Подписка на журнал
kolodiya

Чому російська Масляна не українське свято


Російська Масляна — це зовсім не те ж саме, що українська Масниця чи Колодій. Саме тому ми вирішили детальніше розповісти про те, що є запозиченим із сусідньої країни та нав’язаним у радянські часи, а що є невід’ємним українським святом

kolodiya

Чому дехто може вирішити, що це одне і те ж саме свято?

По-перше, через схожість назв. Адже український Колодій має інші поширені назви, в тому числі і Масниця, яка дуже схожа за звучанням на російську Масляною. Але тлумачиться назва цих слів по-різному.

По-друге — час святкування припадає на той самий час, останній тиждень перед Великим постом. Проте і це не робить два різних свята одним, адже вони мають зовсім різні значення.

Масниця — символізує прихід весни, відродження життєвих сил, як людини, так і усієї природи. Також це час примирення, злагоди та добра. У той же час Масляна — це народні гуляння, які влаштовуються заради того, аби добряче наїстись перед довготривалим постом і помірятись силою.

Відмінності цих двох свят:

Кулінарні відмінності. Традиційні страви у цей тиждень під час двох свят зовсім інші. На Масляну готують млинці з різними начинками, а на Масницю (Колодій) — вареники з сиром та вершковим маслом, а також найрізноманітніші страви з молочних продуктів.

Світоглядні відмінності. В Росії у цей час були популярними бійки “стінка на стінку”, так собі міряння силами. На Масницю ж традиції були протилежними. Оскільки це свято всепрощення та примирення, люди у цей час не бились, а навпаки намагались вирішити всі конфлікти, вибачитись та вибачити аби зустріти весну у злагоді і мирі.

Що кажуть етнографи:

Люди, які займаються дослідженням українських традицій, також наголошують на відмінності цих двох свят.

Етнограф Олена Івановська розповідає: “Традиція випікання млинців більшою мірою впровадилися у нас саме в радянський час. На всьому терені Радянського Союзу впроваджували одні і ті самі свята, щоб традиції етносів, які входили до складу імперії, відходили на периферію і їх не згадували. Адже є нормальна біологічна потреба: душа бажає свята.

А етнограф козацького селища «Мамаєва слобода», у свою чергу, пояснює, що українське свято Колодій має суто національний зміст і у нього мало спільного з російською Масляною, якої в козацькій Україні не було – вона прийшла до нас з Росії, де у неї зовсім інший характер, пісні, ігрища, звичаєві норми, і навіть страви готують, не такі.

Отже, свято Колодій існувало в Україні ще з часів Трипільської культури. Воно дещо змінилось під час впровадження християнства у часи Київської Русі. Як і всі народні свята та звичаї, воно набуло християнського релігійного змісту, але традиції святкування у більшості залишились незмінними. Так тривало аж до радянських часів. Тоді свято не просто видозмінилось, а повністю замінилось іншим, яке не має нічого спільного з українською культурою та традиціями, не зважаючи на маленькі спільні ознаки з Масницею.

Сьогодні ж від радянського свята в Україні залишилась лише традиція готувати млинці у цей тиждень. Тож можливо саме час задуматись про відродження власного свята.

підготувала Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua

Подписывайтесь на канал «Публичные люди» в Telegram

  • Новости от партнеров

    6 комментариев

    1. 11.02.2018

      Что вы наводите тень на плетень?! В провославной традиции семь дней перед Великим постом это время посещения родственников ближних и дальних, время молитв о премирении, о прощении нанесенных намеренных или не намеренных обид, время когда во время встречи и застолий сродственниками, друзьями, врогами, соседями разрешались

      Ответить
    2. 11.02.2018

      Масленица ( маслена)

      Ответить
    3. 11.02.2018

      Масленица ( маслена)колодiй — время перед Великим постом ,а это семь д

      Ответить
    4. 11.02.2018

      Масленица ( маслена)колодiй — время перед Великим постом ,а это семь дней​ когда по православной традиции следует приготовится к посту, а значит примириться со всеми кого ты обидел, ктг тебя обидел. Поэтому как на Руси так же на той части Руси( ровно апостольный князь всея Руси Владимир крестил Русь, а не выдуманную в15-16 веках польской шляхтой сначало Малороссю, а потом Окраину- Украину) ныне иминуемой Украиной- Окраиной пологалось ходить в гости к сродникам( родственникам): среда отводилась для посещения Тёщи и Тестя (отсюда происходит выражение ,,к тёще на блины»), а пятница для посещения дочери и зятя; во вторник​ посещали Свекровь и Свекра, а в четверг свекры посещали взрослых детей: сына и невестку; а ещё ходили(ездили) к дальним родственникам, друзьям, соседям, примерялись с врагами- на это оставалось три дня: понедельник суббота и воскресенье— не так уж и много времени. Вот в воскресенье и встречались на лугу( в сёлах), на площадях, парках,на пустырях ( в городах) выносили столы приносили закуски,выпивку во время застолья улаживали конфликты,а особенно обиженные и энергичные становились драться ,,стенка на стенку» их размияли шли к столу где пили ,,мировую» закусывали, троекратно обнимались-целовались. А потом кто ещё стоял на ногах, а таких было подавляющее большинство( пьянство на Руси было не в почете) разбирали столы ,посуду разносили и развозили по домам. На столы в Масленицу ставили не только блины и вареники, с разными начинками, но и пироги , пирожки, коржики, рыбу в разном исполнении, рыбью икру, молокопродукты, каши, грибы, квасы, узвары, моченые фрукты,меды, разные овощные блюда, т.е. все что позволял достаток семей. А блины и оладьи- символы солнца, печенья и коржики в виде птиц действительно остались от язычества. Вареники это влияние тюрских народов ( монголо- татар, крымских татар, турок) и греков, достаточно вспомнить их национальные кухни.

      Ответить
    5. Алиментщык
      16.02.2018

      Ага. Абы шоб тики нэ як у москалив!!!)))))

      Ответить

    Оставить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *