Чому у вікнах 2 скла, а не 1: унікальна історія винаходу

Подвійне скління, яке сьогодні стало стандартом у сучасному будівництві, має тривалу та насичену історію розвитку.

Про це повідомляє «ПЛ».

Ще у XVIII столітті в холодних регіонах Європи, зокрема в Шотландії та північній Росії, використовували додаткові віконні рами або друге скло, аби зменшити втрати тепла в приміщеннях.

Однак такі рішення були тимчасовими і не забезпечували герметичності. Ситуація змінилася у 1930-х роках у США, коли інженер Чарльз Д. Гейвен запропонував принципово нову конструкцію — герметичний двошаровий склопакет із сухим повітрям між шарами.

Цей винахід, відомий під назвою Thermopane, дозволив не лише зменшити тепловтрати, а й уникнути запотівання скла.

Попередником сучасної технології можна вважати патент 1865 року, виданий Томасу Д. Стетсону, який запропонував систему з двох скляних пластин із дерев’яною проставкою. Проте тогочасні виробничі можливості не дозволили втілити ідею в масове виробництво.

Лише розвиток промисловості в першій половині XX століття зробив можливим широке впровадження герметичних склопакетів, що швидко набули популярності в країнах із суворим кліматом.

Подвійне скління значно підвищувало енергоефективність будівель, скорочувало витрати на опалення та забезпечувало додатковий захист від шуму.

Сьогодні подвійні вікна стали не лише стандартом комфорту, а й важливим елементом екологічної політики, оскільки вони зменшують споживання енергії та вуглецевий слід будівель.

Їхня еволюція — приклад того, як технологічні інновації можуть впливати на повсякденне життя, змінюючи не лише рівень комфорту, а й економічну ефективність житлового фонду.

Корисним також буде дізнатися про те, як перевірити якість повітря вдома без гаджетів і техніки.