Подписка на журнал
публичные люди

Simulantenbande


Вітаю сердечно, друзі! Сподіваюся, всі ви здорові, бадьорі та готові із задоволенням випити свою законну філіжанку кави. Бути здоровими це взагалі класно, вигодно і модно, а больна людина огранічена у своїх возможностях, хотя всі її жаліють та всячеськи сочуствують. 

публичные люди

Український фейсбук, традиційно отлічающийся сєрдоболієм і жалосливістю, в случаї Насірова превзошол сам сєбя. Бо окутав больного гігантськими волнами сочуствія, а такого колічества бажаючих прийнять в його ізлєченії лічне участіє, не наблюдалось уже давно. Кажеться, ще з часів пам’ятного многим виступу в інвалідній каталці зі сцени Майдану, коли тоже було чимало сочуственних коментів. Которі, щоправда більше нагадували соревнуванія з цинізму среді ортопедів.

Дідусь взагалі-то уникає участі у травлі кого би то не було, но казус Насірова ілюструє характерне для нашого політикуму явище. Ето случай не частний, а системний і як системне явище воно має знайти своє наукове вивчення та типологізацію. Бо узагальнюючи лише останні випадки раптових захворювань серед політиків, ми наталкуємось на висновок, шо, перефразовуючи Гашека, das ganze ukrainische Politische Klasse ist eine Simulantenbande.

Звідки ростуть ноги цього явища знають лише психіатри, котрі указують на характерний для вітчизняного політикуму хронічний інфантилізм. Вони зупинилися у своєму духовному розвитку на рівні трійочників п’ятого класу, які привикли оправдуваться за невивчений урок похнюпленим “Я болів”. Або, в інших случаях, вередливо відпихувати їжу, шоб мама разкаялася та просила в дитини пробачення. І даже при налічії вполнє внушітєльних вторічних полових органів, в душі наші політіки зберегли дєцку нєпосредственность, при спогляданні якої рука сама тягнеться за ремнем.

Однако, це вопроси теорії, а сільській аналітиці цікавіша практика. І в цьому сенсі зараз, в самий разгар всенародної боротьби за здоров’я пана Насірова, варто подивитися по сторонам. І шо ми бачим? Ми бачимо обличчя членів жюрі з МВФ. Дід не знає, чи спеціально для них влаштовується ця клоунада, але те, що вони за проісходящим уважно наблюдають, то це беззаперечний факт.

Сначала обличчя театралів з МВФ були витягнуті й удівльонні. Однак, хоровий спів заквітчаних вінками дівчат “Весна іде красу несе”, якими сопроводждалася мізансцена проносу носілок з Насіровим, растрогала театральних критиків з МВФ до сльоз. І вони расчуствовавшись виділили Україні очередний транш в 1 млрд доларів. Шо, согласіться, дуже непоганий гонорар. Члени жюрі з МВФ, однако, созналися, шо наіболєє впечатляющою була гра НАБУ, яка всіма силами показує, що шанс на початок реальної боротьби з корупцуією в Україні ще не до кінця поховано. Однако без Насірова відчуття реалістичності проісходящого було б неповним, він неабияк старається і збагачує виставу недостающим драматичним накалом.

Таким образом, якщо гіпотеза з МВФ вірна, то в такому разі алгоритм отримання міжнародних траншів отработан хунтою до деталей і не огранічується вже простим аматорським надіванням наручників на засіданні КМУ, як це ми бачили в перших серіях комедійного триллеру “Файтінг каррапшн ін Юкрейн”. Хунта знаходиться в постійному творчому пошуку і продовжує радувати глядачів багатством форм і новими режисерськими знахідками. Чи вистачить ефекту від комедії з Насіровим ще й на 9 березня, коли Європарламент розглядатиме питання про безвіз для України, дід не знає. Но не ісключено, шо Насірову для цього прийдеться стать на високі котурни і набравши воздуху у груди громко об’явить голодовку. Яку небайдужа громадськість зустріне торжествующим реготом, переходящим у безсиле похрюкування.

Взагалі-то, форма господарювання, при якій країна получає міжнародну допомогу в обмін на арешт собственних чиновників доволі цікава, а враховуючи колічество чиновників в Україні, здатна наповнювати державний бюджет багато років поспіль. І можна було б жить припеваючи, єслі би коварне МВФ не начало видвигати дополнітєльні требуванія щодо пенсійної та земельної реформ. Як буде хунта тепер викручуватися, пока невідомо, но наверняка шось придумає. Наблюдаєм.

Хуйло, которому стало завідно, шо Україна оп’ять в центре вніманія западной театральной общественності, тоже питається привлєчь сочуственну вувагу публіки. Для цього даже отгрохали внушітєльні декорації у вигляді яхт і дворцов, которі якоби належать Дімке Медведєву. Но ігра главного героя якась млява, необхідного куражу не наблюдається, фільм іде третім прокатом і отой аматорський російський драмгурток інтєресєн развешо самим ізварщонним кіногурманам.

Западний кінозрітєль, однако не залишає Хуйла поза увагою, хотя інтєресєн він здебільшого шанувальникам кримінального кіно. Вчора в Гаазі началися слушанія по позову України до РФ, серіал обіцяє бути дуже долгоіграющим, но начався він яскраво. Виступ нашої делегації звучав переконливо, а те, шо делегацію очолює розумна і вродлива пані – удачна домашня заготовка коварної хунти. Разом з тим, антиподи з РФ несуть обичну ахінєю і откровенну брехню і це тоже нормально. Важливо, що хунта зуміла втягнути РФ в долгоіграющий серіал “Гаага”, которий за замислом сценаристів і режисерів у фіналі має ознаменуватися торжественним внесенням в зал святково зв’язанного Хуйла з торчащим із сраки ломом. Дідусь бажає нашій делегації в Гаазі бадьорості і впевненості – правда на нашому боці!

І на завершення – сільські вісті. Надворі весна, яка знаменує собою начало весєннє-польових робіт. Агрономи із ЦРУ та ФБР виростили взимку необичний корнєплод по імені Трамп і всі тепер удівляються та крутять носами не розуміючи овощ це чи фрукт. Многі щитають Трампа сорняком, тому юннати з Washington Post і The New York Times взяли в руки коси й серпи, з ціпами підтягнулися й мічурінці із CNN і робота закипіла – одні жнуть, інші зв’язують, треті молотять. Ще й штрикають гострими заступами перевіряючи, чи не зрісся той Трамп корінням із чортополохом з сусіднього заброшеного участка.

Чортополох кремльовський три роки тому назад дємонстрірував період бурхливого росту, сорняк поширився навіть на деякі чужі городи, но фермери спохватилися і енергійно посипали свої ділянки пестицидами. І тепер у будяка сподівання лише на те, що він переживе важкі часи, хімікати втратять свій ефект, а людям надоїсть із ним боротися. Но не з його щастям. Пока фермери у США рубають коріння того кремльовського чортополоха заступами, сапки в руки взяли й французькі пейзани. І ходять тепер з ними вокруг Єлисейського дворца, пильно стежачи, щоб там 23 квітня раптом не проросла Марін Ле Пен. Котра необачно назвала чортополох культурною рослиною. І навіть у сусідній Німеччині, де ситуація ніби під контролем, а рівень сільського господарства на дуже високому рівні, бауери день і ніч чергують з вівчарками, педантично висмикуючи кожну, навіть віддалено схожу на бур’ян, рослину. Бо й там через півроку жнива.

В преддверії стради, ЄС на наступному тижні в очередний раз має продовжить свої санкції, боротьба з сорняком ведеться і грядки методично поливаються пестицидами. Всі ці санкції і пестициди — це звичайно харашо. Однако надьожніше було б ломом.

Зберагаємо бадьорий бойовий дух, тримаєм кулаки за всіх полонених, допомагаємо Армії і ведемо здоровий спосіб життя.
Та слєдім, шоб віздє був парядок! А не то, шо січас

Подписывайтесь на канал «Публичные люди» в Telegram



  • Публикации по теме

    Новости от партнеров

    Оставить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *