На перший погляд, відповідь на запитання, чому морська вода солона, може здаватися очевидною, однак геохімічний процес, що лежить в основі цього явища, формувався впродовж мільйонів років.
Про це повідомляє «ПЛ».
За поясненням науковців з Інституту геохімії ім. Вернадського НАН України у поєднанні з висновками міжнародних океанографічних центрів, сіль потрапляє в океани через постійний природний процес вимивання мінералів з материкових порід.
Дощова вода, насичена вуглекислим газом, поступово руйнує гірські породи, змиваючи іони натрію, хлориду та інших елементів у річки, які згодом несуть їх до океанів.
Цей процес супроводжується стабільним накопиченням мінералів, зокрема хлориду натрію, який і є головним компонентом звичної нам кухонної солі.
Рівень солоності океанів — приблизно 35 грамів на літр води, що є середнім показником по планеті. Водночас є водойми, солоність яких у кілька разів вища — наприклад, Мертве море, де вона перевищує 300 грамів на літр, створюючи ефект природного плавучого середовища.
Насичення морської води сіллю — не одномоментний процес. Це результат багатовікового балансу між надходженням мінералів з річок і виведенням частини їх на дно у вигляді осадів. Попри те, що море містить у собі величезну кількість солі, її концентрація залишається стабільною завдяки динамічній рівновазі.
Таким чином, явище солоності — це фундаментальна ознака земної гідросфери, яка має не лише науковий, а й екологічний та економічний сенс, зокрема в контексті добування мінералів і використання морської води у промисловості.
Тим часом вчені також розповіли про те, як бактерії кішківника покращують імунітет.