Особливості захисту  соняшника від заразихи

Ця рослина-паразит прикріплюється до кореневої системи соняшника за допомогою спеціалізованих органів, званих гаусторіями, які поглинають поживні речовини з рослини-господаря. Насіння заразихи дуже дрібне і може залишатися життєздатним у ґрунті до 10 років, що значно ускладнює контроль її поширення. Ареал вовчка соняшникового охоплює степові та лісостепові зони, і його присутність є однією з головних причин втрат врожаю соняшнику.

Основні методи захисту від заразихи включають кілька підходів. Один із найважливіших — використання стійких сортів та гібридів соняшнику, які здатні протистояти паразиту. Селекціонери розробляють нові сорти, що мають генетичну стійкість до різних рас вовчка, що дозволяє зменшити використання хімічних засобів захисту. Проте у випадках, коли потрібен додатковий контроль над бур’янами, рекомендується купити гербіциди на основі євролайтинга, який ефективно знищує широкий спектр бур’янів, знижуючи ризик поширення паразитів у посівах.

Хімічний контроль також залишається важливою складовою захисту від заразихи. Використання спеціальних гербіцидів, які здатні знищувати паразит до його прикріплення до коренів соняшника, є ефективним заходом. Однак застосування гербіцидів обмежується специфічними фазами розвитку соняшника, оскільки під час цвітіння їх використання може бути небезпечним для самої культури.

Агротехнічні методи включають правильну сівозміну, де соняшник вирощують на одному полі не частіше, ніж через 7-9 років. Це зменшує кількість життєздатних насінин вовчка у ґрунті та перешкоджає його масовому поширенню. Додатково застосовується механічне оброблення ґрунту для знищення проростків паразита перед посівом соняшника.

Інтегрований підхід, який поєднує агротехнічні, хімічні та біологічні методи, є найбільш ефективним способом боротьби з вовчком соняшниковим. Використання біологічних агентів, таких як мухи-фітомізи, які знищують насіння заразихи, є перспективним напрямком для зменшення хімічного навантаження на поля.

Таким чином, для успішного захисту соняшника від заразихи потрібна комплексна система заходів, що включає використання стійких сортів, застосування гербіцидів та дотримання сівозміни. Це дозволяє мінімізувати втрати врожаю та забезпечити стабільність виробництва.

Які є хімічні та агротехнічні засоби боротьби

1. Хімічні засоби:

   — Гербіциди. Застосування специфічних гербіцидів є ефективним засобом для контролю заразихи. Гербіциди на основі таких активних речовин, як імазапір або імазамокс, діють на ранніх етапах розвитку паразита, не дозволяючи йому прикріпитися до коренів соняшника. Їх використання необхідно проводити з урахуванням фаз розвитку культури — зазвичай до початку її цвітіння, щоб уникнути шкоди для самої рослини.

   — Обробка насіння. Протруювання насіння спеціальними препаратами також сприяє зменшенню ризику зараження. Деякі препарати мають здатність активувати захисні механізми рослини, роблячи її більш стійкою до паразита.

2. Агротехнічні засоби:

   — Сівозміна. Правильне планування сівозміни допомагає знизити кількість насінин заразихи в ґрунті. Рекомендується уникати вирощування соняшника на одному полі частіше, ніж раз на 7–9 років, чергуючи його з культурами, що не є господарями для паразита.

   — Попереднє знищення проростків. Механічне оброблення ґрунту перед посівом допомагає знищити проростки заразихи, що є ефективним заходом зниження її популяції. Глибоке орання також сприяє захороненню насіння заразихи на глибину, де воно не зможе прорости.

   — Покривні культури. Використання покривних культур (наприклад, люцерни або суданської трави) перед посівом соняшника допомагає зменшити кількість проростків заразихи. Ці культури створюють несприятливі умови для розвитку паразита та пригнічують його поширення.

Загалом, поєднання хімічних та агротехнічних заходів в інтегрованій системі захисту дозволяє досягти найвищої ефективності у боротьбі з вовчком соняшниковим, забезпечуючи стійкість врожаю та мінімізацію втрат.