Подписка на журнал
rosenko_miniatyra

Павло Розенко: Мені жодного разу не телефонували від керівництва фракцій щодо якихось комерційних питань


Народний депутат України кількох скликань. На державній службі – з 1994 року. Ще в студентські роки взявся до громадської та політичної діяльності. Один із засновників першої незалежної всеукраїнської організації – Української студентської спілки. Колишній міністр соціальної політики. Від 2016-го обіймає посаду віце-прем’єр-міністра України.

15925f1003cba49657a1d6c0ba676a0c_smal

Пане Розенко, ви відповідаєте за стан справ в охороні здоров’я, культурі й соціальному захисті людей. У нас невдовзі запрацює Національна служба здоров’я – централізований орган, який розподілятиме 113 млрд грн бюджетних коштів на медицину. Це досить потужна цифра. В країні взято курс на децентралізацію і лишень в єдиній сфері – медицині, навпаки, намагаються централізувати, адже ця служба – колосальна «труба» для корупції. Я знаю депутатів, які планують сісти на цю «трубу».
Планувати можна все що завгодно.
Вони проштовхували цю ідею, бігали по всіх телеканалах, їхні прізвища всі знають.
Як гарно говорять: ти собі думай, а ми собі знаємо. Чому централізація? Я гадаю, ви не будете заперечувати, що оптові поставки й закупівлі завжди набагато дешевші, ніж закупівля вроздріб невеликими партіями.
Небезпеки ви не бачите?
Робота з постачальниками тих самих вакцин є непростою. Вони не будуть працювати з 26 областями. Вони визначать посередника, який буде накручувати ціну, і працюватимуть з одним чи двома посередниками. То нехай Національна служба здоров’я закупатиме ліки, що гарантуються за держпрограмами, і розподілятиме їх по областях. У тому числі формуватиме резерв, формуватиме запаси ліків для надзвичайних ситуацій. Це фактично ідеальна система. Як вона буде функціонувати? Сьогодні стільки контролерів і перевіряльників, стільки громадських ініціатив, які шукають, де б вкусити владу (в гарному сенсі слова), що в такій службі корупція буде неможлива.
Як ви розцінюєте призначення міністром культури Нищуком на посаду голови Українського фонду культури дружини Порошенка? Я не просто так вас питаю. В європейських країнах перші леді засновують приватні фонди, які допомагають дітям, біженцям, безпритульним, хворим. А наша перша леді буде розподіляти бюджетні гроші. Вас це жодним чином не напружує?
Не напружує. Давайте говорити відверто: вона призначена головою наглядової ради, вона не буде нічого розподіляти. Вона буде очолювати орган, який контролюватиме, куди розподіляються ці гроші.
Яка різниця? Вона буде контролювати тих, хто розподіляє.
Ви не праві. Навколо цього фонду будуть створені відповідні інституції, відповідні експертні групи, що прийматимуть рішення про розподіл коштів.
Ви особисто погоджуєтесь із цим призначенням?
Я вважаю, що будь-яку людину, яка принесе користь культурі, треба вітати й аплодувати їй. Так само як я чудово знаю, що робить сьогодні Марина Порошенко в системі інклюзивної освіти.
Вона все це робить власним ресурсом?
Вона робить це власним авторитетом, де треба, стимулює очільників місцевих організацій, керівників шкіл, університетів, вищих навчальних закладів впроваджувати систему інклюзивної освіти. Тому що в нас до цього часу до людей з інвалідністю, з особливими потребами ставилися як до людей, котрі мають бути здебільшого в інтернатах, мовляв, їм нема що робити в звичайних освітніх закладах. Ми маємо міняти цей підхід. Якщо є людина, в даному випадку – це дружина президента Марина Порошенко, яка взялась очолити цей процес і зламати цю систему, я можу це тільки вітати.
Коректніше було б, якщо б це був її приватний фонд.
Я думаю, частка держави буде там мінімальна. Основна місія цього фонду – залучати недержавне фінансування.
Мінкульт у народі охрестили міністерством нерухомості. Подейкують, що заступник міністра Тамара Мазур, така собі ставлениця Сергія Березенка, підписує рішення про скорочення буферних зон біля об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО, зокрема Лаври. Також вона дала відмах на забудову охоронюваних земель у центрі Києва, йдеться про Сінний ринок. З легкої руки пані Мазур в історичному центрі все-таки виростуть, попри те що громадськість воювала за Сінний ринок, 16 хмарочосів. Чому ви як віце-прем’єр не піднімаєте питання про це?
Факти, які ви навели, далекі від істини. Я не хочу захищати заступника міністра Тамару Мазур, я сам живу в районі Сінного ринку, і для мене це не просто культове місце, там частина моєї душі. Коли приймалося рішення щодо будівництва там і знесення історичної будови, старого ринку, Тамари Мазур навіть ще у проекті у владі не було.
У якому році було ухвалено рішення?
Ще за часів Омельченко чи Черновецького. Зараз Віталій Кличко підняв цю тему. Вони провели слухання, був намір оскаржити питання в судах, але це питання іншої історії. Я чую багато закидів про впливи. Оці всі прізвища, які ви називаєте… За три роки, що я на посаді міністра, віце-прем’єр міністра України, мені жодного разу не телефонували з керівництва фракцій, чи з АП, чи той самий Сергій Березенко і не просили зробити щось в якомусь комерційному проекті.
Ви до мене звертаєтесь як до політика, а я говорю: як ми можемо дискутувати на цю тему, коли суд приймає рішення, що все законно?
Чи є у нас можливість усунути великий розрив в оплаті праці різних категорій працівників – у 300 й навіть 600 разів? Це не тільки аморально, а ще й створює кричущий дисонанс у соціально-економічних стосунках. Чому лікар, який робить по три операції на день, має отримувати в 600 разів менше, ніж суддя?
Такого розриву нині немає. На сьогодні це розрив десь у 7–8 разів.
Скільки зарплата судді?
Від 20 до 100 тисяч.
А у лікаря – від 2–5 тис.
У лікаря нема нині зарплати 2–5 тисяч, а десь від 7 до 20 тисяч.
У депутата яка зарплата?
Не знаю, напевно, в районі 30 тисяч.
А у лікаря 7. Коли ця ганебна практика припиниться? Тим більше, що багато у кого з депутатів немає вищої освіти.
Це питання залежить тільки від одного – наскільки швидкими темпами ми розвиватимемо економіку, щоб підвищувати зарплату висококваліфікованих працівників до нормального рівня. Я позавчора попросив службу зайнятості дати мені інформацію про наявність вакансій із зарплатою вище ніж 15 тисяч. Це вже тисячі пропозицій по всій Україні.
Чи буде реформування служб зайнятості? Тому що вони фактично дублюють функції сайтів для пошуку роботи. А на утримування цих центрів йдуть щороку мільйони державних гривень.
На мій погляд, служба зайнятості за два останні роки змінює своє призначення. Раніше це була «каса видачі грошей безробітним». Тепер вони перебудовують свою діяльність, вже звертають увагу на перекваліфікацію, роблять нормальні сайти для працевлаштування – це вже крок вперед, але на цьому зупинятись не можна. Тому службу зайнятості чекає реформа. За три останні роки ми вдвічі скоротили її апарат, скорочуємо адміністративні видатки й наповнюємо функціоналом.
Коли буде вирішено питання з надання дітям статусу постраждалих в результаті військових дій і збройного конфлікту?
Призначення статусу на сьогодні вже є. Є відповідна постанова уряду, але правда полягає в тому, що ця постанова не є досконалою, тому є моє персональне доручення Міністерству соціальної політики, і представники громадських організацій можуть це підтвердити, створити спільну робочу групу і зробити реальний порядок надання такого статусу.
Коли хронологічно це має бути?
Це відбувається, але Україна не була до такого готова, до встановлення такого статусу взагалі. Ми не могли собі уявити, що у нас може з’явитися така категорія. Ми робимо багато помилок – по доступних ліках, по субсидіях я стільки ґуль набив, поки система субсидій запрацювала, так само і по встановленню статусу такої дитини. Ми не сидимо на місці склавши руки, ми працюємо далі.
Пенсійна реформа – це не що інше, як осучаснення пенсій, індексація тощо. Як кажуть самі пенсіонери, їх просто обдурили – не підвищили пенсії на рівень зростання цін, а просто додали трошки якісь суми. Коли ми зможемо провести нормально пенсійну реформу? Коли ми зможемо говорити про другий рівень, третій, про страхові недержавні фонди?
Якщо ви мене спитаєте, чи задоволений я тим, що проводилося в жовтні, то в мене повного задоволення немає. Хоча те, що відбулося, – це вже великий плюс, тому що чотири роки осучаснення не було. Щодо невеликих надбавок. У нас 2 млн українських пенсіонерів отримали надбавку більш ніж 1 000 грн, а приблизно 1 млн пенсіонерів отримав надбавку вище ніж 2 тис. грн. Десь близько 100 тис. пенсіонерів – надбавку більш ніж 5 тис. грн. Це трудові пенсії. Немає жодної спеціальної пенсії прокурорам, суддям, депутатам, їм пенсії не перераховували. Особисто я вносив законопроект у Верховну Раду, і Верховна Рада України ухвалила закон про скасування всіх спецпенсій. Ми цього добились. І це була моя відповідальність. Однак за рішенням Конституційного суду судді повернули собі великі пенсії, і рішення Конституційного суду оскарженню не підлягає. Я обурений цим фактом, але для інших категорій ВІП-пенсіонерів спецпенсії скасовано. У нас є борг перед військовими пенсіонерами.
Чи згодні ви із законом про освіту в його мовній частині?
Я вважаю, що істерія навколо мовної статті розкручена штучно. На мою думку, жодних загроз правам національних меншин у цій статті немає. Але уряд пішов на компроміс і нещодавно запропонував Верховній Раді законопроект про відтермінування вступу в дію цієї статті на декілька років.
Ви погоджуєтесь з рішенням Верховної Ради про заборону завозити російські книжки?
Заборона є лише на книжки ідеологічного забарвлення, і я це повністю підтримую. Ми повинні захищатися в цій гібридній війні від пропагандистського впливу Росії на свідомість наших людей.
Чи підвищать зарплату лікарям у 2018 році?
Однозначно підвищать. Це підвищення буде йти паралельно зі зміною функціоналу лікарів.
Як ви оцінюєте професійний рівень сьогоднішнього керівництва Мінсоцу?
Це має оцінювати суспільство. У нас часто виникають дискусії з представниками міністерства. Безумовно, кожен на посаді міністра робив би все інакше, ми можемо сперечатися скільки завгодно, але ми всі сьогодні в одному човні, тому немає місця для взаємного поборення.
Контроль якості та безпеки лікарських засобів. Усі говорять про дедалі більше зростання частки контрафакту на нашому ринку.
Це питання до новоствореної служби за контролем якості лікарських засобів. Нещодавно ми зняли мораторій на перевірки лікарських засобів, відтак очікуємо інтенсивної роботи відповідної служби з наведення порядку.
Як ви вважаєте, чому закон про медреформу голосувався перед законами про тарифікацію, про страхову медицину?
Тому що це уже сфера повноважень і компетенцій новоствореної Національної служби здоров’я і Кабміну.
Як можна платити за послуги, якщо немає закону про страхову медицину?
Я повністю підтримую, що наступним етапом медичної реформи має бути перехід на страхову медицину. Послуги для людей будуть безкоштовними, тобто платити за них сьогодні буде держава. Йдеться про те, що перелік безкоштовних послуг буде широченний, і ми його публічно представимо. Мова йде про зміну ідеології фінансування. Ми маємо перевернути піраміду державного фінансування, а потім додати до неї страхові кошти.
На скільки днів вам вистачило б 1 500 грн?
Я невибагливий. На тиждень точно вистачило б.

Подписывайтесь на канал «Публичные люди» в Telegram



  • Публикации по теме

    Новости от партнеров

    Оставить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *