В умовах зниження температури зовнішнього середовища в організмі людини запускаються механізми адаптації, які не завжди працюють на користь імунної системи.
Про це повідомляє «ПЛ».
Нове дослідження Гумбольдтського університету в Берліні, що тривало понад три роки, доводить: дія холоду на організм веде до пригнічення низки клітинних процесів, що відповідають за імунну відповідь, зокрема зменшення активності клітин-кіллерів та макрофагів.
Під впливом низьких температур слизові оболонки стають менш зволоженими, а війчастий епітелій втрачає свою функціональність, що значно полегшує вірусам проникнення у дихальні шляхи.
Паралельно у крові фіксується підвищення рівня кортизолу — гормону стресу, який у короткочасному режимі може бути корисним, але при хронічному впливі чинить потужний імуносупресивний ефект.
Особливо гостро проблема проявляється в урбанізованому середовищі, де люди часто поєднують холод із недосипом, перевтомою, дефіцитом вітамінів та обмеженим доступом до свіжого повітря. Все це формує ідеальні умови для ослаблення імунної системи.
Водночас дослідники наголошують: сам холод не є безпосереднім винуватцем хвороб, але створює фон, на якому віруси мають більше шансів для активного розмноження.
Доведено, що регулярне перебування на свіжому повітрі, помірна загартовуюча дія та підтримка температурного балансу у приміщеннях значно знижують ризики імунного зниження. Саме розумне управління холодом, а не його повне уникнення, є ключем до збереження імунного потенціалу у зимовий та міжсезонний періоди.
Нагадаємо, чому деякі люди менше мерзнуть, ніж інші: відповідь експертів.