності та організації освітнього процесу.
Закон має врегулювати питання навчання дітей мовами національних спільнот, які є офіційними мовами Європейського Союзу, а також мовами корінних народів України. Водночас документ передбачає збереження належного рівня володіння українською мовою.
Ухвалення закону також має важливе значення для європейської інтеграції України. Зокрема, зміни пов’язані з питаннями, які раніше викликали суперечки у відносинах Києва та Будапешта. Про ухвалення документа повідомили Верховна Рада України та міжнародні ЗМІ. <Cite refs={[“turn937912search0″,”turn937912news34”]}/>
Головна мета нововведень — поєднати право дітей навчатися рідною мовою зі збереженням української як державної мови.
Що передбачає новий закон про національні меншини
Закон № 16119 має назву «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».
Документ передбачає кілька основних змін:
- Розширення мовних прав в освіті. Учні відповідних шкіл і класів отримають більше можливостей використовувати рідну мову в освітньому процесі.
- Визначення статусу шкіл. Закон встановлює критерії, за якими заклад загальної середньої освіти може отримати статус школи національної меншини або корінного народу.
- Збереження культурної самобутності. Освітні програми зможуть враховувати національну історію, традиції та культуру відповідних спільнот.
- Гарантії під час реорганізації шкіл. Передбачено можливість продовження навчання відповідною мовою, якщо заклад реорганізують або ліквідують.
- Зміни в оцінюванні. Удосконалюються умови проведення зовнішнього оцінювання для учнів, які навчалися мовами національних меншин або корінних народів.
Ці положення мають допомогти зберігати мовну різноманітність України, не відмовляючись від завдання забезпечити учням достатній рівень володіння державною мовою. <Cite refs={[“turn937912search0″,”turn937912news27”]}/>
Які мови охоплюватимуть нові правила
Нові положення стосуються мов національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, а також мов корінних народів України.
Це означає, що зміни можуть бути важливими для шкіл, у яких навчаються діти з угорськомовних, румунськомовних та інших відповідних спільнот. Окремо враховуються мовні права корінних народів України.
Водночас російська мова до категорії мов, на які поширюються нові освітні положення, не входить. <Cite refs={[“turn937912news26″,”turn937912news29”]}/>
Варто розрізняти право вивчати рідну мову як предмет і можливість використовувати її як мову навчання. Закон стосується ширшого кола питань, пов’язаних із мовою освітнього процесу, комунікацією в закладах освіти та організацією навчання.
За яких умов школа зможе отримати статус закладу національної меншини
Одне з важливих положень закону стосується визначення спеціального статусу закладів загальної середньої освіти.
За оприлюдненими поясненнями, такий статус зможуть отримувати школи, у яких мовою відповідної національної меншини — офіційною мовою ЄС — навчаються щонайменше 50% учнів плюс одна дитина.
За оцінкою Міністерства освіти і науки України, відповідати цьому критерію зможуть приблизно 149 шкіл, що становить близько 1,2% від загальної кількості шкіл країни. <Cite refs={[“turn937912news26”]}/>
| Питання | Що передбачено |
|---|---|
| Критерій для отримання статусу | Щонайменше 50% учнів плюс одна дитина навчаються відповідною мовою |
| Культурний компонент | Урахування історії, культури та традицій спільнот |
| Реорганізація школи | Можливість продовжити навчання відповідною мовою |
| Державна мова | Збереження вимог щодо належного володіння українською |
Отже, спеціальний статус не передбачатиметься автоматично для кожної школи, у якій вивчають мову національної меншини. Важливим критерієм буде фактична частка учнів, які здобувають освіту відповідною мовою.
Чи зміниться порядок проведення НМТ та інших оцінювань
Окремий блок закону стосується зовнішнього оцінювання навчальних досягнень.
Учні, які здобувають або здобули повну загальну середню освіту мовою національної меншини чи корінного народу, за бажанням зможуть отримувати переклад завдань відповідною мовою. Водночас передбачено виняток для завдань із предметів мовно-літературної галузі. <Cite refs={[“turn937912news27”]}/>
Це положення має полегшити розуміння умов завдань для вступників, які навчалися іншою мовою, та допомогти точніше оцінювати їхні знання з відповідних предметів.
Водночас нововведення не означає скасування вимог до вивчення української мови. Державна мова залишається важливою складовою української системи освіти.
Чому закон важливий для вступу України до Європейського Союзу
Ухвалення документа має не лише освітнє, а й зовнішньополітичне значення.
Питання прав угорської національної меншини в Україні тривалий час було одним із предметів суперечок між Києвом і Будапештом. Угорська сторона висловлювала претензії щодо можливостей навчання угорською мовою, що впливало на двосторонні відносини та обговорення європейської інтеграції України.
12 жовтня 2026 року Reuters повідомило, що ухвалення закону стало частиною домовленостей, спрямованих на усунення перешкод для подальшого просування України на шляху до членства в ЄС. Українська сторона очікувала, що це сприятиме відкриттю наступних етапів переговорів щодо вступу. <Cite refs={[“turn937912news34”]}/>
Важливими наслідками ухвалення закону можуть стати:
- зменшення напруженості у відносинах із сусідніми державами;
- наближення українського законодавства до європейських стандартів захисту прав національних спільнот;
- створення додаткових умов для просування переговорів про вступ до ЄС;
- формування зрозуміліших правил щодо навчання мовами національних меншин.
Водночас саме ухвалення закону не означає автоматичного вступу України до Європейського Союзу. Подальший прогрес залежатиме від виконання інших критеріїв та рішень держав-членів ЄС.
Чи зміниться статус української мови після підписання закону
Ні, закон не скасовує статусу української мови як державної та не передбачає відмови від її вивчення в школах.
Законодавчі зміни спрямовані на те, щоб поєднати належне володіння українською мовою зі збереженням мовної та культурної самобутності національних меншин і корінних народів.
Фактично йдеться про пошук балансу між двома завданнями: забезпеченням повноцінної інтеграції учнів в українське суспільство та можливістю зберігати зв’язок із власною мовою, історією і традиціями.
Збереження мовного різноманіття та знання державної мови не обов’язково суперечать одне одному: саме на поєднання цих цілей спрямований закон.
Коли запрацюють нові правила
Закон підписали 12 жовтня 2026 року. Водночас конкретні строки застосування окремих положень необхідно визначати за остаточним текстом документа та його перехідними положеннями.
Школам, учням і батькам варто стежити за офіційними роз’ясненнями Міністерства освіти і науки України щодо практичного застосування нових норм, зокрема правил організації навчання та проведення оцінювання.
Необхідно також враховувати, що загальні законодавчі гарантії та порядок їх реалізації на рівні конкретного закладу освіти можуть відрізнятися.
Висновок
Володимир Зеленський підписав закон № 16119, який розширює освітні права національних меншин і корінних народів України. Документ передбачає більше можливостей використовувати відповідні мови в освітньому процесі, визначає критерії для спеціального статусу шкіл, гарантує можливість продовження навчання відповідною мовою в разі реорганізації закладу та вдосконалює правила оцінювання.
Водночас закон не скасовує статусу української мови як державної. Його завдання — поєднати вивчення державної мови зі збереженням культурної самобутності різних спільнот.
Ухвалення документа також має значення для європейської інтеграції України, оскільки питання прав національних меншин було одним із чинників, що впливали на переговори з Угорщиною.
Нагадаємо й про те, як Росія змінює удари по Україні
