Подписка на журнал
15769f57949817

В потє ліца


Иллюстрации: Кристина Еремина. Текст: Микола Воськало 

15769f57949817

Кажуть, ніби праця зробила із обізяни людину. Дуже сумніваюсь, що це насправді так було. Мені кажеться, що там, де жили древні примати (це обізяни по-научному), працювать якраз було зовсім необізатєльно. Їж собі круглосуточно банани, запивай кокосовим молоком і наслаждайся жизню (розбить кокос об камінь я роботою не щітаю). Але чомусь прихильники теорії еволюції зі мною не погоджуються, хотя за всю зафіксовану історію чєловєчєства жодна мавпа ще не стала людиною. Нафіг надо. А от наоборот – ето да, льогко. Їдеш оце в метро чи маршрутці ввечері й дивишся: оно орангутанг – спрацьовані руки нижче колін висять; ось горила стоїть з пляшкою пива – після роботи кайф ловить; там шимпанзе з торбами діткам добичу тягне. А за рульом макака, яка до сіх пор на роботі.

Креаціоністи (це ті, котрі вірять, що всесвіт створив бородатий дідусь за шість днів) твердо впевнені, що необхідність щоденно впахувать послана людині як кара за непослушаніє, проявлене свіжозліпленими Адамом і Євою.
«В поті чола здобуватимеш хліб свій», – рявкнув дєдушка Саваоф і вигнав молодожонів із курортного Едему, позволивши, правда, один день із семи все-таки приділити відпочинку. Очевидно, згадав, як сам ухайдокався, створюючи небо, зорі, море й землю, а також усіх тих неблагодарних животних разом з вищезгаданою парою.
Мушу сказать, що іспитую лічную нєпріязнь і лютий негатив по відношенню до предків, а особливо до нашої, як би це повєжлівєй сказати, праматєрі. От треба було їй ото яблуко? Тоже мені екзотічєскій фрукт, можна подумать, ціна йому копєйка в базарний день. А так би чєловєчєство досі сиділо в райськім саду, харчуючись халявним продовольством в неогранічєном колічєстві.
Але в цю захвативающу історію із древньої книжки теж вірять не всі.

Хто ж в такому случаї придумав, що людина повинна працювати? Трудно сказати, але точно ненормальний якийсь. Сам нєбось після того як придумав ні дня не пропрацював. Тільки руководив навєрняка. Показатєльне, мєжду прочім, слово – «руководив». Водив руками по воздуху, показував: вот ету каменюку котіть сюди, а ото брєвно несіть ондечки.
Добровольно, канєшно, ніхто б ніяку піраміду Хеопса і Колоса Родоського не строїв, тому підганять до праці людей доводилось силоміць. Зарплату видавали нерегулярно, а от мотівірующі пєндєлі в різних формах – наоборот. Потім рішили, що зарплата – це взагалі лишні трати й придумали нову форму праці – рабську. Раби працювали за пайку і за кришу над головою. Пайка була частіше за все довольно скромна, а криша – прохудівшаяся, а то і зовсім відсутня.
Ефективність рабського труда доказана багатовіковою практикою – від фараонів і до таборів ГУЛАГу вкупі з колгоспами. А всі оці мотівірующі лозунги, пословіци і поговоркі про «без труда не витащиш і рибку із пруда», «тєрпєньє і труд всьо пєрєтрут» і «кто нє работаєт, тот нє єст» придумали іменно ті люди, які самі працювати не хотять від слова «вообщє», а хотять кушать чорну ікру, намазану на червону.
Зараз тоже модньо розказувать, що «работа должна нравіцца». Тіпа от Вася Пупкін должен кайфувать від того, що в його трудовій написано, що він работає грузчиком в овощному магазіні. А єслі не кайфує, то хай учить java чи шо там щас учать із язиков програмірованія, і стає успєшним сотрудніком загранічної айті-компанії з центральним офісом у Сіліконовій долині.
І вчитель сільської школи Іван Онищук тоже должен піти в топ-менеджери по продажам комп’ютерної тєхніки, кинувши свій клас із чотирьох дітей, в якому він викладає всі предмети включно із фізкультурою і англійськім язиком (хоча сам в цій же школі тридцять років назад вчив німецьку, бо тодішній його пєдагог був на окупірованій тєріторії і нахватався лексики у фашистів). А діти оператора машинного доєнія Одарки і тракториста Петра хай ростуть необразованими. А як виростуть – підуть в програмісти, це ж просто, як корову видоїть.
Вопшем, шо я хочу вам сказать. Ота праця – це якась підстава. Піар-кампанія по продвіженію її полєзності дуже мощна і даже масивна, я б сказав. Страшно пропіарене і розрекламоване занятіє. На самом же дєлє сучасний труд від рабського не сильно відрізняється в лучшу сторону – хіба що пайку можеш собі купить більш калорійну (або менш – це полєзно для здоров’я). Ну і від часів Адама добавили ще один вихідний.

Подписывайтесь на канал «Публичные люди» в Telegram

  • Український хіт від Квартал 95



  • Публикации по теме

    Новости от партнеров

    Оставить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *