Содержание
Питання Донбасу залишається одним із головних каменів спотикання у спробах домовитися про припинення війни Росії проти України. На тлі активізації дипломатичних контактів Москва продовжує наполягати на територіальних поступках Києва, а контроль над Донецькою та Луганською областями фактично залишається центральним елементом її вимог.
Про це повідомляє «ПЛ».
На початку вересня 2026 року переговорний процес знову отримав певний імпульс. Представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з Володимиром Путіним у Москві, після чого провели переговори з українською стороною в Києві. Однак конкретного прориву сторони публічно не оголосили.
За зовнішньою дипломатичною активністю залишається принципова проблема: Москва хоче, щоб територіальні вимоги стали частиною майбутньої домовленості, тоді як Київ не погоджується добровільно віддавати контрольовані Україною території.
Який ультиматум висуває Росія
Однією з ключових вимог Кремля залишається виведення українських військ із тих частин Донбасу, які Росія не змогла захопити військовим шляхом.
Російська сторона неодноразово заявляла, що вважає необхідним встановлення контролю над усією територією Донецької та Луганської областей. При цьому Москва намагається представити таку вимогу не як територіальну поступку Україні, а як одну з передумов завершення війни.
За даними Reuters, після зустрічі Путіна з американськими представниками Росія продовжувала наполягати на передачі їй чотирьох українських регіонів та відмові України від перспективи вступу до НАТО. Київ ці вимоги відкидає.
Основні вимоги Москви можна звести до кількох пунктів:
- контроль над окупованими та претендованими Росією територіями;
- виведення українських сил із частини Донбасу, яка залишається під контролем України;
- відмова України від вступу до НАТО;
- закріплення результатів російської окупації в майбутній угоді;
- створення умов, які Москва вважає необхідними для так званого «усунення першопричин конфлікту».
Саме останнє формулювання Кремль використовує особливо часто, залишаючи його зміст достатньо широким.
Чому саме Донбас є настільки важливим для Кремля
Для російського керівництва Донбас має не лише військове, а й політичне та символічне значення.
Москва ще до повномасштабного вторгнення намагалася перетворити питання окупованих територій Донецької та Луганської областей на інструмент впливу на українську політику.
Після початку великої війни Кремль пішов значно далі, оголосивши про анексію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, хоча російські війська не контролювали всі території цих регіонів.
Тепер вимога щодо Донбасу має для Москви одразу кілька рівнів.
| Рівень | Чого прагне РФ |
|---|---|
| Військовий | Отримати контроль над територіями, які залишаються під контролем України |
| Політичний | Продемонструвати досягнення заявлених цілей війни |
| Переговорний | Використати території як головний важіль тиску на Київ |
| Юридичний | Домогтися фактичного або політичного визнання результатів окупації |
| Стратегічний | Посилити вплив на подальшу політику України |
Тому суперечка навколо Донбасу — це не лише питання кількох ліній на карті. Йдеться про те, якою буде сама архітектура майбутнього миру.
Кремль намагається поєднати переговори та тиск
Останні заяви Москви демонструють суперечливу стратегію.
З одного боку, Кремль заявляє про готовність до продовження дипломатичних контактів. 7 вересня речник російського президента Дмитро Пєсков повідомив, що Москва не виключає відновлення тристоронніх переговорів за участю Росії, України та США. Водночас він зазначив, що говорити про конкретні дату й місце нової зустрічі поки зарано.
З іншого боку, російська сторона не демонструє готовності відмовитися від ключових територіальних вимог.
Це дозволяє Кремлю одночасно:
- підтримувати видимість дипломатичного процесу;
- продовжувати військовий тиск;
- висувати максималістські умови;
- перекладати відповідальність за відсутність домовленостей на Україну;
- чекати на можливі зміни ситуації на фронті.
Чого Росія хоче досягти на переговорах
Головна мета Кремля, судячи з його публічної позиції, полягає не просто в припиненні бойових дій.
Москва прагне отримати угоду, яка закріпила б результати російської агресії та обмежила б можливості України щодо подальшого військово-політичного зближення із Заходом.
У такому сценарії територіальне питання стає лише однією частиною значно ширшого пакета.
Потенційна логіка російських вимог
Території → військові обмеження України → зовнішньополітичні обмеження → закріплення нового статус-кво.
Саме тому українська сторона розглядає вимоги Москви значно ширше, ніж просто суперечку щодо Донбасу.
Нові терміни захоплення Донбасу
Росія неодноразово встановлювала для своїх військ дедлайни щодо повного захоплення Донбасу. За словами президента України Володимира Зеленського, від початку повномасштабної війни такі строки змінювалися багато разів.
У червні 2026 року Зеленський заявляв, що Москва вкотре перенесла встановлений нею дедлайн — цього разу до 31 грудня. За його словами, до цього російська сторона вже неодноразово визначала інші дати для досягнення цієї мети.
Це важливий момент для розуміння нинішньої ситуації.
Якщо військовий план не дає швидкого результату, Москва може переносити його у дипломатичну площину — намагаючись отримати за столом переговорів те, чого не вдалося повністю досягти на полі бою.
Яка ситуація на фронті
Російське керівництво продовжує заявляти про просування своїх військ на Донеччині.
1 вересня Володимир Путін заявив, що російські сили нібито захопили 270 квадратних кілометрів у Донецькій області протягом серпня та просуваються в напрямку Слов’янська і Краматорська. Reuters зазначав, що незалежно перевірити ці твердження не вдалося.
Ці заяви мають значення не лише для внутрішньої російської аудиторії. Вони також формують переговорну позицію Москви.
Кремль прагне показати партнерам по переговорах, що Росія нібито має можливість продовжувати наступ і тому не бачить необхідності погоджуватися на швидкий компроміс.
Чому Кремль може наполягати на Донбасі саме зараз
Активізація вимог збіглася з новою дипломатичною спробою США повернути сторони до переговорів.
5 вересня Путін провів багатогодинну зустріч із Віткоффом і Кушнером. Російська сторона назвала переговори корисними та конструктивними, однак публічного прориву після них не було.
Наступного етапу американські представники вирушили до Києва для зустрічі з українським керівництвом.
Для Кремля така ситуація створює можливість спробувати закріпити власне бачення майбутньої угоди ще до початку нового раунду переговорів.
Чи означає це неминучу втрату Донбасу
Ні. Сам факт висунення Росією ультимативних вимог не означає, що вони будуть прийняті Україною або міжнародними партнерами.
Переговори — це процес торгу, а заявлені сторонами максимальні позиції можуть істотно відрізнятися від остаточних домовленостей.
Крім того, російські заяви про військові успіхи не завжди можливо незалежно перевірити. Саме тому оцінювати перспективи переговорів лише за заявами Кремля було б передчасно.
Що залишається невирішеним
- майбутній статус окупованих територій;
- питання контролю над частинами Донецької області;
- можливі гарантії безпеки для України;
- питання членства України в НАТО;
- формат припинення вогню;
- механізм контролю за виконанням майбутньої угоди;
- санкції проти Росії;
- подальший формат міжнародних переговорів.
Що буде далі
Найближчий розвиток ситуації значною мірою залежатиме від того, чи зможуть США, Україна та Росія знайти хоча б часткову формулу компромісу.
Станом на 7 вересня Москва не закриває двері для подальших переговорів, однак конкретних домовленостей про нову зустріч сторін ще немає.
Для України ключовим залишається питання гарантій безпеки та недопущення домовленостей, які могли б створити умови для нового російського наступу в майбутньому.
Для Кремля ж Донбас залишається одним із головних елементів переговорної позиції.
Поки Москва вважає територіальні поступки України необхідною умовою миру, головна суперечність переговорів залишається невирішеною.
Тому нинішній «ультиматум» варто розглядати не як уже прийняте рішення про майбутнє Донбасу, а як чергову спробу Кремля сформувати рамку переговорів на власних умовах.
Тим часом Моді закликав Путіна закінчити агресію проти України.
