Президент Республіки Польща Анджей Дуда підписав закон, що оголошує 11 липня щорічним Національним днем пам’яті поляків, які загинули внаслідок дій Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА) у період Другої світової війни.
Про це повідомляє «ПЛ» із посиланням на офіційний сайт президента Польщі.
Документ ухвалено польським Сеймом 5 червня 2025 року та офіційно затверджено главою держави 2 липня. У пояснювальній частині закону йдеться про визнання трагедії, що відбулася на східних землях колишньої Другої Речі Посполитої, актом геноциду з боку українських націоналістичних формувань.
Таким чином, польська сторона закріплює офіційну політико-історичну позицію щодо подій, які впродовж десятиліть залишалися болючим і часто поляризованим питанням в українсько-польських відносинах.
«Встановлення 11 липня днем пам’яті є символічним жестом, що має за мету вшанування жертв та збереження історичної правди у національній свідомості», – йдеться у повідомленні на сайті Президента Польщі.
Цю дату обрано не випадково – саме в цей день 1943 року відбулася хвиля масових вбивств польського населення на Волині, які в польській історіографії отримали назву «кривава неділя».
Прийняття закону може мати важливі наслідки не лише в контексті внутрішньої політики Польщі, але й для діалогу з Україною. Варшава чітко фіксує свою інтерпретацію історичних подій, виносячи її в офіційне правове поле.
Водночас постає ризик подальшого охолодження міждержавних відносин, адже українська сторона традиційно має інше бачення ролі ОУН та УПА у боротьбі за незалежність України в умовах Другої світової війни.
На фоні війни, яку нині веде Україна проти російської агресії, символічні та історичні жести Польщі мають особливу вагу. У той час, коли обидві держави виступають союзниками в протистоянні спільному ворогу, актуалізація історичних конфліктів потребує максимально делікатного підходу з обох боків.
На цьому бекграунді у Трампа зробили попередження РФ щодо переговорів.