Тривоги в Харкові стали коротшими на 40%: як працює «Харківський безпековий стандарт» і що він змінює для вас

Харків’яни проводять у режимі тривоги помітно менше часу, ніж півтора року тому: сумарна тривалість повітряних тривог у місті скоротилася на 39,75% за 86 тижнів. Про це 21 жовтня заявив міський голова Ігор Терехов, представляючи так званий «Харківський безпековий стандарт». Важливо розуміти, що стоїть за цією цифрою, — і що вона не означає.

Цифри навів «Інтерфакс-Україна» з посиланням на Терехова, який очолює Асоціацію прифронтових міст і громад. Стандарт мер презентував 20 жовтня на засіданні Ради коаліції за участі прем’єр-міністра Сергія Корецького.

Чому в Харкові стало менше тривог?

Головна причина — диференційоване оповіщення. Раніше місто зупинялося щоразу, коли ворог атакував віддалені прикордонні громади області: закривалися ЦНАПи, банки, бізнес. Тепер Харків виділено в окрему зону. Як пояснював у серпні виданню «Новини.LIVE» начальник Департаменту надзвичайних ситуацій міськради Богдан Гладких, сирени вмикають лише за реальної загрози місту (інтерв’ю переказує «Знай.ua»).

Звідси й різні цифри в різний час: у лютому мер говорив про скорочення на 44% порівняно з обласними показниками, тепер — про 39,75% за 86 тижнів. Це підрахунки самої міської влади; незалежної перевірки цих даних немає.

Що ще входить у «безпековий стандарт»?

За словами Терехова, стандарт охоплює весь цикл: попередження людей, визначення місця удару, локалізацію наслідків, допомогу постраждалим і відновлення критичної інфраструктури. Окремо — укриття, матеріальні резерви, резервне живлення, навчання фахівців і регулярні тренування.

• Відеоспостереження допомагає визначити місце влучання приблизно за 30 секунд.
• Ситуаційний центр об’єднує міську владу, ДСНС, патрульну поліцію, екстрену медицину, енергетиків і газовиків, а також координується з військовими.
• За даними мерії, служби дістаються місця удару приблизно за 5–6 хвилин.

Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев після засідання заявив, що разом із Кабміном готуватимуть пропозиції для органів місцевого самоврядування. Тобто досвід Харкова можуть поширити на інші громади, але конкретних рішень і дат поки немає.

Чи можна менше зважати на сирену?

Ні. Саме тому, що місто вмикає сирену рідше, кожен сигнал означає загрозу саме для Харкова. Мер у лютому наголошував: з моменту запуску окремої системи жодна атака на місто не відбулася без попередження. Водночас швидкісні цілі можуть долітати за лічені хвилини, тож час на рішення короткий.

Як це виглядає на практиці, показала ніч на 21 жовтня, коли під ударом опинився Коротич поблизу Харкова: що робити після атаки і куди звертатися.

Що робити зараз

1. Встановіть застосунок тривог і перевірте регіон. Оберіть саме місто Харків, а не всю область, — так сповіщення збігатимуться з міськими сиренами. Не вимикайте звук сповіщень на ніч.
2. Знайдіть два укриття. Одне — біля дому, друге — біля роботи чи школи дітей. Станції метро в Харкові працюють як укриття; адреси інших можна уточнити в міськраді або в ОСББ.
3. Тримайте напоготові тривожну валізку — документи, ліки, повербанк, вода. Якщо після удару пошкоджено житло, зафіксуйте це й подайте повідомлення через «Дію».

Куди звертатися

• ДСНС — 101; поліція — 102; швидка — 103;
• єдиний номер екстрених служб — 112;
• міська диспетчерська служба Харкова — 15-62.

Сумщина тим часом іде іншим шляхом — ставить модульні укриття в громадах: коли надійде перша партія від Латвії.

Фото: архівне фото, станція метро «Героїв Праці» як укриття, 24 лютого 2022 року. Kharkivian (Сергій Петров), CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org.