Чого не вистачає організму, якщо завжди тягне до солодкого: думка вчених

Нав’язливе бажання вживати солодке, яке виникає незалежно від ситості чи часу доби, давно привертає увагу медичних дослідників.

Про це повідомляє «ПЛ».

Сучасні наукові праці вказують на те, що пристрасть до цукру — це не лише психологічна звичка або прояв слабкості до смачненького. Це також важливий сигнал організму, який через біохімічні механізми намагається звернути увагу на певні дефіцити або внутрішні порушення.

Так, група дослідників Гарвардської школи громадського здоров’я у своєму огляді зауважує, що посилений потяг до солодкого нерідко корелює з нестачею мінералів, зокрема магнію або хрому. Ці речовини відіграють ключову роль у регуляції глюкозного обміну, стабілізації нервової системи та забезпеченні енергетичного балансу.

Якщо організм не отримує необхідну кількість цих мікроелементів з їжею або через порушення всмоктування, він може компенсаторно вимагати швидких вуглеводів, щоб підвищити рівень енергії в короткостроковій перспективі.

Ще одним фактором є зниження рівня серотоніну — так званого гормону гарного настрою. Саме вживання солодощів тимчасово підвищує концентрацію цієї речовини, створюючи короткочасне відчуття задоволення або навіть ейфорії.

У стані хронічного стресу або недосипу мозок автоматично шукає найшвидші шляхи до стабілізації — й ось тут з’являється непереборна тяга до солодкого.

Ігнорувати таку поведінку не варто, адже вона здатна призвести до закріплення патологічного харчового патерну. Перш ніж вдаватися до дієт чи обмежень, фахівці радять пройти базову діагностику: зробити аналізи на мікроелементи, перевірити рівень цукру в крові, а також оцінити режим сну й рівень стресу.

У ряді випадків достатньо внести невеликі корективи у спосіб життя — наприклад, додати до раціону продукти з високим вмістом магнію або ввести короткі фізичні активності — щоб відновити баланс і знизити потребу у цукрі.

Корисним також буде дізнатися, як підготувати організм до тренування.