Як вимірюється волатильність на ринку?

Це одне з базових понять, яке дає можливість зрозуміти потенціал для прибутку на тому або іншому активі та означає рівень мінливості ціни.

В цій статті розглянемо детально, що таке волатильність, як її вимірювати за допомогою індикаторів та показників та як це впливає на прийняття торгових рішень.

Волатильність на ринку: визначення та основні показники

Джерело: trading.biz

Волатильність — це ступінь коливання ціни активу за певний проміжок часу. Щоб зрозуміти, що це за показник, достатньо проаналізувати мінливість ціни: як швидко вона коливається від максимумів до мінімумів або ж навпаки майже стоїть на місці тривалий час.

Чим швидше і більше ціна активу змінюється, тим вищим вважатиметься показник волатильності. Він дає можливість зрозуміти, наскільки швидко може змінюватись вартість того або іншого фінансового активу. Для трейдерів це чудова можливість заробітку, проте і ризики при великій волатильності значно більші.

Різні ринки та біржові інструменти мають різну мінливість вартості. Високий рівень волатильності в опціонів, ф’ючерсів, криптовалюти, золота, нафти. Значно меншу мінливість цін мають валютний та фондовий ринки.

Виділяють два основних типи волатильності:

• Історична. Показник будується на основі історичних даних мінливості ціни за певний проміжок часу.
• Очікувана. Розраховується, виходячи з поточних даних для прогнозування зміни вартості конкретного активу в майбутньому.

Історична волатильність: методи вимірювання та її значення для трейдерів

Джерело: trading.biz

Статистичний показник історичних цінових коливань акцій, валютних пар або криптовалют за певний проміжок часу. Для вимірювання використовують стандартне відхилення коливань вартості активу за обраний проміжок часу.

• Найпоширенішою формулою для вимірювання вважається стандартне відхилення логарифмічної прибутковості для конкретного проміжку часу (дні, тижні). Формула має такий вигляд:

HV = √(n * Σ(ln(Pi/Pi-1))^2)/(n-1)

HV — це показник історичної мінливості ціни.

n — кількість періодів, які аналізуються.

Σ — сумарний показник логарифмічної прибутковості.

Pi — вартість обраного інструменту для часу i.

Pi-1 — вартість обраного інструменту для часу i-1.

Використання такої формули дозволяє знайти середній показник відхилення вартості активу від його середньої вартості за обраний проміжок часу. Чим більшим буде показник HV, тим вище мінливість ціни.

• Ще один метод для вимірювання історичної мінливості — використання ліній Боллінджера. Для цього на графіку необхідно в списку індикаторів знайти Bollinger Bands. Чим більшими будуть відхилення на графіку нижньої і верхньої смуги від середньої, тим більшою є волатильність.

Це дуже важлива одиниця вимірювання для всіх трейдерів, яка допомагає при створенні торгової стратегії та при аналізі графіків різноманітних фінансових інструментів.

Волатильність на основі опціонів: як використовувати дані для прогнозування руху цін

Джерело: trading.biz

Опціони — це деривативи, які походять від основного фінансового інструменту. В трейдингу використовуються опціонні контракти, які мають вигляд угоди між двома сторонами з певною ціною та терміном. За угодою у вказаний час одна сторона в іншої має купити або продати актив за вказаною раніше ціною.

Щоб отримати прибуток від опціонів, трейдер повинен вміти добре розраховувати очікувану волатильність. Саме це дає можливість створювати прогнози на рух вартості конкретного інструменту вгору або вниз.

Якою буде коливання вартості в майбутньому, точно ніколи і ніхто сказати не зможе. Трейдери мають змогу порахувати лише потенційний напрямок руху ціни, але чи буде він саме таким на момент виконання опціонного контракту невідомо.

Для обчислення показника майбутньої мінливості вартості використовується формула Блека-Шоулза:

C = SN(d1) — Xe^(-r*t)*N(d2)

С — call option price (колл ціна опціону).

S — spot price (спотова вартість базового фінансового інструменту).

Х — option strike price (ціна виконання).

r — процентна ставка безризикова.

t — time to expiration (час експірації).

N () — стандартний кумулятивний розподіл.

d1 та d2 — це змінні, які розраховуються окремо:

d1 = (ln(S/K) + (r + σ^2/2)t) / (σ√t)

d2 = d1 — σ√t

S — stock price (ціна акції).

К — strike price (ціна виконання).

r — процентна ставка безризикова.

σ — показник волатильності.

t — time to expiration (час експірації).

Такий метод розрахунку може здаватись складним, на перший погляд. Розглянемо на прикладі:

• Будемо вважати, що в нас є опціон з вартістю виконання 100$ і з терміном експірації 6 місяців, де поточна вартість активу становить 110$. При цьому безризикова ставка на рівні 2%, а вартість самого опціону – 12,5$.
• Щоб розрахувати згідно вище вказаній формулі, необхідно виконати декілька спроб обчислень. За показник волатильності (σ) можна взяти припущення на рівні 0,2. В цьому випадку ми отримаємо вартість нашого опціону – 12,16$, тобто нижчу за фактичну.
• Далі спробуємо збільшити σ до 0,3, тоді отримаємо вартість на рівні 12,87$, яка перевищує фактичну. Цей процес може продовжуватись доки ми не знайдемо таку волатильність, яка дозволить отримати необхідну вартість опціону. В нашому випадку для цього σ буде дорівнювати 0,25.
• Показник волатильності такого рівня буде означати, що акція буде мати більше коливання вартості, ніж було передбачено спочатку.

Як майбутня, так і історична мінливість ціни фінансових інструментів є дуже важливими ознаками для трейдерів, які обирають для себе торгові стратегії на короткий, середній або тривалий термін.

Волатильність на основі індексів: як виміряти коливання ринку в цілому

Джерело: trading.biz

Індекс волатильності ще називають індексом страху. Це параметр, який дає можливість визначити очікувані зміни вартості активу протягом наступних 30 днів. Чиказька біржа опціонів стала першою у використанні показника у торгівлі в 1993 році. Хоча сам індекс було створено ще в 1986 році.

Індекс страху спочатку працював на основі опціону одного з найголовніших американських індексів S&P 100. Проте після 2004 року його розрахунок змінився і почав враховувати волатильність S&P 500. Цей індекс охоплює 500 великих американських корпорацій, що дозволяє осягти значно більший ринковий сегмент. На сьогодні індекс S&P 100 також розраховується, але його назва тепер VXO.

Індекс коливається від 0 до 100 і відображає загальний настрій трейдерів на конкретному фінансовому ринку. Він дає можливість оцінювати ступінь побоювань інвесторів в конкретний момент часу вкладати свої кошти в покупку активів.

Якщо показники на рівні надзвичайного страху (в періоди тривалої корекції ринку і зниження ціни на більшість інструментів), це говорить про те, що інвестори бояться купувати активи. Проте професійні трейдери знають, що саме цей період і є найкращим для купівлі активів.

Коли показники дуже високі (в періоди тривалого зростання ціни), це говорить про жадібність більшості учасників ринку і можливе наближення корекції.

Використання індикаторів волатильності для прийняття торгових рішень

Джерело: trading.biz

Професійні трейдери у своїй роботі використовують багато різноманітних індикаторів волатильності, які дозволяють аналізувати ринок. Серед найпоширеніших слід назвати:

1. МА (Moving Average) — середнє ковзне. Один із найпоширеніших індикаторів, який відображає середні цінові значення у вигляді лінії на графіку. Волатильність буде більшою залежно від віддаленості графіку від лінії середнього ковзного.
2. ATR (Average true range) — середній дійсний діапазон. Використовується для вимірювання волатильності валютних пар і має вигляд ламаної кривої. Будується на основі історичних показників мінливості вартості. Дає можливість виявити періоди зниження та підвищення невизначеності.
3. CCI (Commodity channel index) — індекс товарного каналу. Індикатор дозволяє відстежити імпульси волатильності. Він відображає зони перепроданості та перекупленості на базі статистики та поточних ринкових цін. Крива цього індикатора відображається під основним графіком вартості активу. Її дані дають можливість виявити, в який бік буде направлений імпульс, його силу та напрямок.
4. Bollinger Bands — лінії Боллінджера. Складаються із 3 ліній, відображених на ціновому графіку. Чим більша відстань між лініями, тим більшою є волатильність.

На сучасних фінансових ринках трейдери використовують всі доступні інструменти для якісного аналізу та прогнозування напрямку руху ціни. Одним з головних параметрів можна назвати волатильність — величина коливання вартості. Чим більша мінливість ціни, тим вищим є ризик для інвестування, проте і можливість отримати прибуток значно більша.

Інвестори орієнтуються на цей показник під час купівлі активів, мінливість впливає на вибір торгової стратегії, виявлення моментів для покупки та продажу активів.