Happy New Year!
Подписка на журнал
  • 72-81

    Женщина – двігатєль прогресса


    Текст: Микола Воськало. Иллюстрация: Кристина Ерёмина 

    72-81

    Якби не женщини, люди б, напевно, до сих пір жили у пещерах, ходили голими і харчувались ягодами, мохом і корєшками. Но, на наше щастя, якась наша прародітєльніца, окинувши оком первісну кухню і голодну дітлашню, взявши руки в боки, гаркнула на свого кроманьйонця:

    – Ну і шо ти собі думаєш, розтелепа? Єслі отак буде продолжацця, чєловєчєство так і вимре, не доживши даже до перших цівілізацій Межиріччя і Єгіпта! А ну, давай соображай, шо завтра будем їсти.

    Поскільки поголів’я мамонтів і інших особо крупних животних було практично вщент винищено ще неандертальцями, мужчинам прийшлось частічно переключитись на рибалку. Але подсознатєльно люди розуміли, шо не може бути каждого дня рибний день четвер. Та і м’яса все-таки хотілось. Заточивши кам’яні наконечники кроманьйонці за нєімєнієм мамонтів кинулись істрєблять болєє мєлкіх представників фауни – всячєскіх куропаток, кіз, коників, баранів і кроліків з метою молнієносного вживання їх в їжу.

    Но тут опять вмішались женщини. Замість того, шоб тут же умєртвіть животних і порубать їх на котлєти, вони рішили їх приручить, шоб вони размножались, не отходя далеко від печери. Кстаті, для них мужчинам прийшлось побудувать отдєльне помєщєніє, яке б захищало худобу від разних катаклізмів, як то поніженіє температури і атмосфєрні осадки. Канєшно, у природи нєт плохой погоди, но воно ж животне і цього не поніма.

    Вопшем, так в раціоні наших предків завелись яйця, молоко і м’ясо (дієтичне причому, а не врєдна і богата холєстєрином мамонтятина), а також транспорт. А зі шкурок убієнних кроликів мужчини робили шуби і дарували їх женщинам. Ті ж за це плели їм із овечої шерсті теплі і красіві світера з узорами.

    Но женщини розуміли, що на одній животній піщі прожити трудно, та і хатніх тваринок держать тіки на підножному кормі не годиться. Тому сіли дружно і придумали сільське господарство. Для цього заставили часть мечів перекувать на орала, а часть на сапки, зорати земельну ділянку і засадити її разнообразними зерновими, бобовими і корнєплодами. Ну і молодці, шо тут сказать, а то мужики досі б їли м’ясо без гарніра. Ну потому шо зачєм – зажарив і з’їв, а то ж треба посадить, посапать, прополоть, колорадських жуків і інших довгоносиків істрєбіть – куча мороки. Але коли жінка каже – діватись нема куди. Раз написано матріархат – доводиться підчинятись.

    Але ж женщина – то таке созданіє, шо ти їй дай палець, то вона на нього надіне обручальне кольцо. Понявши всю прєлєсть моногамії, кожна феміна приватизувала собі по мужчині і уже в домашніх условіях крутила ним, як хотіла. Шубка це, канєшно, приємно, але хочеться пещеру болєє просторну і наскальні рисунки на стінах покрасивіше, ну а потім уже і вдома не хочеться постоянно сидіть, тяне побачить, шо в світі робиться.

    Прийшлось мужчинам наморщіть ум і винайти колесо. А з розвитком турізма женщини, надивившись, які там одєжди і украшенія у їхніх загранічних аналогів, безумовно, почали тіраніть своїх чоловіків:

    – Бачив, у Гальки шуба не з кролика, а з нутрії. І шапка із соболя! А я гола-боса, вдягнути нічого. У всіх мужики як мужики, а це якесь непонятне созданіє. Роби шось, я сказала, а то сидиш тут. Шо? В мене повна пещера шмоток? Та то всьо з прошлого сезону ще, воно немодне давно. І чим я думала, коли такого розтелепу брала собі в чоловіки?

    При цьому женщина обов’язково пускала сльозу, і мужчина, шоб не наблюдать ці страданія, глибоко зітхав і йшов шукать соболя, даже якшо вони в тих місцях ніколи не водились, а шапка в Гальки на самом дєлє була з крашеного бобра.

    За тисячі років в отношеніях помінялось небагато. Канєшно, були періоди, і то досить довготривалі, коли права жінок обмежувались самим жестокім образом. Але і тоді знаходились сміливі і горді лічності, які, будучи іноді даже насильно видані замуж, з допомогою всяких своїх хітростєй і штучок начинали керувать королями, султанами і імператорами разом з їхніми імперіями.

    Тут же, шоб досягнуть бажаної цілі, головне шо – заставить мужчину думати, шо це він такий фантастично розумний і сам догадався прийняти таке рішення. А потім, канєшно, його треба не забути похвалити, шоб він ходив, пишався і хвастався перед іншими мужчинами, як він хитро це всьо провернув.

    І це вміють робити майже всі женщини – від продавщиці сільпо до народної депутатки.

    Чи може ви думаєте, що країною в нас керує Петро Порошенко?

    Подписывайтесь на канал «Публичные люди» в Telegram



  • Публикации по теме

    Новости от партнеров

    Оставить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *